Ухвала суду № 82931093, 02.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

02 липня 2019 року м. Київ№ 640/1901/19 Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Острович Е.С., розглянувши у судовому засідання питання про залишення прозову без розгляду в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» (далі - позивач)

до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - відповідач)

третя особа Державна служба геології та надр України (далі - третя особа-1), Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бантоніти» (далі - третя особа-2)

про визнання протиправним та скасування наказу

за участю представників сторін:

від позивача: Терентьєв О.Ю.

від відповідача: Проценко К.В.

від третіх осіб: Забродський В.В., не прибув

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи Державна служба геології та надр України, Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бантоніти» про визнання протиправним та скасування наказу №415 від 13.11.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) від 19.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання.

Через відділ документального обігу та контролю (канцелярію) суду представником третьої особи-2 подано клопотання про залишення позову без розгляду, яке вмотивовано пропуском позивачем строку звернення до суду.

Позивачем, в свою чергу, подано до матеріалів справи письмові пояснення, в яких останній заперечує обставини пропуску строку звернення до суду, тому звернення до суду є правомірним та з додержанням визначених строків.

В судовому засіданні представником третьої особи подане клопотання підтримано та просив суд його задовольнити.

Представником відповідача підтримано заявлене клопотання, та просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Представник позивача просив суд в задоволенні клопотання відмовити.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В силу положень частини першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України в редакції до 15.12.2017).

Аналогічна норма щодо строку звернення до суду знайшла своє відображення в новій редакції Кодексу адміністративного судочинства України, яка набула чинності з 15.12.2017 (ч.5 ст.122 КАС України).

Таким чином, строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилась, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Представник позивача в обґрунтування пропуску строку звернення до суду зазначає, що оскаржуваний наказ №415 від 13.11.2017 є офіційним документом та перебуває в загальному доступі з моменту публікації на офіційному порталі Міністерства екології та природних ресурсів України, який є відкритим та загальнодоступним.

У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації, зокрема: на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме роздруківки з мережі Інтернет, а саме офіційного сайту Міністерства екології та природних ресурсів, оскаржуваний наказ оприлюднено 13.11.2017 (а.с.225).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) в рішенні "Іліан проти Туреччини", зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

В контексті наведеного, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, що надає впевненості іншим учасникам правовідносин.

При цьому, саме позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. В іншому випадку - виникають підстави для зловживання процесуальними правами.

Отже, оскаржуваний наказ №413 від 13.11.2017 є загальновідомим та загальнодоступним в силу положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» та був опублікований 13.11.2017, суд приходить до висновку, що реалізація права на судовий захист в рамках даної справи відбулась поза межами встановлених строків, що є підставою для залишення позову без розгляду.

У п. 41 рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: <...>Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відтак, виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що звернення позивача до суду в лютому 2019 року з позовними вимогами, які стосуються протиправності оскаржуваного наказу від 13.11.2017, відбулись поза межами строку звернення до суду, установлених ч.2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами позивач не надав суду належних та допустимих доказів, у зв`язку з чим позов належить залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складено 08.07.2019.

Суддя І.В. Смолій