Рішення № 82931040, 27.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року Справа № 160/1196/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Наталії Василівни розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОНТА» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОНТА» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач-1), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України № 39974/25535251/2 від 31.10.2018 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 5 від 09.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 09.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- стягнути судові витрати.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну № 5 від 09.11.2017 року, згідно квитанції від 01.12.2017 року накладну було отримано, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства та письмові пояснення були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну, яка надіслана для реєстрації. Також, в рішенні № 952264/25535251 від 12.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної вказано як підставу для відмови: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надані підкреслити), однак з рішення не вбачається конкретної підстави відмови та які саме документи не були подані позивачем, при цьому всі первинні документи та письмові пояснення були надані відповідачу на підтвердження здійснення господарської операції. В тому числі, позивачем було подано скаргу на рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 952264/25535251 від 12.10.2018 року, однак комісія ДФС з питань розгляду скарг рішенням від 31.10.2018 року № 39974/25535251/2 залишила скаргу без задоволення та рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Таким чином, оскільки у відповідача не було достатніх підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, рішення, прийняте відповідачем, є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 01 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11 квітня 2019 року ухвалою суду залучено до участі у справі № 160/1196/19 в якості співвідповідача – Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – відповідач-2).

Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОНТА» подано до суду уточнений адміністративний позов до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 952264/25535251 від 12.10.2018 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 5 від 09.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 09.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- стягнути судові витрати.

23 квітня 2019 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі № 160/1196/19 до 01.06.2019 року, включно.

07 травня 2019 року на адресу суду від представника відповідача-1 - Державної фіскальної служби України надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому останній вказав, що дії по реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, в які не допускається будь-яке втручання, при цьому рішення суду є самостійною підставою для реєстрації податкової накладної, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Також, 07.05.2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача-2 - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому було зазначено, що рішення № 952264/25535251 від 12.10.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 09.11.2107 року в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято через ненадання в повному обсязі позивачем копій первинних документів, а саме: сертифікат якості на продукцію, надано первинні документи щодо придбання сировини та матеріалів протягом І кварталу 2017 року, у той час як операція з поставки кузова екскаватора проведена у листопаді 2017 року, до повідомлення не надано будь-які документи підтверджуючі необхідність придбання (або достатність придбання сировини та матеріалів) для виготовлення кузова екскаватора та підтверджуючі її собівартість, інформація щодо наявності власного або орендованого обладнання необхідного для виготовлення кузова екскаватора, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 160/1196/19 до судового розгляду по суті.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідачів про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Питання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження залишив на розсуд суду.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ТОВ «ГОНТА» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – 22.06.1998 року.

Види діяльності позивача: Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (основний); Код КВЕД 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

Між ТОВ «ГОНТА» та ПАТ «Південний ГЗК» було укладено Договір поставки № 2016/п/ОО/898 від 04.07.2016 року.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору ТОВ «ГОНТА» (постачальник) зобов`язується передати у власність ПАТ «Південний ГЗК» (Покупець) Товар відповідно до додатків – Специфікацій за звичайними, справедливими та ринковими цінами, а Покупець зобов`язується прийняти Товар, та сплатити його вартість на умовах передбачених Договором.

Конкретна інформація про кількість та якість Товару міститься в Додатках (специфікаціях) до Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до Специфікації № 2 від 11.11.2016 року до Договору поставки № 2016/п/ОО/898 від 04.07.2016 року Постачальник зобов`язався поставити товар, зазначений у відповідній специфікації, а саме: кабіна машиніста 3501.28.000сб, кузов екскаватора 3533.15.00.000СБ у кількості однієї одиниці, огорожа та сходи кузова і платформи 3536.16.00.000сб у кількості однієї одиниці. Умови поставки – СРТ – склад покупця. Загальна вартість робіт 993 180,00 грн. (в т.ч. ПДВ – 165 530,00 грн.).

Після виготовлення товару, що підлягає поставці відповідно до умов Специфікації № 2 від 11.11.2016 року, ТОВ «ГОНТА» був виписаний рахунок-фактура СФ-0000039 від 09.11.2017 року, видаткова накладна № РН0000014 від 09.11.2017 року, податкова накладна № 5 від 09.11.2017 року на «Кузов екскаватора 3533.15.00.000СБ» та поставлено товар на товарний склад покупця ПАТ «Південний ГЗК».

Товар був поставлений Замовнику 09.11.2017 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 09/11/01 від 09.11.2017 року.

Від Покупця – ПАТ «Південний ГЗК» ТОВ «ГОНТА» отримало довіреність № ЮГД00006564 від 09.11.2017 року із зазначенням двох позицій товару: «Кузов екскаватора 3533.15.00.000СБ» - штук – один, та «Огорожа та сходи кузова і платформи 3536.16.00.000сб» - штук – один.

Згідно пояснень позивача, виконання робіт проводилось з використанням власних ТМЦ, згідно договорів:

- з ПП «ВВ Промгруп» договір купівлі-продажу № 04/01-17 від 04.01.2017 року на закупівлю металопродукції в асортименті, факт поставки металопродукції підтверджується оплатою та видатковими накладними № 1 від 04.01.2017 року, № 61 від 03.02.2017 року, № 74 від 15.02.2017 року, № 105 від 20.02.2017 року та платіжними дорученнями № 1 від 04.01.2017 року, № 13 від 18.01.2017 року, № 35 від 08.02.2017 року.;

- з ТОВ «Металоцентр «СМАРТ» договір поставки № 50 від 01.03.2017 року на закупівлю металопродукції в асортименті, факт поставки та оплата металопродукції підтверджується видатковими накладними № 1240 від 17.03.2017 року, № 1296 від 20.03.2017 року та платіжними дорученнями на передплату № 48 від 01.03.2017 року;

- з ТОВ «СВ ГРУП» на закупівлю кисню газоподібного технічного, суміші технічної газової СТГ-2 факт поставки підтверджується видатковою накладною № 61 від 23.01.2017 року, № 187 від 27.02.2017 року, № 114 від 07.02.2017 року;

- з ТОВ «ЕКОСПЕЦІНВЕСТ» Договір поставки № 32-03 від 18.04.2017 року та Специфікацію № 1 – Додаток до Договору поставки № 32-03 від 18.04.2017 року на закупівлю кисню газоподібного технічного, факт поставки кисню підтверджується видатковою накладною № 232 від 01.06.2017 року, № 241 від 09.06.2017 року;

- з ТОВ «ДНІПРОПРОМСІНТЕЗ» за Договором поставки № 38 від 03.01.2012 року та Додаткової угоди № 2 до Договору поставки № 38 від 03.01.2012 року, факт придбання газу технічного підтверджується видатковою накладною № 3569 від 30.06.2017 року;

- з ТОВ «Інтерснабсервіс» рахунок-фактура № СФ-0000127 від 17.03.2017 року були закуплені ТМЦ АКМ Aluten, факт придбання підтверджується видатковою накладною № 32 від 14.02.2017 року, № 56 від 07.03.2017 року, оплата згідно платіжного доручення № 55 від 17.03.2017 року;

- з ТОВ «СП «ТМ.ВелдТек» закуплені ТМЦ порошковий дріт ППс-ТМв14,11 факт придбання підтверджується видатковою накладною № 32 від 14.02.2017 року, № 56 від 07.03.2017 року, оплата згідно платіжного доручення № 52 від 06.03.2017 року, № 37 від 13.02.2017 року.

Також, між ТОВ "ГОНТА" та ПАТ ПУМБ був укладений договір факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-970 від 05.12.2017 року.

Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «ГОНТА» було складено податкову накладну № 5 від 09.11.2017 року, товар: кузов екскаватора та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції від 01.12.2017 року податкову накладну № 5 від 09.11.2017 року прийнято, але реєстрацію зупинено.

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8431. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Після зупинення реєстрації податкової накладної № 5 від 09.11.2017 року ТОВ «ГОНТА» подано до Державної фіскальної служби України пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної № 5 від 09.11.2017 року, що підтверджується матеріалами справи.

Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 952264/25535251 від 12.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення № 952264/25535251 від 12.10.2018 року вмотивовано ненаданням платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Однак, рішенням ДФС України № 39974/25535251/2 від 31.10.2018 року скаргу ТОВ «ГОНТА» було залишено без задоволення, а рішення комісії без змін.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами “а”, “б” пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пп. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі-Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (чинного на момент виникнення правовідносин, далі – Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Таким чином, фіскальний орган зобов`язаний у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.

Однак, в даному випадку, відповідачем не надані докази необхідності зупинення реєстрації податкової накладної.

Визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, яким затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв такими документами є: 1) договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до положень п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з підпунктом 201.16.3 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Позивачем було подано відповідні письмові пояснення стосовно факту виписки податкової накладної № 5 від 09.11.2017 року, що підтверджується матеріалами справи з наданням первинних документів до пояснень, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Станом на момент винесення відповідачем рішення, що є предметом оскарження постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 117).

Пунктом 2 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/ розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Згідно п. 14 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до пунктів 18-20 Постанови № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 21 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

На підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної № 5 від 09.11.2017 року позивачем надано достатньо документів, що підтверджують підстави придбання товару.

Так, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими первинних документами, запитів щодо недостатності документів для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не направляв, таких доказів до суду не надано.

Слід врахувати, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів та при відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної – розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає у разі прийняття відмови з підстав ненадання платником податку копій документів підкреслення яких саме документів не було надано.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не конкретизовано, які саме первинні документи не були надані платником та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що здійснюється шляхом підкреслення відповідних документів серед наведеного переліку.

Крім того, в оскаржуваному рішенні рядок Додаткова інформація містить лише прочерк, не визначаючи, які документи має надати платник податків.

Таким чином, слід дійти висновку, що посилання на вищезазначені підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за умови не наведення та не надання комісією доказів того, що позивачем не надано всіх первинних документів, свідчить про протиправність такого рішення відповідача.

З урахуванням наведеного, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення комісії Головного ДФС у Дніпропетровській області № 952264/25535251 від 12.10.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 09.11.2107 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну № 5 від 09.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі”, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пункту 28 Порядку № 117 Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України, Порядку № 1246, Порядку № 117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесіпровадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, “свобода розсуду” фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ «ГОНТА» податкову накладну № 5 від 09.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., згідно з платіжними дорученнями № 281 від 28.12.2018 року та № 27 від 19.02.2019 року, підлягає стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОНТА» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 952264/25535251 від 12.10.2018 року, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГОНТА» в реєстрації податкової накладної № 5 від 09.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОНТА» № 5 від 09.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством.

Стягнути з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОНТА» (50006, м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів праці, 26, прим. 2, код ЄДРПОУ 25535251) сплачений судовий збір у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОНТА» (50006, м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів праці, 26, прим. 2, код ЄДРПОУ 25535251) сплачений судовий збір у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 27 червня 2019 року.

Суддя Н.В. Боженко