Ухвала суду № 82930878, 08.07.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 липня 2019 року м. Київ № 320/2880/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Переяслав-Хмельницького сектору державної міграційної служби України

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Переяслав-Хмельницького сектору державної міграційної служби України, у якому позивач просить:

- відмову відповідача у видачі йому паспорта громадянина України у формі ІD-картки - неправомірною;

- зобов`язати Переяслав-Хмельницький районний відділ управління Державної міграційної служби в Київській області, видати йому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі ІD-картки.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено недоліки позовної заяви, у зв`язку із чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, зокрема шляхом подання безпосередньо до суду:

1) позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства із уточненням позовних вимог в частині визнання протиправної відмови відповідача, з урахуванням висновків суду, викладених в даній ухвалі;

2) позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із визначенням повного найменування відповідача у справі;

3) письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду;

4) оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. за належними реквізитами щодо його сплати.

Вказану ухвалу було отримано позивачем 24.06.2019, що підтверджується відомостями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0113330315961.

Водночас, 02.07.2019 до суду надійшла уточнююча позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до змісту якої позивачем вказано повну назву найменування відповідача по справі - Переяслав-Хмельницький районний відділ управління Державної міграційної служби у Київській області, надано документ про сплату судового збору в сумі 768, 40 грн.

Також позивачем на виконання вимог ухвали суду від 18.06.2019 наведено обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду. Зокрема, позивачем зазначено, що з вини відповідача, який ввів його в оману, направивши його до загального суду, позивач був позбавлений можливості захистити своє право звернутися до адміністративного суду в установлений законом строк, а тому вважає, що строк для звернення ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, незалежних від його волі.

Проте, судом встановлено, що відповідачем не виконано вимоги ухвали суду від 18.06.2019 в частині подання до суду позовної заяви із уточненням позовних вимог в частині визнання протиправної відмови відповідача, з урахуванням висновків суду, викладених в даній ухвалі. Так, позивачем викладено позовну вимогу в попередні редакції та не враховано висновки суду щодо того, що позивач не конкретизує, яку саме відмову із зазначенням номеру та дати просить суд визнати неправомірною, яка на переконання позивача порушує його права та інтереси.

Розглянувши заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення із позовом, поданої разом з позовною заяву та письмові пояснення щодо обґрунтування пропуску такого строку, викладені в уточнюючій позовній заяві суд зазначає таке.

Залишаючи дану позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 18.06.2019 вказав, що позов подано після закінчення строків, встановлених законом, оскільки спір виник у зв`язку з відмовою відповідачем у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі ІD-картки, зокрема про яку позивач дізнався з висновку за результатами процедури встановлення особи ОСОБА_2 від 19.10.2018, а строк звернення до суду сплинув 20.04.2019.

У свою чергу, як у первинному позові, так і в уточненій позовній заяві позивач в обґрунтування пропуску строку звернення до суду вказав, що відповідач ввів його в оману щодо судової інстанції до якої він може звернутися за захистом свого права, тому вважає, що шестимісячний строк звернення до суду ним пропущеного з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).

Так, суд звертає увагу позивача, що відповідно до змісту ухвали суду від 18.06.2019, судом було встановлено, що з оспорюваного висновку (рішення) відповідача вбачається, що позивачу було рекомендовано звернутися саме до загального суду за місцем проживання по факту встановлення особи. При цьому твердження позивача відносно введення його в оману є суб`єктивними та не підтверджуються жодними доказами.

Крім того, судом було процитовано норму статті 315 ЦПК про те, що приписами вказаної статті визначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, суд зазначив, що одночасно звертаючись до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду про встановлення факту позивач не був позбавлений права звернутися до адміністративного суду з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідача, оскільки вказані провадження не суперечать один одному.

Суд наголошує, що інститут строків в адміністративному процесі покликаний дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин та сприяти досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулювати учасників адміністративного процесу добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов`язки.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.03.2018 в адміністративній справі № 809/1087/17, 22.11.2018 в адміністративній справі № 815/91/18 та 13.03.2019 в адміністративній справі № 820/3170/16.

Також, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність обставин, що перешкоджали або унеможливлювали звернення позивача або його представника до суду у передбачений законом строк.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення пропущеного строку не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Пунктом 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького сектору державної міграційної служби України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.

2. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.