
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2019 р. справа № 300/1065/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 25000,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 25000,00 грн. в дохід місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем добровільно не погашено грошові зобов`язання, а саме: з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням № 229612-13 від 30.06.2016.
Ухвалою від 27.05.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвалу про відкриття провадження від 27.05.2019 направлено за адресою місця проживання, наданою Управлінням Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області на запит суду: вул. Молодіжна, 4, с. Лоєва, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78440 (а.с.18). 06.06.2019 вручення ухвали від 27.05.2019 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27).
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.
Згідно облікової картки № 42019957 від 21.06.2014 ОСОБА_1 власник транспортного засобу марки PORSCHE, модель - CAYENNE, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 4806 см. куб., рік випуску - 2011 (а.с.10).
Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області 30.06.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 229612-13, яким визначено відповідачу грошове зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2016 рік в розмірі 25000 грн. (а.с.7).
Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на податкову адресу відповідача: АДРЕСА_2 , однак повернулось на адресу позивача через невручення адресату: «за вказаною адресою не проживає», про що свідчать копія конверту з довідкою установи зв`язку (а.с.7).
Відповідач зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржувала в адміністративному чи судовому порядку. Доказів сплати суми боргу суду не подано.
29.12.2016 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області надіслано відповідачу на його податкову адресу податкову вимогу форми «Ф» № 597-17, однак зазначена вимога повернулась на адресу позивача через невручення адресату: «за закінченням терміну зберігання». (а.с.8).
11.02.2019 Територіальний сервісний центр № 2641 Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області листом № 31/9/1/234 «Про надання інформації» направив Надвірнянському управлінню Головного управління ДФС в Івано-Франківській області інформацію з бази даних Єдиного державного реєстру МВС України щодо зареєстрованих транспортних засобів за громадянами, серед яких зазначено ОСОБА_1 (а.с.12).
Згідно довідки Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 28.02.2019 сума заборгованості відповідача з транспортного податку з фізичних осіб становить 25000 грн. (а.с.9).
Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно.
Згідно статті 265 ПК України податок на майно, серед встановленого, складається з транспортного податку.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 30.06.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 229612-13, яким визначено відповідачу податкове зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік на суму 25000 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на податкову адресу відповідача та повернулось з відміткою установи зв`язку «За вказаною адресою не проживає» (а.с.7).
Згідно підпункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до відомостей інформаційних баз даних органів Державної фіскальної служби України, податкова адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
В той же час, суд встановив, що згідно інформації Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області, наданої на запит суду, відповідач з 12.06.2018 зареєстрована за адресою місця проживання: АДРЕСА_3 (а.с.18).
Пунктом 70.7 статті 70 ПК України передбачено, що фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
В даному випадку, ОСОБА_1 не виконала встановлений пунктом 70.7 статті 70 Податкового кодексу України обов`язок та не подала контролюючому органу відомості про зміну адреси свого місця проживання.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
Отже, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України податкове повідомлення-рішення «Ф» № 229612-13 від 30.06.2016 вважається належним чином врученим, оскільки таке податкове повідомлення-рішення надіслане на податкову адресу відповідача.
Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Пк України).
Транспортний податок є місцевим податком, що сплачується власниками легкових автомобілів і зараховується до місцевого бюджету. Згідно підпункту 267.7.1 пункту 267.7 статті 267 ПК України податок сплачується за місцем реєстрації об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 57.2 статті 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Враховуючи те, що відповідач не оскаржував вищевказане податкове повідомлення-рішення № 229612-13 від 30.06.2016, суд дійшов висновку, що визначені позивачем грошові зобов`язання відповідача з транспортного податку з фізичних осіб в загальному розмірі 25000 грн. є узгодженими, а, отже, є податковим боргом ОСОБА_1 .
Вказаний розмір заборгованості 25000 грн. підтверджується поданими до суду довідкою про борг від 28.02.2019 (а.с.9), витягом з облікової карти відповідача з транспортного податку з фізичних осіб (а.с.11).
Згідно з підпунктом 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 597-17 від 29.12.2016 за податковою адресою: АДРЕСА_2, однак поштове відправлення повернулась на адресу позивача з відміткою установи зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.8). Відповідач вказану податкову вимогу не оскаржив у строк, передбачений Податковим кодексом України. Доказів протилежного, а також переривання податкового боргу, відповідач суду відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не подав.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в повному обсязі, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів на звернення до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 25000 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.
Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 25000 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу. Доказів понесення інших судових витрат позивачем суду не подано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) в дохід місцевих бюджетів Івано-Франківської області в порядку та розмірах, передбачених Бюджетним кодексом України, податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.
Судові витрати не підлягають розподілу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код 39394463, вулиця Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Судове рішення № 82930860, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 10.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/1065/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: