Рішення № 82930825, 09.07.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року справа № 580/1817/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

05 червня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якій просить:

1) визнати неправомірними дії Катеринопільського відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 , в перерахунку пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, передбачених ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, як інваліду 2-ї групи, захворювання якого пов`язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з врахуванням виплачених за цей період сум.

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, передбачених ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, як інваліду 2-ї групи, захворювання якого пов`язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 01.01.2014 року по 02.08. 2014 року з врахуванням виплачених за цей період сум.

Обгрунтовуючи позовну заяву позивачка зазначили, що вона неодноразово звернуталася до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статті 50 та частини четвертої статті 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції, чинній на час призначення їй пенсії), однак листами ГУ ПФУ в Черкаській області її повідомлено, що відсутні підстави для перерахунку та виплати пенсії.

Такі дії відповідача ОСОБА_1 вважає неправомірними, оскільки враховуючи принцип пріоритетності Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 01.01.2014 нарахування та виплата державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинна була здійснюватися у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Ухвалою суду від 10.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08 липня 2019 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що виплачуючи позивачеві з січня 2014 року пенсію та доплати у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідач діяв правомірно.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.09.2005, виданого Черкаською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

25.01.2000 ОСОБА_1 визнана інвалідом 3-ї групи загального захворювання, що підтверджується довідкою МСЕК серії MCE № 008203.

Згідно виписки із акта огляду МСЕК від 25.08.2005 до довідки серії 5ЧК № 071288 позивачка визнана інвалідом 2-ї групи в зв`язку з захворюванням, яке пов`язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чо рнобильській АЕС, безстроково.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.04.2017 року серії 12ААА № 540298 позивачка визнана інвалідом 1-ї групи в зв`язку з захворюванням, яке пов`язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чин ників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, безстроково.

Суд встановив, що 23.11.2018 позивачка звернулася до Катеринопільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про нарахування та виплату пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, як інваліду 2-ї групи, захворювання якого пов`язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобиль ській АЕС, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з врахуванням виплачених за цей період сум.

Листом від 04.01.2019 № 1722/02-14 ОСОБА_1 повідомлено про розмір її пенсії та порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

17.01.2019 позивачка звернулася до Катеринопільського відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про нарахування та виплату пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, передбачених ст.ст. 50,54 Зако ну України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, як інваліду 2-ї групи, захворювання якого з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з врахуванням виплачених за цей період сум. Відповідь на дану заяву позивачці не була надана.

10.05.2019 позивачка звернулася до Катеринопільського відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про нарахування та виплату мені їй пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, як інваліду 2-ї групи, захворювання якого пов`язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з врахуванням виплачених за цей період сум.

11.05.2019 ОСОБА_1 надано відповідь на її заяву про перерахунок пенсії, в якій зазначено, що листами від 04.01.2019 № 1722/02-14 та від 31.01.2019 № 11139/02-14 була надана відповідь на її звернення та повідомлено, що пенсія призначена та виплачується згідно діючого законодавства і підстав для здійснення перерахунку пенсії немає.

Вважаючи, що відповідачем протиправно виплачується пенсія у меншому розмірі, ніж визначено ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із статтею 50 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14 червня 2011 року № 3491-VI (далі - Закон України № 3491-VI) розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” доповнено п. 4, яким встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік (положення пункту 4 розділу VІІ визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011.

Відтак, Законом України № 3491-VІ Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання п. 7 Закону України № 3491-VІ від 06.07.2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджет” № 745, яка набрала чинності з 23.07.2011, п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23.11.2011 № 1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

З правового аналізу вказаних Законів та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та роз`яснень Конституційного Суду України випливає, що в період з 23.07.2011 по 31.12.2013 визначення порядку та розмірів виплат вказаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно нарахування та виплата відповідачем пенсії проводилася у розмірі, визначеному постановою КМУ “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23.11.2011 № 1210, що не заперечувалось сторонами.

Позивач стверджує, що в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсія їй повинна нараховуватися та виплачуватися відповідачем відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З 01.01.2014 Законом України від 16.01.2014 № 719-VІІ “Про Державний бюджет України на 2014 рік (далі - Закон України № 719-VII) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Порядок № 1210).

Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, з 01 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинні були здійснюватися у розмірі та на підставі ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Законом України від 31.07.2014 № 1622-VІІ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік”, який набрав чинності 03.08.2014, розділ “Прикінцеві положення” Закону № 719-VІІ доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Відтак, з 03.08.2014 Законом України № 719-VІІ Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно Головне управління повинно було нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Щодо строків звернення позивачем до суду з вказаним позовом суд зазначає, що згідно із частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Конституція України також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

При цьому, Конституція України містить імперативну норму, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками (стаття 24).

Суд зазначає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження строком.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта.

Згідно положень статті 1 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положеннями статті 14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, право позивача на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Зважаючи на вказане, суд дійшов до висновку про те, що відмовляючи в перерахунку пенсії відповідач діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення і тим порушив права позивача у зв`язку з чим позовні вимоги мають бути задоволені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”, а відповідач не надав суду доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Що стосується стягнення судових витрат в сумі 4000 грн 00 коп., які були витрачені позивачем на правову допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. позивач надав: договір про представництво а адміністративному процесі від 23.10.2018, додаткову угоду до договору від 23.10.2018 про представництво в адміністративному процесі від 23.10.2018, розрахунок затраченого часу адвокатом Павленком С.І. по підготовці адміністративного позову, ордер серії ЧК №108482 від 23.10.2018, квитанція до прибуткового касового ордера від 23.10.2018 на суму 4000 грн.

Вказані докази суд вважає неналежними та недостатніми з огляду на таке.

У новій редакції КАС (частина 4, 5 статті 134) запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд звертає увагу, що всі процесуальні документи подані в даній справі, а саме позовна заява від 05.06.2019 (вх.№13944/19 від 05.06.2019), заява про розгляд справи за участю представника від 03.06.2019, заява в порядку п. 11 ст. 160 КАС України підписані саме позивачем – ОСОБА_1 , а не його представником адвокатом Павленком Сергієм Івановичем.

Крім того, оцінюючи надані докази суд врахував правову позицію Верхового Суду у подібних правовідносинах, викладену в постанові від 15.05.2018 у справі № 821/1594/17. Зокрема, із запровадженням положеннями КАС України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, вбачається доцільним приведення укладених договорів у відповідність до вимог діючого Кодексу адміністративного судочинства України та доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення".

Про необхідність ведення Книги обліку доходів та витрат зазначено також у Методичних рекомендаціях з оподаткування адвокатської діяльності, схвалених Національною асоціацією адвокатів України.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів на підтвердження витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такої вимоги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нерпавомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, передбачених ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, як інваліду 2-ї групи, захворювання якого пов`язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) провести перерахунок та виплату пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, передбачених ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, як інваліду 2-ї групи, захворювання якого пов`язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 01.01.2014 року по 02.08. 2014 року з врахуванням виплачених за цей період сум

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 09.07.2019.

Суддя В.П. Тимошенко