Ухвала суду № 82930808, 10.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2085/19

УХВАЛА

іменем України

10 липня 2019 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк П.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України в якому просить:

визнати дії судді Сьомого апеляційного адміністративного суду Залімського ОСОБА_2 .Г. протиправними;

зобов`язати державу Україну, в особі державної Казначейської служби України відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну позивачу діями судді, повернути з Державного бюджету переплачений судовий збір в розмірі 1057,20 грн., перерахувавши кошти на поточний рахунок, який відкрито у Філії - Хмельницьке обласне управління ТВБВ №10022/015 поточний рахунок № НОМЕР_1 код банку 315784.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 3 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У ході дослідження матеріалів позовної заяви, суд встановив, що предметом даного позову є оскарження дій судді Сьомого апеляційного адміністративного суду Залімського І.Г. під час здійснення розгляду справи позивача та просить зобов`язати державу Україну в особі державної Казначейської служби України, відшкодувати йому матеріальну шкоду заподіяну діями вказаного судді та повернути з Державного бюджету, на думку позивача, переплачений судовий збір в розмірі 1057,20 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання дій судді пов`язанні із здійсненням суддею правосуддя протиправними, з огляду на вказані норми законодавства, не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки судді при розгляді ними справ не є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 року № 8 зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

У даному випадку поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" щодо вказаних позовних вимог, слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому вказані позовні вимоги не можуть бути вирішені в жодній юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі 705/748/17.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що питання повернення сплаченого позивачем судового збору врегульовано законодавством України, зокрема частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких, визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Отже, оскільки позивач виявивши бажання повернути сплачений судовий збір, має право звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Враховуючи зазначене, розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі державної Казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії слід відмовити у зв`язку із тим, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяП.І. Салюк