Ухвала суду № 82930787, 10.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2057/19

УХВАЛА

10 липня 2019 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Хмельницької міської ради , Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ст. № 8 м. Хмельницького, про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 04.07.2019, в якому просить: 1) визнати дії Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради та директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8 стосовно приховування факту булінгу стосовно ОСОБА_2 учениці 3-Б класу вчителькою ОСОБА_3 -неправомірними; 2) визнати відповідальними за дискримінацію ОСОБА_2 учениці 3-Б класу вчителькою ОСОБА_4 Дмитрівною Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради та директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відтак, позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру, однак не враховує вимог ст. 5 КАС України щодо шляху захисту свого порушеного права, яке вважає порушеним, що відповідно потребує усунення шляхом приведення у відповідність з вимогами КАС України.

Так, позивач в першій вимозі позову просить "визнати дії ... стосовно приховування факту булінгу ... неправомірними", однак не зазначає які саме дії суб`єкта владних повноважень є неправомірними та в чому вираженні такі дії Департаменту освіти і науки Хмельницької міської ради. Також позивач не обгрунтовує в позові яким чином встановлений факт булінгу і ким, тоді як в абз. 6 позовної заяви вказує, що: "21 травня 2019р. я звернулась із заявою до поліції про факт булінгу вчителькою стосовно моєї доньки та вимогою притягнути до адміністративної відповідальності вчительку ОСОБА_5 та директора школи за ст. 173-4 КУпАП України, однак від 21.06.2019р. отримала відмову у якій зазначено, що у даному випадку відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення".

При цьому, суд звертає увагу позивача, що згідно з ст. 173-4 КУпАП України, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Тобто, нормами КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за неповідомлення (приховування факту) про випадки булінгу, тому потрібно обгрунтувати, яким чином окремо в цій справі може вирішуватися питання приховування факту булінгу, як вказано у 1-й вимозі позову.

Щодо другої позовної вимоги, позивач відповідальними за дискримінацію позивач визначає: 1) вчительку ОСОБА_5 Мариною Дмитрівною Департамент освіти; 2) Департамент науки Хмельницької міської ради; 3) директора Спеціалізованої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 8 при цьому відповідачами у позові вказує: 1) Департаменту освіти і науки Хмельницької міської ради; 2) Спеціалізовану загальноосвітню школу I-III ст. № 8 м. Хмельницького, що не відповідає вимогам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, згідно з ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Державної уніфікованої системи документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлення документів, ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003, № 55, визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Позивачем наведені вимоги КАС України та ДСТУ 4163-2003 не виконані, оскільки долучені до позовної заяви копії документів не засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (зазначено "Копія вірна" а не "Згідно з оригіналом").

Згідно з ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Частиною 5 цієї ж статті Кодексу визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Позивач вказує як третю особу на стороні позивача без самостійних вимог Громадську організацію "Батьківська ініціатива", але не обґрунтовує яким чином судове рішення може вплинути на права та обов`язки цієї організації, та не надає суду відповідну заяву з дотриманням вимог ст. 49 КАС України ( у заяві потрібно вказувати, які права можуть бути порушені третьої особи та інші вимоги згаданої статті КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Так як позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без руху і надання позивачу строку для усунення виявлених недоліків, а саме надання до суду: 1) позовної заяви (та копій для учасників справи) в якій зазначено: а) зміст позовних вимог у відповідності з вимогами КАС України; б) зазаначення дій суб`єкта владних повноважень, які є неправомірними та в чому вираженні такі; в) яким чином і ким встановлений факт булінгу стосовно ОСОБА_2 ; г) дотримання вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України (9-й абзац описової частини ухвали); 2) належним чином засвідчених копій документів (в порядку, встановленому чинним законодавством), доданих до позовної заяви; 3) заяви з дотриманням вимог ст. 49 КАС України, із обґрунтуванням яким чином судове рішення може вплинути на права та обов`язки Громадської організації "Батьківська ініціатива".

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 від 04.07.2019, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки усуваються шляхом виконання вимог, зазначених у 18-му абзаці описової частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяА.І. Петричкович