Рішення № 82930646, 01.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2019 р. справа № 520/3852/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук`янчук О.І.,

за участю: представника позивача - Мироненко В.М., представника відповідача - Канівець С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Фізичної особи - підприємця Ігнатченко Віталія Олександровича про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу житію та здоров`ю людей, експлуатацію будівель ФО-П ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати ФО-П ОСОБА_1 негайно припинити використання них будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, займаючись своєю виробничою діяльністю, не дотримуються встановлених санітарних правил і норм, ігнорує розпорядчі документи органу державного нагляду (контролю) створює несприятливі та небезпечні умови для життєдіяльності людини і може негативно впливати на здоров`я людини, шкідливий вплив якого створює загрозу здоров`ю і життю населення.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому вказав, що станом на 05.06.2019 року підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена за власним рішенням (номер запису 24470060008001675 від 14.05.2019 року). Таким чином, представник відповідача вказав, що у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності ОСОБА_1 , правових підстав в задоволенні вимоги позивача щодо зупинення експлуатації будівлі за адресою: АДРЕСА_2 шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання на сьогодні не має, оскільки ОСОБА_1 в підприємницькій діяльності дану будівлю більше не використовує.

У судовому засіданні 01.07.2019 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України. Закону України «Про основні засади державною нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу від 20.12.2018 року №105 «Про проведення планових перевірок об`єктів», повідомлення про проведення планової перевірки від 22.12.2018 року №340/1482, посвідчення па проведення перевірки від 22.01.2019 року №29 Балаклійського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, у період з 29.01.2019 року но 04.02.2019 року Балаклійським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена планова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) техногенної та пожежної безпеки на території, в будівлях та приміщеннях столярної майстерні ФО-П ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

В результаті проведеної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 проводить експлуатацію будівель за адресою: АДРЕСА_2 з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що зафіксовано в акті перевірки від 04.02.2019 року № 22, який підписано ФОП ОСОБА_1 без зауважень.

Так, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 під час своєї виробничої діяльності експлуатує будівлі за адресою: АДРЕСА_2 з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, на що вказує, зокрема:

- відсутність системи протипожежного захисту, у разі виникнення пожежі, перешкоджає її швидкому виявленню та ліквідації, повідомленню про неї. а також оперативній евакуації людей на ранній стадії її виникнення (пункт 37, 38, 39, 40 акту);

- порушення щодо експлуатації електромереж, відсутність пристроїв блискавкозахисту. створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та розрядів блискавки, що може призвести до загибелі і травмування людей (пункти 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 29, ЗО, 36 акту);

- відсутність та неготовність до роботи зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання, а також первинних засобів пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей (пункти 13, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47 акту);

- невідповідність евакуаційних шляхів (їх конструктивні та планувальні рішення), перешкоджає вільній евакуації людей з приміщень під час виникнення пожежі (пункти 14, 19 акту);

- невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також епрпяс інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним (пункт 15, 35 акту).

З метою застосування до відповідача заходів реагування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року №2030 «Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків» «Облік пожеж га їх наслідків здійснюється з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об`єктів, прогнозування ситуації і розроблення запобіжних заходів для забезпечення безпеки людей, збереження матеріальних цінностей та створення умов для гасіння пожеж».

Згідно вимог пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року №2030 «Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків», облік пожеж ведеться: територіальними органами ДСИС - у населених пунктах і на об`єктах, підконтрольних ДСНС.

Частиною 1 стати 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний і нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: 3) участь у розробленні державних правил з питань техногенної та пожежної безпеки: 4) погодження у порядку, визначеному законодавством, проектів національних і галузевих мандантів, норм, правил, технічних умов і регламентів та інших нормативио- ехнічиих документів щодо забезпечення техногенної та пожежної безпеки; 6) участь у розробленні положень, інструкцій та інших нормативних актів, що розробляються суб`єктами господарювання у сфері техногенної та пожежної безпеки; 8) проведення перевірки за повідомленнями та заявами про злочини, пов`язані з пожежами та порушення прав пожежної безпеки: 9) участь у розслідуванні причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів; 17) розроблення нормативно-правових та інших нормативних актів відповідно до компетенції та забезпечення їх прийняття в установленому законом порядку; 20) проведення технічного розслідування обставин і причин виникнення надзвичайних ситуацій, загибелі і травмування людей, знищення і пошкодження майна.

Вимогами пункту 4 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, передбачено: ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: 1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента країни, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та подає їх в установленому порядку Міністрові внутрішніх справ; 9) здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій: 11) видає експертні висновки про рівень надзвичайної ситуації, веде їх облік: 34) організовує провадження наукової, науково-технічної, інвестиційної, інформаційної, видавничої діяльності, сприяє створенню і впровадженню сучасних інформаційних технологій та комп`ютерних мереж, є замовником наукових робіт, бере часті, у проведенні прикладних науково-дослідних робіт, розробляє та затверджує галузеві стандарти з питань, що належать до компетенції ДСНС: 37) здійснює функції з організації га навчально-методичного забезпечення навчання (підвищення кваліфікації за цільовим призначенням) керівних кадрів і фахівців цей гральних т а місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту: 45) розглядає у разі звернення фізичних чи юридичних осіб: проектну документацію щодо влаштування засобів протипожежного захисту (систем пожежогасіння, пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією населення, протидимного захисту, пожежного спостереження, вогпезахисної обробки будівельних конструкцій (виробів, матеріалів), автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій оповіщення населення у разі їх виникнення), а також бере участь у прийманні доведених робі і із влаштування зазначених засобів; 49) розробляє та подає у встановленому порядку на розгляд Міністра внутрішніх справ для внесення до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо підвищення ефективності захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, удосконалення системи цивільного захисту на відповідних територіях, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності; 51) бере участь у розробленні будівельних норм у сфері цивільного змісту, пожежної та техногенної безпеки, пропозицій щодо внесення змін до них та визнання їх такими, що втратили чинність, подає Міністрові внутрішніх справ повідні пропозиції; 57) бере участь у розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оцінки дій органів управління і сил щодо організації та проведення ними рятувальних і інших невідкладних робіт: 63) проводить роботи із стандартизації, сертифікації, акредитаіії та метрологічного забезпечення діяльності з питань, що належать до компетенції ДСНС; 72) погоджує проекти нормативно-правових актів, будівельних норм, стандартів, правил, технічних умов і регламентів та інших нормативно – технічних документів з питань, що належать до компетенції ДСНС, які розробляються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, згідно вимог статті 64 Кодексу цивільного захисту України реалізус повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки (Державної служби України надзвичайних ситуацій).

Відповідно до вимог пункту 7 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку і територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною 1 ст.1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону №877 передбачені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), а саме виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п.1 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Фізична особа - підприємець є суб`єктом господарювання з моменту державної реєстрації.

З правового аналізу положень Закону № 877 та норм Господарського кодексу України випливає, що заходи реагування у вигляді тимчасового зупинення господарської діяльності можуть бути застосовані виключно до суб`єктів господарювання.

Судом встановлено, що станом на 05.06.2019 року підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена за власним рішенням, що підтверджується записом 24470060008001675 від 14.05.2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Тобто, станом на момент вирішення справи ФОП ОСОБА_1 не відноситься до категорії суб`єктів господарювання, а до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , доказів на спростування чого позивачем до суду не надано.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оскільки станом на момент вирішення справи відповідач припинив свою підприємницьку діяльності (з 05.06.2019 року) та не є суб`єктом господарювання, до нього не можуть бути застосовані заходи реагування, передбачені вимогами Закону №877.

Стосовно інших доказів наданих позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог, а також обставин викладених у акті перевірки, то суд їх враховує, однак не надає їм правової оцінки, зважаючи на відсутність права на застосування позивачем заходів реагування до особи, яка не є суб`єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Фізичної особи - підприємця Ігнатченко Віталія Олександровича про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09 липня 2019 року.

Суддя Горшкова О.О.