Рішення № 82930622, 09.07.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 607/7901/19

09 липня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання розглянути звернення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання розглянути звернення.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання розглянути звернення разом із доданими до неї документами передано за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачка у встановлений строк усунула недоліки позовної заяви та подала позовну заяву, у якій уточнила позовні вимоги (а.с.80-106), та просила:

- «визнати бездіяльність Тернопільської міської ради щодо відмови розгляду звернення позивача від 13.12.2018 протиправною;

- зобов`язати сесію Тернопільської міської ради діяти згідно закону, а саме: розглянути звернення ОСОБА_1 від 13.12.2018 та скасувати рішення Тернопільської міської ради від 28.11.2014 № 6/53/152 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 » в частині позбавлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, яке (в цій частині) не відповідає акту вищої юридичної сили».

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 30.04.2009 № 5/26/81 між відповідачем та позивачкою 31.07.2009 року було укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, що знаходяться у АДРЕСА_1 , загальною площею 250,00 кв. м., яка передається під оренду для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту АДРЕСА_1» з об`єктом торговельно-побутового призначення. 31.03.2014 ОСОБА_1 звернулась у Центр надання адміністративних послуг Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Позивачка вказує, що таке звернення було помилковим, оскільки межі вказаної у заяві земельної ділянки вже були встановлені. За наслідками розгляду заяви позивачки від 31.03.2014 Тернопільська міська рада 28.11.2014 прийняла рішення № 6/53/152 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою АДРЕСА_1 суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 ».

Протягом 2014-2018 років ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Тернопільської міської ради з приводу скасування рішення Тернопільської міської ради від 28.11.2014 № 6/53/152. Зокрема, 13.12.2018 позивачка звернулась до відповідача із зверненням, у якому просила прийняти рішення про скасування пункту 2 рішення Тернопільської міської ради №6/53/152 від 28.11.2014 або прийняти рішення з вмотивованою відмовою. Листом від 28.12.2018 за наслідками розгляду заяви позивачки від 13.12.2018 Виконавчий комітет Тернопільської міської ради повідомив її про те, що рішення від 28.11.2014 № 6/53/152 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою АДРЕСА_1 суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 » прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстав для його скасування в цілому або його окремих пунктів немає.

ОСОБА_1 вважає, що суб`єктом владних повноважень, всупереч вимог Закону України «Про звернення громадян» не надано вмотивованої відповіді по суті її звернення від 13.12.2018, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні. Також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Тернопільської міської ради.

Копії ухвали від 10.06.2019 про відкриття провадження у справі представник відповідача та третьої особи ОСОБА_2 отримали наручно, що підтверджується особистими підписами на супровідних листах (а.с.116,117).

19.06.2019 за вх.№8329/19 на адресу суду від представника відповідача та третьої особи надійшов відзив на позов (а.с.122-128), у якому Тернопільська міська рада позовні вимоги не визнає, вказує на те, що рішення від 28.11.2014 № 6/53/152 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою АДРЕСА_1 суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 » прийнято законно, а тому Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 28.12.2018 було надано обґрунтовану відповідь на звернення позивачки від 13.12.2018. Представник відповідача вказує, що чинним законодавством не передбачено обов`язку ради розглядати звернення про скасування рішень на сесії органу місцевого самоврядування, відтак немає такої адміністративної послуги. Також у відзиві на позов представник відповідачів зазначає про численні судові справи, в тому числі за участі цих же сторін, з приводу правомірності користування земельною ділянкою та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна на цій ділянці. Враховуючи вказане, просить відмовити в задоволення позовних вимог повністю.

25.06.2019 за вх.№ 8620/19 на адресу суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 зазначає, що лист Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28.12.2018 не засвідчує факту належного розгляду її звернення, а навпаки, вказує на його не розгляд, чим порушено вимоги Закону України «Про звернення громадян», просить задовольнити позовні вимоги (а.с.135-137).

На підставі пункту 1 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

30.04.2009 Тернопільська міська рада прийняла рішення № 5/26/81 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0250 га для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту АДРЕСА_1» з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою АДРЕСА_1 суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 » (а.с.36). На підставі вказаного рішення 31.07.2009 між позивачкою та Тернопільською міською радою було укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, що знаходяться у АДРЕСА_1 , загальною площею 250,00 кв. м., яка передається під оренду для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту АДРЕСА_1» з об`єктом торговельно-побутового призначення (а.с.31-32).

В подальшому 28.11.2014 Тернопільська міська рада прийняла рішення № 6/53/152 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою АДРЕСА_1 суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 » (а.с.40). В пункті 2 цього рішення зазначено: «Припинити право користування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ід.номер НОМЕР_1 ) земельною ділянкою площею 0,0250 га (кад.номер НОМЕР_2 )».

Протягом 2014-2018 років ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Тернопільської міської ради з приводу скасування рішення Тернопільської міської ради від 28.11.2014 №6/53/152.

13.12.2018 позивачка звернулась до відповідача із зверненням, у якому просила розглянути його на сесії Тернопільської міської ради та прийняти рішення про скасування пункту 2 рішення Тернопільської міської ради № 6/53/152 від 28.11.2014 або прийняти рішення з вмотивованою відмовою. В обґрунтування своєї заяви вказувала, що пункт 2 рішення, яким її позбавлено права користування землею, прийнятий всупереч вимог статті 144 Земельного кодексу України (а.с.46).

Тернопільська міська рада отримала звернення позивачки 13.12.2018 (а.с.46).

Листом від 28.12.2018 за наслідками розгляду заяви від 13.12.2018 Виконавчий комітет Тернопільської міської ради повідомив позивачку про те, що рішення від 28.11.2014 №6/53/152 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою АДРЕСА_1 суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 » прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстав для його скасування в цілому або його окремих пунктів немає (а.с.47 зворот).

Предметом розгляду даної справи є вимоги позивачки щодо оскарження бездіяльності відповідача щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 13.12.2018 по суті та зобов`язання Тернопільську міську раду розглянути вказане звернення та прийняти рішення про скасування попереднього рішення міської ради в частині.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права регламентовано Законом України «Про звернення громадян» від 10.02.1996 року № 393/96-ВР.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з частинами першою, третьою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка звернулась до Тернопільської міської ради 13.12.2018 із зверненням, у якому просила прийняти рішення про скасування пункту 2 рішення Тернопільської міської ради № 6/53/152 від 28.11.2014 або прийняти рішення з вмотивованою відмовою (а.с.46).

Статтею 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Частинами першою-третьою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що органами місцевого самоврядування повинні діяти відповідно до закріпленої імперативної норми щодо розгляду земельних питань виключно на сесії ради. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Між тим, листом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Тернопільської міської ради повідомлено позивачку про те, що рішення від 28.11.2014 № 6/53/152 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою АДРЕСА_1 суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 » прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстав для його скасування в цілому або його окремих пунктів немає (а.с.47зворот).

Така відповідь є лише формальною відпискою, чим порушено право особи на належний розгляд її звернення.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що Тернопільська міська рада не забезпечила належного розгляду звернення позивачки та не надала відповіді по суті звернення ОСОБА_1 , а тому відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду по суті звернення позивачки від 13.12.2018 та для захисту її прав і інтересів з урахуванням повноважень суду, визначених статтею 245 КАС України, необхідно зобов`язати Тернопільську міську раду, до якої адресоване звернення ОСОБА_1 , розглянути на пленарному засіданні міської ради звернення щодо скасування рішення Тернопільської міської ради № 6/53/152 від 28.11.2014 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 » в частині позбавлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Тернопільську міську ради скасувати рішення № 6/53/152 від 28.11.2014 в частині позбавлення ОСОБА_4 права користування земельною ділянкою, то, як встановлено судом і описано вище, це питання не було предметом розгляду Тернопільської міської ради, а тому позивачка ставить таку вимогу передчасно, не дотримавшись результату розгляду цього питання уповноваженим суб`єктом владних повноважень у встановленому законом порядку, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

Також суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009, № 7-рп/2009 "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)", в якому Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Такі положення підлягаю врахуванню Тернопільською міською радою при розгляді звернення позивачки та потребують встановлення певних обставин, виходячи не з суб`єктивного поняття виникнення певних прав, а розглядаючи комплексно категорії припинення, виникнення та зміни таких прав.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів вжиття всіх належних дій, в межах визначених законом, для належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 13.12.2018.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні, оскільки згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011, №3674 -VІ «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 72-77, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виконавчий комітет Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання розглянути звернення задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради, що полягає у не розгляді по суті звернення ОСОБА_1 від 13.12.2018 щодо скасування рішення Тернопільської міської ради від 28.11.2014 № 6/53/152 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 » в частині позбавлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою.

Зобов`язати Тернопільську міську раду розглянути на її пленарному засіданні звернення ОСОБА_1 щодо скасування рішення Тернопільської міської ради №6/53/152 від 28.11.2014 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 » в частині позбавлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Тернопільська міська рада, вулиця Листопадова, 5, місто Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код юридичної особи 34334305.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виконавчий комітет Тернопільської міської ради, вулиця Листопадова, 5, місто Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код юридичної особи 04058344.

Повний текст рішення складено та підписано 09.07.2019.

Суддя Чепенюк О.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Чепенюк О.В.