Рішення № 82930387, 10.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1405/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови №ПЛ3105/152/АВ/П/ТД-ФС від 30.01.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувану постанову винесено на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу про порушення вимог трудового законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

10 червня 2019 року відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки. Пояснював, що на час здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , у ГУ ДФС у Полтавській області були відсутні відомості щодо належного оформлення трудових відносин з громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій вказав на те, що на момент оформлення акту №ПЛ3105/152/АВ від 17.01.219 в управління не було даних від ГУ ДФС у Полтавській області щодо оформлених або неоформлених працівників, оскільки відповідь ГУ ДФС у Полтавській області було отримано відповідачем лише 22.01.2019. Пояснював, що у вищевказаній відповіді ГУ ДФС у Полтавській області надано інформацію щодо кількості найманих працівників, які в листопаді 2018 року перебували у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , тоді як перевірка проводилася у січні 2019 року.

Позивач до суду не з`явився, представник позивача надав клопотання про розгляд справи без участі позивача та за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю №103 від 16.01.2019 головним державним інспекторам Управління Держпраці у Полтавській області Гусці Н.М., Братусь Л.О., Ягодовській Я.В. та Хоменко А.М. було доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю у діяльності суб`єктом господарювання - ФОП ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 65/.

В подальшому, на підставі наказу від 16.01.2019 №16П /а.с. 66/, направлення на проведення заходу державного контролю №103, посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області проведене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання нею вимог законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів за результатами якого складено акт від 17.01.2019 №ПЛ3105/152/АВ /а.с. 67-72/.

Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

З метою проведення інспекційного відвідування 16.01.2019, об 11 годині 15 хвилин спільно з посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області здійснено вихід за фактичними місцями здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 : магазини (авторская пекарня) "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_1 ).

Перевіркою встановлено, що у магазині (авторская пекарня) "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_3 Полтава на робочому місці (за прилавком) в торговому залі знаходилася особа, яка виконувала обов`язки продавця, а саме здійснювала продаж кондитерських та хлібобулочних виробів. Дана особа представилась ОСОБА_2 , а також повідомила, що працює п`ять днів, від надання письмового пояснення відмовилась.

Крім того в приміщенні знаходилась інша особа яка здійснювала вологе прибирання підлоги, яка представилась ОСОБА_3 (від надання письмового пояснення відмовилась).

В приміщенні магазину знаходиться пекарня. На робочих місцях, в спецодязі виконували обов`язки пекаря, а саме-випікали хлібобулочні вироби дві особи. Дані особи представились ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

За адресою: АДРЕСА_4 в магазині (авторская пекарня) "ІНФОРМАЦІЯ_1" знаходилось дві особи. Перша особа виконувала обов`язки пекаря, а саме: випікала хлібобулочні вироби. Дана особа представилась ОСОБА_7 .

Друга особа на робочому місці (за прилавком) здійснювала розрахункові операції за реалізований товар. Дана особа представилась - ОСОБА_4 , а також повідомила, що працює два дні, трудовий договір не укладала. Від надання письмових пояснень відмовилась.

За адресою АДРЕСА_1 в пекарні перебувало 7 осіб жіночої статті, з яких 2 працівника перебували за прилавком в торгівельному залі та здійснювали продаж відвідувачам закладу хлібобулочних виробів та кави, інші 5 працівників в спец.одязі перебували в кімнаті оснащеній пекарськими шафами та виготовляли і пекли хлібобулочні вироби.

Лише 3 працівника назвали свої прізвища та посади, а саме: ОСОБА_8 , яка повідомила, що працює у ФОП ОСОБА_1 продавцем; ОСОБА_5 - працює пекарем близько місяця та ОСОБА_9 - працює пекарем з літа 2018 року, від надання письмових пояснень зазначені працівники відмовились, документи (паспорт, медична книжка тощо) підтверджуючі їх особистість ними надані не були.

Інші 5 працівників відмовились надати відомості стосовно себе і через декілька хвилин через службовий вихід (з іншого боку будівлі) покинули приміщення пекарні.

На час здійснення виходу, 16.01.2019 об 11 годині 15 хвилин за даними ГУ ДФС у Полтавській області у ФОП ОСОБА_1 відсутні відомості щодо належного оформлення трудових відносин з гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене, інспектори прийшли до висновку про те, що гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були допущені до роботи без належного оформлення трудових відносин.

18.01.2019 року Управління Держпраці у Полтавській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ПЛ3105/152/АВ/П/ТД, згідно з яким розгляд справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України, призначено на 30.01.2019.

30 січня 2019 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербак С.Л. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ПЛ3105/152/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 500760,00 грн. на підставі абзацу другого частини другої ст. 265 КЗпП України.

Позивач не погодився із постановою про накладення штрафних санкцій та оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є: Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 295 від 26 квітня 2017 року .

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення).

Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В цьому випадку Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Тобто, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Частина третя статті 24 КЗпП України передбачає, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

За змістом частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як слідує зі змісту акту інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1 , в ході здійснення інспекційного відвідування останнього 16.01.2019 о 11:15 год. за місцем здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , магазин (авторська випічка) "ІНФОРМАЦІЯ_1" встановлено, що громадянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були допущені до роботи без належного оформлення, що свідчить про порушення вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядження керівника.

З`ясовуючи питання допущення позивачем порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України у зв`язку з допущенням ФОП ОСОБА_1 до роботи вказаних вище осіб без належного оформлення трудових відносин судом встановлено, що 02.01.2019 гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 подані ФОП ОСОБА_1 заяви про прийняття їх на посади продавця, пекаря-продавця та пекаря-кондитера відповідно.

02.01.2019 ФОП ОСОБА_1 оформив накази №17, №18 та №16, якими прийняв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на роботу з 03.01.2019.

03.01.2019 між ФОП ОСОБА_1 (фізична особа) та гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (працівники) підписані трудові договори.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були допущені ФОП ОСОБА_1 до виконання обов`язків продавця, пекаря-продавця та пекаря-кондитера після укладення з ними трудових договорів від 03.01.2019, а тому доводи відповідача щодо допущення ФОП ОСОБА_1 вказаних працівників до роботи без укладення трудових договорів є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи.

За змістом пояснень, наданих представником позивача у відповіді на відзив, остання не заперечувала фактичну подачу до відповідного територіального органу доходів і зборів повідомлення про укладення трудових договорів із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 саме 18.01.2019.

Разом з тим, на переконання суду, подання повідомлення про укладення трудових договорів до органу доходів і зборів 18.01.2019 жодним чином не спростовує фактичне укладення трудових договорів між позивачем та працівниками саме 03.01.2019.

За висновками суду, повідомлення контролюючого органу позивачем про прийняття на роботу працівників 18.01.2019 не можливо тлумачити як допущення до роботи працівників 18.01.2019 без укладення трудових договорів, та, як наслідок, становити склад порушення, що передбачений частиною 3 статті 24 КЗпП України, відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Так, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву та акті інспекційного відвідування на дані ГУ ДФС у Полтавській області, зазначені у листі від 17.01.2019 №2215/19/16-31, суд вважає необґрунтованими, оскільки лист ГУ ДФС у Полтавській області від 17.01.2019 було отримано відповідачем лише 22.01.2019 після проведення інспекційного відвідування. Крім того, у вищевказаному листі ГУ ДФС у Полтавській області надано інформацію щодо кількості найманих працівників, які в листопаді 2018 року перебували у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , тоді як інспекційне відвідування проводилося у січні 2019 року.

Також як вбачається із довідок про результати фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 25.01.219 №96/16-31-13-05-11/ 3017010071 , №97/16-31-13-05-11/ 3017010071 , №98/16-31-13-05-11/ 3017010071 , ГУ ДФС у Полтавській області не встановлено порушень ФОП ОСОБА_1 законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету за адресою: АДРЕСА_1.

Як слідує зі змісту акту інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , в ході здійснення інспекційного відвідування останнього 16.01.2019 за місцем здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_5 встановлено, що громадянка, яка представилася ОСОБА_4 , здійснювала розрахункові операції за реалізований товар.

За змістом позовної заяви та відповіді на відзив на позовну заяву, позивач заперечував перебування у приміщенні магазину гр. ОСОБА_4 та здійснення нею обов`язків продавця. При цьому при фактичній перевірці в пекарні по АДРЕСА_5 за даними ГУ ДФС у Полтавській області розрахункові операції здійснювала гр. ОСОБА_10 , яка отримувала грошові кошти за реалізовані хлібобулочні, кондитерські та інші вироби.

Таким чином, на думку суду, відповідачем не доведено допуск позивачем гр. ОСОБА_4 до роботи в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" до укладення трудових договорів. Матеріали справи не містять доказів фактичного перебування вказаної особи у приміщенні магазину та виконання нею обов`язків продавця в даний період, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.

В ході розгляду справи обставини фактичного допуску 16.01.2019 позивачем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до роботи без оформлення трудового договору не знайшли свого підтвердження, а відтак підстави для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України відсутні.

З урахуванням наведеного вище, висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України здійснено при неповному та необ`єктивному дослідженні всіх фактичних обставин справи.

Отже, спірне рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим його належить визнати протиправним і скасувати, а позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.01.2019 №ПЛ3105/152/АВ/П/ТД-ФС задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 30 січня 2019 року №ПЛ3105/152/АВ/П/ТД-ФС.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5007,60 грн. (п`ять тисяч сім гривень шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва