Рішення № 82930225, 10.07.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 року м. Київ справа №320/1984/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Медіа" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівест Медіа" (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Поліграфічна, буд. 10) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, Солом`янський район, вул. Народного Ополчення, 5-А), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невиключенні з інтегрованої картки позивача відомостей про пеню, нараховану у зв`язку з тим, що позивач при сплаті 645 000,00 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб в призначенні платежу помилково замість коду бюджетної класифікації 11020500 та рахунку НОМЕР_1 вказав інший код та рахунок, а саме: код 11010400, рахунок НОМЕР_2 ;

- зобов`язати виключити з інтегрованої картки позивача відомості про пеню, нараховану у зв`язку з тим, що позивач при сплаті 645 000,00 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб в призначенні платежу помилково замість коду бюджетної класифікації 11020500 та рахунку НОМЕР_1 вказав інший код та рахунок, а саме: код 11010400, рахунок НОМЕР_2 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки контролюючого органу про порушення підприємством строків сплати узгодженого податкового зобов`язання є необґрунтованими.

Так, висновок про несвоєчасну сплату суми податку ґрунтується на тому, що позивач при сплаті 645 000,00 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб у призначенні платежу помилково замість коду бюджетної класифікації 11020500 та рахунку НОМЕР_1 вказав інший код та рахунок, а саме: код – 11010400, рахунок – НОМЕР_2 .

Внаслідок цієї помилки сума коштів була зарахована як сплата податку на доходи фізичних осіб, і після звернення підприємства до Васильківської ОДПІ з листом від 10.12.2018 №10/85/1 кошти у сумі 645 000,00 грн. були зараховані у якості сплати саме податку на прибуток підприємств.

При цьому, сама сплата податку була здійснена позивачем без порушення встановлених чинним законодавством строків, що підтверджується платіжним дорученням від 23.01.2018 №109.

На цій підставі позивач стверджує про те, що відповідачем протиправно нараховано підприємству пеню та відображено її в інтегрованій картці платника податків.

Ухвалою суду від 23.04.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та прийнято рішення про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем надано суду письмовий відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову. Контролюючий орган стверджує про те, що пеня за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання нарахована позивачу правомірно, оскільки саме платник податків несе відповідальність за правильність заповнення платіжних документів.

У судовому засіданні представники сторін звернулись до суду з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності.

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріли справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Позивачем 20.04.2018 подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року №9073200786 та Додаток ПН до рядка 23 декларації, в яких визначено суму податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період у розмірі 645 000,00 грн. (том 1, а.с. 8 – 13, 14).

Згідно платіжного доручення від 23.01.2018 №109 позивачем сплачено податкові зобов`язання у сумі 645 000,00 грн. за реквізитами: одержувач – Фаст УК/Фастів/1101040, банк одержувача – ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок – 33112342700015, код – 37583261, МФО – 821018 (том 1, а.с. 15).

У той же час, сплата зазначеної суми податкових зобов`язань мала бути здійснена за іншими реквізитами, у зв`язку з чим Товариство звернулось до податкового органу із листом від 10.12.2018 №10/85/1, в якому просило здійснити перерахування сплачених коштів за вірними реквізитами, а саме: одержувач – Фаст УК/Фастів/11020500, код – 37583261, банк одержувача – Казначейство України (ЕАП), код банку – 899998, рахунок – 33119314010015, код класифікації доходів бюджету – 11020500, призначення платежу – податок на прибуток іноземних юридичних осіб. Також товариство просило внести до власної інтегрованої картки дані про перерахування зазначених коштів згідно платіжного доручення від 23.01.2018 №109 (том 1, а.с. 16 – 17).

У зв`язку з відображенням в інтегрованій картці Товариства відомостей про нарахування пені у сумі 26 897,75 грн. за прострочення терміну сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб позивач повторно звернувся до податкового органу з листом від 08.02.2019 №1212/14/1, в якому заперечив правомірність нарахування суми пені та просив виключити відповідні відомості про її нарахування з інтегрованої картки (том 1, а.с. 18 – 19).

Листом від 13.03.2019 №9126/10-10-36-57-05 податковий орган роз`яснив Товариству, що обов`язок заповнення реквізитів на платіжних документах, як і відповідальність за невірне заповнення таких реквізитів, покладається на платника податків. З таких підстав, думку податкового органу, пеня за прострочення терміну сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб нарахована позивачу правомірно, а підстави для її скасування відсутні (том 1, а.с. 20 – 21).

Вважаючи, що податковим органом допущено протиправну бездіяльність, яка виразилась у невиключенні з інтегрованої картки Товариства відомостей про пеню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначено, що податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, позивачем у строк встановлений законом сплачено суму податкових зобов`язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб самостійно визначену у податковій декларації з податку на прибуток підприємств.

Проте, у зв`язку з помилковим зазначенням реквізитів у платіжному дорученні, сума сплачених позивачем коштів була зарахована як сплата податку на доходи фізичних осіб.

Отже, основним спірним питанням у межах справи, є законність нарахування податковим органом пені.

Відповідно до пп. 129.1.9 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання).

Отже, положення ст. 129 ПК України визначають в якості підстави нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу.

При цьому судом враховується, що позивачем своєчасно здійснено перерахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

Проте, через допущену помилку при оформленні реквізитів платіжного доручення, вказані кошти було зараховано на іншій рахунок, а після того, як помилку було виявлено, на підставі звернення позивача, кошти 17.12.2018 було перераховано на відповідний розрахунковий рахунок.

Щодо відповідальності платника податків, який не забезпечив своєчасного перерахування податкового зобов`язання через помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні, слід зазначити наступне.

Так, в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №815/2405/16 зазначено, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ст. 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для нарахування пені згідно ст. 129 ПК України.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у строк, передбачений п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету.

А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для нарахування пені на підставі ст. 129 ПК України.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 11 грудня 2018 року (справа №804/444/16), від 01 жовтня 2018 року (справа №813/3782/17), від 29 серпня 2018 року (справа №804/5320/13-а), від 10 серпня 2018 року (справа №826/11681/16), від 12 червня 2018 року (справа №826/1/16).

Таким чином, сплата платником податку узгодженого податкового зобов`язання у встановлений законодавством строк, проте з помилковим зазначенням коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні, свідчить про те, що такий платник податку не вважається таким, що пропустив строк сплати податку, у зв`язку з чим нарахування пені є протиправним.

У Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 за №751/28881 зазначено, що інтегрована картка платника (далі – ІКП) – форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС – інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (пункт 3 та 4 Порядку).

Тобто до повноважень органів ДФС віднесено відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників.

Таким чином, враховуючи протиправність дій відповідача щодо нарахування ТОВ "Юнівест Медіа" пені за прострочення терміну сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за вказаний період, відсутність правових підстав для нарахування такої пені, належним способом захисту, що відновить порушені права позивача, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки позивача шляхом виключення пені з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

Також суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невиключенні з інтегрованої картки позивача відомостей про пеню.

Так, судом встановлено, що відповідачем не було допущено бездіяльності щодо невиключення з інтегрованої картки позивача відомостей про пеню. Натомість, контролюючим органом прийнято рішення у формі листа від 13.03.2019 №9126/10-10-36-57-05 про відмову у скасуванні нарахованої Товариству пені на суму узгодженого грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним рішення, оформлене листом ГУ ДФС у Київській області від 13.03.2019 №9126/10-10-36-57-05 про відмову у скасуванні нарахованої Товариству пені на суму узгодженого грошового зобов`язання.

При прийняття рішення у даній адміністративній справі судом не надається оцінка тому факту, що на даний час в інтегрованій картці позивача містяться відомості про зменшення суми нарахованої пені з податку на прибуток іноземних юридичних осіб із 26 897,75 грн. до 172,44 грн., оскільки, як зазначено вище, основним спірним питанням у межах справи, є саме законність нарахування податковим органом пені, а не її розмір.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності своїх рішень.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 3 842,00 грн. (платіжне доручення від 11.04.2019 №466).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 1 921,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90,139, 143, 194, 205, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення, оформлене листом Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а, код 39393260) від 13.03.2019 №9126/10-10-36-57-05 про відмову у скасуванні нарахованої Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнівест Медіа" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна, 10, код. 33257927) пені на суму узгодженого грошового зобов`язання.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а, код 39393260) виключити з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Медіа" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна, 10, код. 33257927) відомості про пеню, нараховану за порушення строків сплати суми податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період, визначеної у рядку 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9073200786, поданої 20.04.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а, код 39393260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Медіа" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна, 10, код. 33257927) судові витрати у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.