Ухвала суду № 82929944, 04.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

04 липня 2019 рокуЛуцькСправа № 140/988/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Журомській І.М.,

за участю представника відповідача Семенюти І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУ Держеокадастру у Волинській області, відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати повторну відмову, надану листом №П-73/0-335/0/95-19 на заяву ОСОБА_1 від 11.08.2017; 2) зобов`язати прийняти рішення (наказ) про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 16,2911 га кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства кожна площею 2,0 га, які розташовані на території Іванчицівської сільської ради Рожищенського району у відповідності до вимог Конституції України, Земельного кодексу України.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, а також зазначено, що судовий розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 01.04.2019 повторно протиправно відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га (кадастровий номер ділянки НОМЕР_1 площею 16,29 га, яка знаходиться на території Іванчицівської сільської ради Рожищенського району), так як у даній відмові відсутні посилання на закон чи підзаконний акт, а вказано лише, що бажана до відведення земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 16,2911 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), що передана наказом ГУ Держземагенства у Волинській області від 31.12.2014 № 3-1255/15-14-СГ в оренду для створення та ведення фермерського господарства. ОСОБА_1 вважає вказану відмову безпідставною і просить задовольнити позовні вимоги.

24.04.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. ГУ Держеокадастру у Волинській області вважає оскаржувану відмову правомірною і вказало, що позивач зможе отримати дозвіл на розробку документації із землеустрою на бажану земельну ділянку лише після припинення права користування такою земельною ділянкою третьою особою - ОСОБА_2 .

У відзиві на позовну заяву відповідач просив розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 25.04.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії. Вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено у даній справі підготовче засідання на 15.00 16.05.2019.

10.05.2019 від позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

В судовому засіданні 16.05.2019 представник відповідача заявила клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 16.05.2019 задоволено клопотання представника відповідача, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

21.05.2019 представник відповідача подала до суду заяву, в якій повідомила суд про контактні дані третьої особи - ОСОБА_2

20.06.2019 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.30 04.07.2019.

26.06.2019 від позивача до суду надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи разом з додатковими документами.

03.07.2019 від ОСОБА_2 до суду надійшов лист, згідно якого останній повідомив, що дійсно відповідно до наказу ГУ Держеокадастру у Волинській області від 31.12.2014 № 3-1255/15-14-СГ земельна ділянка площею 16,2911 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), яка розташована за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району, передана йому для створення та ведення фермерського господарства в оренду строком на 7 років. На даний час даний наказ не скасований, а тому надання частини вказаної земельної ділянки позивачу порушить право третьої особи на землю. ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

04.07.2019 від позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

04.07.2019 представник відповідача подала до суду заяву про закриття провадження у справі, в обґрунтування якої зазначила, що предметом спору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, яка відповідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 31.12.2014 № 3-1255/15-14-СГ передана громадянинк ОСОБА_2 для створення та ведення фермерського господарства в оренду строком на 7 років. Позовними вимогами у даній справі є визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії, що пов`язано з порушенням права третьої особи на земельну ділянку. Тому правовідносини, що виникли стосуються прав іншої особи. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору. На підставі частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала заяву про закриття провадження у справі, з підстав у ній викладених.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. При цьому, суд виходив з таких підстав та мотивів.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держземагенства у Волинській області від 31.12.2014 № 3-1255/15-14-СГ земельна ділянка площею 16,2911 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) передана в оренду строком на 7 років ОСОБА_2 для створення та ведення фермерського господарства.

Земельна ділянка, яку мала намір отримати ОСОБА_1 згідно матеріалів справи є частиною земельної ділянки площею 16,2911 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), на підставі чого відповідач листом від 01.04.2019 № П-73/0-335/0/95-01 відмовив позивачці у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у власність і рекомендував обрати іншу земельну ділянку.

Аналіз зазначених фактичних обставин справи дає підстави вважати, що між учасниками справи існує спір, щодо права користування (володіння) об`єктом речового права - земельною ділянкою.

На підставі частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відтак право, за захистом якого звернувся до суду позивач, виникає із земельних відносин. Такі спори за своєю правовою природою є приватноправовими земельними (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача, що в свою чергу виключає їх розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 239 КАС України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Зважаючи на те, суб`єктний склад спірних правовідносин даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтею 238, 239, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного суду України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення о суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

Повний текст судового рішення складено 09.07.2019.