Рішення № 82929921, 05.07.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 липня 2019 р. Справа № 120/964/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Мякінькова Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 23.10.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0171992-5106-0255, яким їй визначено грошове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік в сумі 25000,00 грн.

Разом із тим, дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, а тому звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 12.04.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 07.05.2019.

Крім того, даною ухвалою від 12.04.2019 також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та витребуваного у нього розрахунок середньоринкової вартості належного позивачу транспортного засобу станом на 01.01.2018 року.

Ухвалою від 07.05.2019 відкладено судовий розгляд справи на 29.05.2019, в зв`язку з першою неявкою позивача у судове засідання.

Судове засідання 29.05.2019 відкладено до 12.06.2019 з метою повторного надсилання Міністерству економічного розвитку і торгівлі України ухвали від 12.04.2019.

Судове засідання 12.06.2019 відкладено до 05.07.2019 з метою повторного витребування у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України розрахунку середньоринкової вартості належного позивачу транспортного засобу станом на 01.01.2018 року.

У судовому засіданні 05.07.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у судове засідання не прибув, натомість подав письмові пояснення за вх. №33924 від 01.07.2019, у яких просив здійснювати розгляд справи без його участі. У даних письмових поясненнях представник третьої особи також зазначив, що розрахована у 2018 році згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля марки Audi Q7 з об`ємом двигуна 3,0 літра, дизель, 2015 року випуску становила 1384158.86 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 та частини 3 статті 205 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи у відсутність представника третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши пояснення третьої особи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач є власником автомобіля марки Audi, модель Q7 універсал-В, об`єм двигуна 2967 куб. см., тип пального - дизель, 2015 року випуску.

23.10.2018 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області відповідно до п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0171992-5106-0255, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: "транспортний податок з фізичних осіб" за 2018 рік в сумі 25000 грн.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267. ст. 267 ПК України, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Станом на 01.01.2018 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3723 грн. (стаття 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік"). Отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 складали 1396125 грн.

Таким чином, об`єктом оподаткування у 2018 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1396125 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального" (п.п. 267.2.1 п. 267. ст. 267 ПК України).

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (п.п. 267.2.1 п. 267. ст. 267 ПК України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 року N 428) (далі - Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576).

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).

Як слідує із письмових пояснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за вх. №33924 від 01.07.2019, розрахована у 2018 році згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля марки Audi Q7 з об`ємом двигуна 3,0 куб. см., дизель 2015 року випуску становила 1384158,86 грн., що свідчить про те, що належний позивачу автомобіль у 2018 році не був об`єктом оподаткування транспортним податком, адже його вартість становила менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1396125 грн.).

Таким чином, враховуючи те, що автомобіль позивача у 2018 року не був об`єктом оподаткування транспортним податком, суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0171992-5106-0255 від 23.10.2018.

Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 23.10.2018 №0171992-5106-0255.

Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 37508596).

Повний текст рішення складено 10.07.2019.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна