Рішення № 82928207, 10.07.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1984/19

Провадження № 2/211/1253/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 липня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

при секретарі С.М. Зоріній

у відсутність сторін, розглянувши в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, зазначивши, що позивачем здійснюються функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди та групи будинків та споруд, об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Довгинцівського району м. Кривого Рогу, в тому числі по АДРЕСА_1 . Позивачем було надано, а відповідачами спожито послуги з утримання будинку та прибудинкової території, але відповідачі за отримані послуги не сплачували, тому станом на 01.09.2016 рік за період з 01.09.2013 р. по 01.09.2016 р. у відповідача утворилася заборгованість на суму 8872 грн. 38 коп. Судом за заявою позивача було винесено судовий наказ про стягнення заборгованості з відповідачів, але ухвалою суду від 04.09.2018 року винесеною Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за заявою відповідача, судовий наказ було скасовано, заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги не сплачено. Тому позивач, просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суму заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в розмірі 8872 грн. 38 коп., інфляційні витрати в розмірі 2263,06 грн., 3 % річних в розмірі 266,65 грн., та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачі до суду не з`явилися, про слухання справи повідомлялися відповідно до ст.128 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами житлово-комунальних послуг які надаються ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР».

Згідно ст. 162 Житлового кодексу України, плата за користування житловим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строк внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату ї плату за комунальні послуги.

Згідност.13Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 01.09.2013 р. по 01.09.2016 р. відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, плата за надання яких нараховувалася за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до даних відомості про комунальні послуги за адресою АДРЕСА_1 в період з 01.09.2013 р. по 01.09.2016 р. та розрахунку суми заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 , відповідачами не здійснювалася оплата за отримані житлово-комунальні послуги, що й призвело до утворення заборгованості в сумі 8872,38 грн.

Пунктом 1 частини 1статті 20 Закону України № 2189-VIIIпередбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а пунктом 5 частини 3 тієї ж статі Закону передбачений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Порядок користування приміщеннями, а також утримання житлових будинків визначається Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 в редакції від 14.01.2009 року і ст. ст. 20, 21 Закону України від 24.06.2004р. «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до яких власник або споживач, зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та інше.

Відповідачі не уклали договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ТОВ «Житлосервіс-КР.

Верховний Суд України у спорі про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території по справі № 6-59цс13 (Постанова від 30.10.2013р.) виклав свою правову позицію, яка полягає у тому, що «не укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі не звільняє боржників від обов`язку оплачувати надані послуги». Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2ЦПК України).

Згідно частин 1-3статті 12ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 1статі 13ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5статті 81ЦПК України).

Відповідно до статті 76ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач зобов`язана проводити оплату наданих послуг, однак не виконували належним чином зобов`язання, заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги підлягає стягненню у примусовому порядку.

Вказані в позові обставини відповідачем не спростовані.

Згідно з ч.2ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч. 2ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).

Як зазначено в Аналізі практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст.625ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Передбачена п. 10 ч. 3ст. 20Закону України від 24 червня 2004 р. № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2ст. 625ЦК України (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі №6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявляв вимоги про стягнення з відповідачів на його користь інфляційних витрат в розмірі 2263,06 грн., та 3 відсотків річних в розмірі 266,65 грн., нарахованих на суму несплаченої заборгованості станом на 01.09.2016 рік. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди, на які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та 3 % річних, узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Судом за заявою позивача було винесено судовий наказ про стягнення заборгованості з відповідачів, але ухвалою суду від 04.09.2018 року винесеною Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за заявою відповідача, судовий наказ було скасовано, заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги не сплачено.

Відповідно до ч.2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст.141ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідачів.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовій збір в розмірі 1921,00 грн., тому дані кошти підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 12,13,19,76-81,141,258-259,223,264-265,280-284,354-355ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» ЄДРПОУ 38334911, ідентифікаційний код 383349104823, р/р НОМЕР_6 у КФ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305750, юридична адреса: 50049, м. Кривий Ріг, вул. Спаська, 17А, заборгованість по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2013 р. по 01.09.2016 р. у розмірі 8872 (вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 38 коп., інфляційні витрати в розмірі 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) грн. 06 коп., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 266 (двісті шістдесят шість) грн. 65 коп.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» ЄДРПОУ 38334911, ідентифікаційний код 383349104823, р/р НОМЕР_6 у КФ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305750, юридична адреса: 50049, м. Кривий Ріг, вул. Спаська, 17А, витрати на оплату судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., тобто з кожного по 384 ( триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: Н. О. Сарат