Рішення № 82925069, 08.07.2019, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/764/19

Провадження № 2/674/425/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

за участю секретаря судового засідання Мудрицької Л.В.

номер справи 674/764/19

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 13580 грн.),

В С Т А Н О В И В :

05 травня 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 13580 грн.) посилаючись на те, що він є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: житловий будинок із належними до нього будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний будинок збудований у 2002 році на земельній ділянці, наданій ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Дунаївецької міської ради народних депутатів від 27 листопада 1997 року № 331 для обслуговування індивідуального житлового будинку 0,10 га, ведення підсобного господарства 0,03 га, проте при житті ОСОБА_2 будинок в експлуатацію у передбачений законом спосіб не здав та документи на право власності не отримав.

Позивач є спадкоємцем за заповітом, складеним ОСОБА_2 14 серпня 2003 року, згідно з яким останній заповідав позивачу належний йому на праві власності, а саме: житловий будинок із господарськими будівлями та земельну ділянку,які розташовані по АДРЕСА_1 .

16 квітня 2019 року Комунальне підприємство "Інвентарбюро" Дунаївецької районної ради виготовило технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки від 22 квітня 2019 року, виданої Комунальним підприємством "Інвентарбюро", акт про завершення будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не складався, свідоцтво про право власності на будинок Дунаєвецькою районною (міською) радою на ім`я ОСОБА_2 не видавалося.

Позивач у встановлений законом шестимісячний строк прийняв спадщину, проте державним нотаріусом Дунаєвецької державної нотаріальної контори Хмельницької області Магерою Ніною Філімонівпою у видачі йому свідоцтва про права на спадщину відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок.

ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на житловий будинок за життя не отримав, хоча у нього були всі необхідні документи та не існувало будь-яких перешкод для видачі йому правовстановлюючого документу, проте у зв`язку зі смертю питання щодо права власності залишилося неврегульованим, а тому позивач звернувся до суду та просить визнати за ним право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 20.05.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду заяву в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності та позов задовольнити, винести рішення на підготовчому засіданні, оскільки відповідач позов визнає.

Також позивачем до суду поданні додаткові пояснення по справі у яких останній зазначив, що виникнення права власності у спадкодавця ОСОБА_2 регулювалося положеннями Цивільного кодексу Української PCP від 1963 року, Законом України "Про власність", які були чинними на час збудування зазначеного житлового будинку.

Положеннями вказаних законодавчих актів не передбачалось, що виникнення права власності на житлові будинки, споруди залежить від державної реєстрації цього права.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 із змінами.

Зазначений нормативний акт передбачав державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільного кодексу України та Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Відповідач: представник Дунаєвецької міської ради Хмельницької області в судове засідання не з`явився, однак надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просив проводити розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечив,позов визнає

Враховуючи те, що відповідачем визнано позов в повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Відповідно до ст.ст. 1223,1233 ЦК України позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, що підтверджується копією заповіту від 14 серпня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Дунаєвецької державної нотаріальної контори Люзняком О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2372 та матеріалами спадкової справи №1-2015, заведеної 16 січня 2015 року по заяві ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина померлого – ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовилася, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву.

До маси спадкового майна, після смерті ОСОБА_2 , входить А1 житловий будинок площею 140,3 кв.м., рік побудови 2002 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, а саме: Б сарай площею 41,9 кв.м., рік побудови 2003, В. сарай площею 13,1 кв.м., рік побудови 2004, вбиральня площею 2,7 кв.м. рік побудови 2004 та огорожа, які розташовані в АДРЕСА_1 , що підтверджується, технічним паспортом на житловий будинок, який видано 06 серпня 2002р. померлому ОСОБА_2 ..

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 травня 2019 року держаний нотаріус Дунаєвецької державної нотаріальної контори Магера Н.Ф. не може видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я позивача в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок.

Згідно з довідкою Дунаєвецького КП “Інвентарбюро” від 22 жовтня 2019 року видно, що акт про завершення будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 не складався, свідоцтво про право власності на домоволодіння Дунаєвецькою районною радою на прізвище ОСОБА_2 не видавалося.

Відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 10 березня 1992 року померлому ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Дунаєвецької міської ради народних депутатів № 216 від 25 грудня 1991 року була відведена земельна ділянка в безстрокове користування в АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку з надвірними будівлями, що підтверджується копією вищезазначеного договору від 10.03.1992р., який укладено між виконкомом Дунаєвецької міської ради та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Дунаєвецької нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі № 1424.

З приводу належності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Згідно листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно регулюється Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що набрав чинності з 27.01.2005.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинним нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення. Отже, виникнення права власності у спадкодавця на житловий будинок не залежало від державної реєстрації цього права.

Оскільки, житловий будинок, що є предметом даного позову, був побудований в 2002 році, до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то порядок державної реєстрації зазначеного житлового будинку, повинен був проводитися відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56 (далі - Інструкція).

Відповідно до Інструкції, об`єктами реєстрації є будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером по АДРЕСА_2 , площі. Під будинком, як об`єктом правової реєстрації, розуміється один будинок з приналежними до нього службовими будівлями та спорудами (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці, під самостійним порядковим номером по вулиці АДРЕСА_3 , площі. Під домоволодінням розуміється два і більш будинків з приналежними до них надвірними будівлями (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці під одним порядковим номером по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 .

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, підтверджено право власності померлого ОСОБА_2 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані обставини також підтверджуються випискою з рішення № 216 від 25.12.1991 року виконкому Дунаєвецької районної ради народних депутатів про дозвіл будівництва індивідуального житлового будинку, проектом забудови земельної ділянки забудовника в АДРЕСА_5 . АДРЕСА_1 ; копією технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, складеного 06.08.2002 на замовлення ОСОБА_2 , копією домової книги , яка видана директором МКП «Інвентарбюро» 07.08.2002р., власнику будинку, житловою площею 51,9 кв.м ОСОБА_2 , довідкою КП « ЖЕО» Дунаєвецької міської ради « ОН-02/265 від 21.08.2014р. в тому, що померлий ОСОБА_2 , був зареєстрований та проживав до смерті в АДРЕСА_1 , яка міститься в спадковій справі, державним актом на право приватної власності на землю, А серії НОМЕР_1 , згідно якого земельна ділянка площею 0,13 га, яка складається з 0,10 га для обслуговування індивідуального житлового будинку та 0,03 га для підсобного господарства та розташована АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, подружжя, батьки.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом після померлого батька ОСОБА_2 , інший спадкоємець першої черги за законом ,яка має право на обов`язкову частку, відмовилася від прийняття спадщини на користь позивача, позивач має право отримати у спадщину зазначене вище домоволодіння.

Таким чином, є всі достатні правові підстави для визнання права власності на спадкове майно у вигляді домоволодіння за позивачем.

За таких обставин, враховуючи інтереси позивача, а також те, що іншого шляху для захисту спадкових прав позивач немає, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки вони законні, обґрунтовані та доказово підтверджені матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 200, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 13580 грн.) задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що зазначені у технічному паспорті на житловий будинок під літерами: А1 – житловий будинок площею забудови 140,3 кв.м., Б- сарай площею забудови 41,9 кв.м, В –сарай, площею забудови 13,1 кв.м, Г – вбиральня площею забудови 2,7 кв.м, N – огорожа, як за спадкоємицем за заповітом, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

Відповідач Дунаєвецька міська рада Хмельницької області, місцезнаходження: м.Дунаївці, вул.Шевченка,50, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060714.

Дата складання повного рішення 08 липня 2019 року.

Головуюча:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук