Вирок № 82924483, 09.07.2019, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2987/18

№ провадження 1-кп/647/26/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі Полозок Т.О.

за участю: прокурора Іщука Ю.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Шиліна Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області кримінальні провадження внесені до ЄРДР за 12017230090001256 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка, Херсонської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який дітей на утриманні не має, проживаючого без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , депутатом будь-якого рівня не є, раніше судимий:

- 07.02.2018 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ч.2 ст. 185 КК України (в редакції 2001 року) до позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць,

- 15.03.2018 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ч.2 ст. 185 КК України (в редакції 2001 року), з урахуванням вироку Новокаховського міського суду Херсонської області від 07.02.2018 року до позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці;

- 20.12.2018 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи особою раніше неодноразово судимою за умисні корисливі злочини, судимості за які не знято та не погашено у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став і вчинив новий умисний, корисливий злочин за наступних обставин.

Так він, повторно, 04.10.2017 року, близько 17 годин 15 хвилин, знаходячись в магазині «ЄВА №1213» розташованому за адресою: Херсонська область, м. Берислав, вул. 1-го Травня, 194г, що належить ТОВ «РУШ», код ЄДРПОУ 32007740, адреса: м. Дніпро, пр. Кірова, 104а, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу з прилавку викрав станок для гоління чоловічий «Желлет Фьюжин Проглайд Флексболл» з двома змінними картриджами вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №3089-МТ від 24.10.2017 складає 255,96 гривень, який обернув на свою користь і розпорядився на власний розсуд продавши його сторонній особі, а виручені кошти витратив на свої потреби, чим спричинив ТОВ «РУШ» матеріального збитку на вказану суму.

Представник потерпілого Гнатюк А.В. в судове засідання не з`явилася надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила цивільний позов задовольнити, на судові дебати просила не викликати, щодо міри покарання обвинуваченому покладаються на розсуд суду.

З урахуванням положень ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд заслухавши думку учасників судового провадження, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого.

Суд визнав за можливе розглянути кримінальне провадження за відсутності представника потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у вчиненому щиро зізнався, дав показання у відповідності з встановленими обставинами, згодився з обсягом здобутих по справі доказів і не оспорював їх, а також визнав не доцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ним не оспорюються.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина підтверджується наступними доказами:

- висновками товарознавчої експертизи № 3089-МТ від 24.10.2017 року, ринкова вартість 1 шт. станку для гоління чоловічий з 2 змінним картриджем «Жиллет Фьюжн Проглайд Флексболл» був у стані придатному для експлуатації, станом на 04.10.2017 року могла складати - 255, 96 гривень;

- висновком судово-психіатричної експертизи №39 від 30.01.2019 року згідно якої ОСОБА_1 психічними захворюваннями в сенсі ст. 19 ч.2 КК України не страждав і не страждає.У період часу, що цікавить слідство, у нього не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, тоді міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує;

- постановою про визнання речовим доказом від 29.11.2017 року - оптичний диск «LPRO 700mb/80min multispeed» з відеозаписами;

Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України та приймаючи до уваги, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, зміст цих обставин вказаними особами розуміється правильно, сумнівів стосовно добровільності та істинності їх позиції у суду немає, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого та висновку експерта, що узгоджується з ч.3 ст.349 та ст.351 КПК України.

Учасникам кримінального провадження роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Інші докази по справі, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом не досліджувалися, оскільки фактичні обставини кримінального провадження та розмір матеріальних збитків ніким не оспорювався.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Злочинні дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Мотивів для зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом в ході судового розгляду не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 зі змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме п.2 передбачено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступені тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати у тому числі і питання менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочин, неповнолітнім, жінкам, котрі у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки, тощо.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який кримінальний закон відносить до середньої ступені тяжкості, каяття у вчиненому, дану на особу негативну громадську характеристику, непогашену судимість, наявність не відшкодованої шкоди.

До обставин, що пом`якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, а також про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 має бути засудженим за вчинене кримінальне правопорушення до покарання у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України з урахуванням ст.70 КК України, оскільки суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст.ст. 69, 75,76 КК України.

При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

Що стосується позовних вимог представника потерпілого ТОВ «РУШ» про відшкодування матеріальної шкоди, то суд вважає, що вони підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 року з змінами і доповненнями «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», шкода заподіяна злочином підлягає відшкодуванню у повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання матеріальної шкоди іншій особі, згідно з ч.2 ст.16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.

Діями обвинуваченого завдано матеріальну шкоду потерпілому ТОВ «РУШ» в сумі 255,96 грн., яку необхідно стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 349, 369-370 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на один рік чотири місяці, з направленням засудженого до кримінально виконавчої установи закритого типу.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, з урахуванням злочинів зазначених у вироку Новокаховського міського суду Херсонської області від 15.03.2018 року за яким ОСОБА_1 засуджувався за ст. 185 ч.2, 70 КК України на один рік два місяці позбавлення волі та вироку Новокаховського міського суду Херсонської області від 20.12.2018 року за яким ОСОБА_1 засуджувався за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі, остаточно, призначити до відбуття покарання ОСОБА_1 , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 за даним вироком обчислювати з 09.07.2019 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання за даним вироком строк знаходження під вартою за період з 01.07.2018 року по 08.07.2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати: за проведення судово- товарознавчої експертизи №2089-МТ від 24.10.2017 року, в розмірі 197,74 гривні, за проведення судово- психіатричної експертизи №39 від 30.01.2018 року, в розмірі 448,33 гривні, а всього стягнути 646,07 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду в розмірі 255,96 гривень.

Речові докази по справі, відповідно до постанови від 29.11.2017 року - оптичного диску із відеозаписом - залишити в матеріалах кримінальної справи.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суд роз`яснює засудженому до позбавлення волі до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, їх право відповідно до ч.3 ст.376 КПК України заявляти клопотання про доставку в судове засідання судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору та засудженому.

Суддя В. С. Миргород