Ухвала суду № 82922736, 10.07.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 0814/13257/2012

Пр. 1/333/1/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Комунарського районного суду міста Запоріжжя у складі:

головуючої судді – Наумової І.Й.

суддів – Дмитрієвої М.М.

Піх Ю.Р.

за участю секретаря судового засідання - Кунець В.В.

прокурора – Цикіна М.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1

представників потерпілих-адвокатів: Прядка Д.В.,

Слесаренка В.М.,

Артеменка Є.А.,

Лічман І.І.,

Турчинського М.І.

розглянувши, у порядку попереднього розгляду, у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченнюОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України -

ВСТАНОВИЛА:

14.06.2019 р. на розгляд колегії суддів надійшла вищевказана кримінальна справа.

10.07.2019 року в попередньому судовому засіданні головуючою колегією суддів у даній справі Наумовою І.Й. заявлено самовідвід, з посиланням на те, що син головуючої судді Наумової І.Й., Наумов О.О. по вказаній кримінальній справі у період 2012-2013 років підтримував державне обвинувачення у цій справі як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції, тобто був обвинувачем.

Вирішуючи даний самовідвід, колегія суддів виходить з наступного.

У Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(надалі також - «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

При цьому, у справі Morris v. the United Kingdom Європейський суд з прав людини пояснив: «Щодо питання «безсторонності» існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності. По-друге, він має також бути безстороннім з об`єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього. Аналогічне рішення викладено у справі Findlay v. the United Kingdom.

Потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань щодо однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу відводу, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 54 КПК України (в редакції 1960 р.) суддя не може брати участі у розгляді кримінальної справи, якщо він є родичем обвинувача.

Статтею 56 КПК України (в редакції 1960 р.) встановлено, що при наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 КПК України (в редакції 1960 р.), суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників справи, які не заперечували, думку судді Наумової І.Й. яка підтримала свій самовідвід, дослідивши кримінальну справу, вважає за необхідне виходячи з необхідності уникнення сумнівів у її неупередженості у судовому провадженні, що в подальшому може негативно вплинути на об`єктивність постановленого рішення у справі, а також враховуючи беззаперечну обставину виключення участі у розгляді кримінальної справи судді визначену п.1 ч.1 ст. 54 КПК України (в редакції 1960 р.), вирішила задовольнити самовідвід головуючої по справі колегії суддів - судді Наумової І.Й., оскільки зазначена в її заяві обставина знайшла своє підтвердження наявними матеріалами справи (т.400 а.с. 186, 188, 239-241, т.401 а.с.232, 244, 247, 268, 290, 295-300, т.409 а.с.22).

Керуючись ст.ст.54, 55 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Задовольнити самовідвід головуючої по справі судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Наумової Ірини Йосипівни, заявлений під час попереднього розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

Передати дану кримінальну справу до канцелярії Комунарського районного суду м. Запоріжжя для виконання вимог ч. 3 ст. 16-2 КПК України (в редакції 1960 року).

Головуючий суддя І.Й. Наумова

Судді М.М. Дмитрієва

Ю.Р. Піх