Вирок № 82921508, 09.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.07.2019

Справа № 320/2880/19

Провадження №1-кп/320/741/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.

прокурора - Лелеченко С.Ю.

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника обвинуваченої - адвоката Стукалова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження №12019080140000875 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, громадянки України, з неповною середньою освітою, непрацюючої, незаміжньої, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , такої, що не має судимостей,

за ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2019 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись біля магазину «Радуга», розташованого за адресою: Мелітопольський район, село Костянтинівка, вулиця Дорожня, будинок 8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з чоловічої сумки таємно викрала належний ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Huawei TIT-U02», в корпусі золотистого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 2500 гривень, в якому знаходились сім-картки мобільного оператора «Київстар» абонентський номер « НОМЕР_3 » та абонентський номер « НОМЕР_4 », які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, та грошові кошти у сумі 240 гривень, чим спричинила потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2740 гривень.

Такі дії обвинуваченої суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнала повністю, та пояснила, що 28 березня 2019 року, приблизно о 14 годині вона йшла з магазину «Радуга», розташованого в с. Костянтинівка, Мелітопольського району. За магазином вона побачила чоловіка, який лежав на землі, а біля нього була сумка. Вона взяла цю сумку, відійшла до повороту та достала з неї мобільний телефон та гроші в сумі 240 грн. Телефон та гроші залишила собі, а сумку віднесла до того чоловіка та кинула її біля дерева. Потім вона пішла в магазин, купила продукти харчування, а коли поверталася додому її затримали працівники поліції та вона повернула викрадене.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого їй органами досудового розслідування при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом`якшують покарання.

При цьому суд керується вимогами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_1 є такою, що не має судимостей, характеризується позитивно, свою вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, відшкодувала заподіяну потерпілому шкоду, шляхом повернення майна, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання, а тому вважає, що покарання їй слід призначити не пов`язане з позбавленням волі в межах санкції статті обвинувачення.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Речові докази: мобільний телефон марки «Huawei TIT-U02», в корпусі золотистого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , зарядний пристрій до нього, чоловічу сумку чорного кольору та гаманець -клатч чорного кольору, в якому знаходиться пенсійне посвідчення, водійське посвідчення та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , банківськи картки, що передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - повернути володільцю; DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження - залишити в матеріалах кримінального провадження, що перебуває в Мелітопольській місцевій прокуратурі.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.

Суддя: