Ухвала суду № 82920673, 09.07.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 263/16789/17

Провадження №1-кп/219/228/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого - судді Погрібної Н.М., суддів Дубовика Р.Є., Хомченко Л.І., за участю секретаря судового засідання Мирошниченко О.Л., прокурора Головіної О.В., захисника Павличука В.П., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка Новоайдарського району Луганської області, громадянина України, одруженого, з незакінченою вищою освітою, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 258-3 ч. 1, ст.14 ч.1 258 ч.1, 263 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22017050000000237, внесеного до ЄРДР 27 липня 2017 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 14 ст. 258 ч. 1, ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обрані ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зникли.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Павличук В.П. заперечував проти задоволення вищевказаного клопотання та просив змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у визначений час або застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В обґрунтування вказував, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, має родину та сім`ю, місце постійного проживання. Враховуючи викладене, вважав можливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативні запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту. На теперішній термін тримання під вартою ОСОБА_1 становить майже два роки (з 24 липня 2017 року).Крім того, вказував, що необхідно врахувати стан здоров`я ОСОБА_1 , який потребує лікування та операційного втручання в умовах спеціалізованого медичного закладу в зв`язку із наявним в нього захворюваннями. Також, вказував, що якщо суд не знайде підстав змінити щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, просить застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у відповідності до ст. 182 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні проти продовження строків тримання під вартою заперечував, просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у визначений час або застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з підстав викладених у клопотанні адвоката Павличука В.П.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини вказують на необхідність дотримання розумних строків тримання особи під вартою. Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою, але з часом існування лише цієї умови вже є недостатнім обґрунтуванням для продовження тримання особи під вартою.

Крім цього, підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою, а також необхідність тримання особи під вартою в ході судового розгляду справи має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.

Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожен заарештований або затриманий має право на звільнення. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями явки до суду.

Зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані.

Відповідно до положенням частини п`ятої статті 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260, 261 КК України.

Рішення Конституційного суду України № 7-р/2019 від 25 червня 2019 року, яким визнано неконституційними положення частини п`ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, та яке є обов`язковим до виконання, що дає підстави суду застосовувати до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених вищезазначеними статтями Кримінального кодексу України, більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані із триманням під вартою.

При вирішенні клопотання прокурора, захисту, колегія суддів враховує сукупний строк перебування ОСОБА_1 під вартою, що налічує майже два роки. На даний час зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були вставлені під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, як вбачається зі матеріалів справи, ОСОБА_1 одружений, має постійного місце проживання на підконтрольній території України, хворіє, потребує лікування та операційного втручання в умовах спеціалізованого медичного закладу, що в умовах ізоляції неможливо. У зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід у виді застави із покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового провадження даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, майнового та сімейного стану обвинуваченого, суд визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 153 680 грн. (1921 грн. х 80 = 153680 грн.).

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення за-стави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Виходячи з наведеного слід продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369, 371 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по справі за обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 14 ст. 258 ч. 1, ч. 1 ст. 263 КК України, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на 60 днів з 09.07.2019 року по 07 вересня 2019 року включно.

Визначити обвинуваченому суму застави у сумі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153860,00 грн. (1921 грн. х 80 = 153860 грн.), які необхідно внести на депозитний рахунок 37311047011792, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796, у розмірі 153860,00грн., начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою - звільнити ОСОБА_1 з під варти, роз`яснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до суду, у проваджені якого знаходиться кримінальне провадження, за першою вимогою;

- сповіщати суд, прокурора про всі випадки зміни місця проживання та виїзду за межі м. Бахмут Донецької області;

- утримуватися від спілкування із свідками;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 07 вересня 2019 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий суддя: Н.М. Погрібна

Судді: Р.Є. Дубовик

Л.І. Хомченко

Суддя Н.М.Погрібна