Ухвала суду № 82919578, 09.07.2019, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2982/16-к

1-кп/504/192/19

У Х В А Л А

09.07.2019смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді – Доброва П.В.,

секретаря – Данько Т.В.,

за участі прокурора – Торган-Мосійчук В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду № 1, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160000000009 від 05.01.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації Тульської області м. Алексін, громадянина України, з середньою освітою, працюючого директором ТОВ «НВП ЮГТРАНС», маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду Одесько області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

09.07.2019 року в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , заявив клопотання про зміну місця зберігання арештованого майна - автомобіля «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1992 року випуску, сірого кольору, № кузову НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , місце зберігання якого визначено майданчик тимчасового затримання транспортних засобів №1 «Інформ-Ресурси», за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд 89.

Посилаючись на те, що тривале зберігання на майданчику призводить до значних та безпідставних витрат обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні, уточнивши, що просить визначити місцем зберігання арештованого транспортного засобу за адресою : Одеська область, Лиманський район, Сичавська сільська рада, « АДРЕСА_2 .

Прокурор під час розгляду клопотання заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , про передання арештованого майна на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , вважав, що обвинуваченим не доведена можливість збереження даного автомобіля, оскільки він є речовим доказом по даному кримінальному провадженню.

Суд, вислухавши думки обвинуваченого, прокурора та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Комінтернівським районним судом Одеської області здійснюється розгляд кримінальної справи за обвинувальним актом, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160000000009 від 05.01.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину за ч. 2 ст. 286 Кримінального Кодексу України (далі КПК України).

При проведені досудового розслідування слідчий звернувся з клопотанням до слідчого суді про арешт майна. Клопотання було обґрунтоване необхідністю проведення автотехнічної та транспортно-трасологічної експертиз. Ухвалою слідчого суді Київського районного суду м. Одеса Іванчуком В.М. 06.01.2016 р. було задоволено клопотання та накладений арешт на автомобіль «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1992 року випуску, сірого кольору, № кузову НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , місце зберігання якого визначено майданчик тимчасового затримання транспортних засобів №1 «Інформ-Ресурси», за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд 89.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно ч.9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Дослідивши надані матеріали суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого про зміну місця зберігання арештованого майна, оскільки всупереч ст. 174 КПК України не надано доказів про те, що у подальшому застосуванні цих запобіжних заходів відпала потреба. Доля речового доказу буде вирішена при винесенні остаточного судового рішення згідно ст. 100, 368 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 309, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну місця зберігання арештованого майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.В. Добров