Вирок № 82919314, 10.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13292/19

Провадження № 1-кп/520/771/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.

прокурора Беспалової С.О.,

захисника Лопатюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019161480001146 від 18.05.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 27.06.2013 року Київським районним судом міста Одеси за ст. ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, 15 ч. 2 185 ч. 3, 185 ч. 3, 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, 23.06.2014 року звільнений на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію»;

- 04.10.2018 Київським районним судом міста Одеси за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України до арешту строком на 3 місяці, 04.01.2019 року звільнений по відбуттю строку покарання,

- 20.08.2018 Київським районним судом міста Одеси за ст. 185 ч. 3, 75 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 03.04.2019 року о 12:00 годині, перебуваючи за місцем своєї реєстрації та постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 маючи корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистої наживи, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зрізання напилком, який знаходився у будинку, викрав з коридору, ванної та спальної кімнат зазначеного будинку 3 чавунні радіатори опалення, кожний з яких складається з 7 секцій, вартістю 80 гривень за одну секцію загальною вартістю 1680 гривень. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, внаслідок чого завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 , на загальну суму 1680 грн.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав повністю свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та пояснив, що він дійсно 03.04.3019 року, близько 12.00 години, перебуваючи за місцем постійного проживання в будинку АДРЕСА_1 , в коридорі, в ванній та спільної кімнати зрізав напилком, 3 чавунні радіатори опалення, з якими з місця вчинення злочину зник. В скоєному кається, просить суворо його не карати.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, його вина доведена дослідженими судом письмовими матеріалами кримінального провадження, якими підтверджуються покази обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно часу, місця та обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме:

- витягом з ЄРДР за № 12019161480001146 від 18.05.2019 року;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.05.2019 року, від ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду місця події від 17.05.2019 року, з фототаблицею з якого вбачається, що було проведено огляд будинку АДРЕСА_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотокартками від 22.05.2019 року, з фото таблицею, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка привезла три чавунних радіатора;

- звітом про незалежну оцінку вартості рухомого майна від 24.05.2019 року з якого вбачається, що загальна вартість 3 чавунних радіаторів опалення, складає 1680 гривень;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.05.2019 року з фото таблицею, з якого вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_1 показав, як він таємне викрав 3 чавунних радіатори опалення з домоволодіння АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, та дослідження письмових матеріалів кримінального провадження.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані у судовому засіданні по справі докази в умовах повної змагальності в їх сукупності, суд, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, суд визнає, рецидив злочинів.

Враховуючі сукупність вищезазначених обставин, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який характеризується посередньо, не працює, має захворювання на цироз печінки, раніше неодноразово судимий, і він знову вчинив злочин у період іспитового строку, встановленому вироком Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2018 року, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавленням волі, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7 суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Так, враховуючи вищезазначене, суд вважає недоцільним застосовувати дію ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1

Процесуальних витрат згідно зі ст. 124 КПК України немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

Питання про долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 370-374, 392, 393, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 20.08.2018 року у вигляді позбавлення волі строком на 1 місяць і остаточно до відбування ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання в порядку виконання вироку після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Войтов Г. В.