Рішення № 82917412, 01.07.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.2019 Справа № 905/788/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Поліщук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №905/788/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Добропілля, м. Білицьке Донецької області,

до Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ,

про стягнення 107 206,39 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення 107 206,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що вагони №61769238, №56293624, №61016945, №68771633, №60864014, №60938024, №67569913, №66647009, №53170270, №56229230 прибули з вантажем на станцію Роя Донецької залізниці ДТЕК Курахівська ТЕС з недостачею, яка підтверджена складеними цією ж станцією комерційними актами №481001/249, №481001/250, №481001/251, №481001/252, №481001 НОМЕР_1 253, №481001/254, №481001/ НОМЕР_2 , №481001/ НОМЕР_3 , №481001/ НОМЕР_4 , №481001/258 від 27.11.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 7 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі №905/788/19, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

23 травня 2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вих. № 2022/571 від 17 травня 2019 року, згідно з яким відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що, відповідно до актів приймання-передачі позивач передав отримувачу вугільну продукцію за більшою масою, ніж зазначено у комерційних актах.

23 травня 2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання за вих. №2022/571/1 від 17.05.2019 року про передачу справи на розгляд за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва.

25 червня 2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 24 червня 2019 року, відповідно до якої позивач зазначає, що у даних правовідносинах доказом, який визначає відповідальність залізниці, є саме комерційний акт відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та дату проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 1 липня 2019 року у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю відмовлено.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, надані до матеріалів справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2018 року зі станції Добропілля Донецької залізниці позивачем відправлено вантаж вугілля кам`яне марки г за залізничною накладною № 52978558 із визначенням станції призначення - м. Курахове Донецької області.

24 листопада 2018 року зі станції Добропілля Донецької залізниці позивачем відправлено вантаж вугілля кам`яне марки г за залізничними накладними № 53002416, № 53001855 та № 53009163, із визначенням станції призначення - м. Курахове Донецької області.

26 листопада 2018 року зі станції Добропілля Донецької залізниці позивачем відправлено вантаж вугілля кам`яне марки г за залізничною накладною № 53027769 із визначенням станції призначення - м. Курахове Донецької області.

При оформленні зазначених накладних у вагоні № 51769238 (накладна № 52978558) вказано масу вантажу – 70 300 кг., у вагоні № 52293624 – 69 000 кг., у вагоні – № 61016945 – 69 800 кг. (накладна № 53002416), у вагоні № 68771633 – 70 600 кг., у вагоні № 60864014 – 68 400 кг., у вагоні № 60938024- 69 700 кг. (накладна № 53001855), у вагоні № 67569913 – 68 600 кг., у вагоні № 66647009 – 68 600 кг. (накладна № 53009163), у вагоні № 53170270 – 69 800 кг, у вагоні № 56229230 – 68 600 кг. (накладна № 53027769).

Як свідчить розділ 26 вищевказаних накладних, маса вантажу визначена на вагонних вагах (100 т) відправником.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить підпис працівника станції відправлення.

26 листопада 2018 року на станції Роя Донецької залізниці складено комерційні акти №481001/249, №481001/250, №481001/251, №481001/252, №481001/253, №481001/254, №481001 НОМЕР_2 , №481001/256. 27 листопада 2018 року на станції Роя Донецької залізниці були складені комерційні акти №481001/257, №481001/258.

Відповідно до зазначених вище комерційних актів на станції Роя Донецької залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагонах № 61769238, 56293624, 61016945, 68771633, 60864014, 60938024, 67569913, 66647009, 53170270, 56229230 не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.

Із комерційного акту № 481001/249 вбачається, що на станції Роя Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону №61769238 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах (держповірка від 21.12.2017р.) виявилось, що вага брутто – 89 850 кг., тара – 22 500 кг., нетто – 67 350 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 2 950 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу на рівні бортів на 30 см, марковане двома поздовжними полосами. У вагоні є виїмка над 1, 2 люками, близько 340/120/60 см. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Із комерційного акту № 481001/250 вбачається, що на станції Роя Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону №56293624 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах (держповірка від 21.12.2017р.), виявилось, що вага брутто – 85500 кг., тара – 22300 кг., нетто – 63200 кг., що менше вантажного документу на 5 800 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу нарівні бортів на 20 см, марковане двома поздовжними бороздами. У вагоні є виїмка над 6,7 люками, проглядається частково порушене маркування поздовжними бороздами. У вагоні є виїмка над 1-5 люками близько 850/280/20 см. Маркування в місці виїмки немає. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Із комерційного акту № 481001/251 вбачається, що на станції Роя Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону №61016945 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах (держповірка від 21.12.2017р.), виявилось, що вага брутто – 85 400 кг., тара – 23 200 кг., нетто – 62 200 кг., що менше вантажного документу на 7 600 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу нарівні бортів на 20-60 см. Погрузка нерівномірна, протоптана, маркування порушене. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Із комерційного акту № 481001/252 вбачається, що на станції Роя Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону №68771633 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах (держповірка від 21.12.2017р.), виявилось, що вага брутто – 84 650 кг., тара – 21 100 кг., нетто – 63 500 кг., що менше вантажного документу на 7 050 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу нарівні бортів на 20 см, маркування порушене. У вагоні є виїмка над 4,5,6 люками, глибиною 70 см на всю ширину вагону. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Із комерційного акту № 481001/253 вбачається, що на станції Покровськ Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 60864014 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах (держповірка від 21.12.2017р.), виявилось, що вага брутто – 83 250 кг., тара – 23 200 кг., нетто – 60 050 кг., що менше вантажного документу на 8 350 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу нарівні бортів на 20 см, маркування порушене. У вагоні є виїмка над 4,5,6 люками, глибиною 70 см на всю ширину вагону. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Із комерційного акту № 481001/254 вбачається, що на станції Роя Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 60938024 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах (держповірка від 21.12.2017р.), виявилось, що вага брутто – 83 950 кг., тара – 23 200 кг., нетто – 60 750 кг., що менше вантажного документу на 8 950 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу нарівні бортів на 20 см, маркування порушене. У вагоні є виїмка над 4,5,6 люками, глибиною 70 см на всю ширину вагону. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Із комерційного акту № 481001/255 вбачається, що на станції Роя Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 67569913 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах (держповірка від 21.12.2017р.), виявилось, що вага брутто – 86 500 кг., тара – 23 100 кг., нетто – 63 400 кг., що менше вантажного документу на 5 200 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. У вагоні є виїмка на всю ширину вагону, глибиною 60 см. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Із комерційного акту № 481001/256 вбачається, що на станції що Роя Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 66647009 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах (держповірка від 21.12.2017р.), виявилось, що вага брутто – 85 050 кг., тара – 22 200 кг., нетто – 62 850 кг., що менше вантажного документу на 5 750 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. У вагоні є виїмка на всю ширину вагону, глубиною 60 см. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Із комерційного акту № 481001/257 вбачається, що на станції Роя Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 53170270 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах (держповірка від 21.12.2017р.), виявилось, що вага брутто – 85 800 кг., тара – 23 400 кг., нетто – 62 400 кг., що менше вантажного документу на 7 400 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. У вагоні є виїмка над 6,7 люками на всю ширину вагону, глубиною 60 см. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Із комерційного акту № 481001/258 вбачається, що на станції що на станції Роя Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 56229230 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах (держповірка від 21.12.2017р.), виявилось, що вага брутто – 86 050 кг., тара – 23 800 кг., нетто – 62 250 кг., що менше вантажного документу на 6 350 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу нарівні бортів на 40 см, нерівномірно, маркування відсутнє, протоптано. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Відповідно до ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Враховуючи викладене, та приписи статей 11 ЦК України та 174 ГК України, накладна є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно із п.8 Правил складання актів, у тих випадках, коли різниця у масі вантажу,визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку,передбаченому Правилами видачі вантажів.

Відповідно до положень п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані, становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» саме на залізницю покладено обов`язок збереження вантажу під час перевезення.

У розумінні Господарського кодексу України (ст. 306) перевезенням є господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання у тому числі залізницями.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України, що кореспондується зі ст. 25 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.ст. 110, 127 Статуту залізниць України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту його видачі одержувачу, зокрема, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу псування або пошкодження вантажу.

Як вже зазначалось вище, відповідач наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що збитки позивача виходячи з актів приймання-передачі вугільної продукції за № 90705063 від 30.11.2018р. та № 90711604 від 30.11.2018р., підписаних виконання умов Договору поставки за № 25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012р. є меншими ніж заявлено в позові.

Статтею 114 Статуту залізниць України передбачено відшкодування залізницею фактичних збитків, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу – у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Відповідно до ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

За змістом ст.22 ЦК України правом на відшкодування збитків наділена особа, якій таки збитки завдані.

Враховуючи викладене , важливим та визначальним у вирішенні спору у даній справі є визначення особи, якої завдані фактичні збитки.

До матеріалів справи позивачем долучено Договір поставки № 25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012р. (далі – договір), укладений між Позивачем та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ», відповідно до якого, позивач прийняв на себе обов`язок поставити у власність ТОВ вугільну продукцію. Відповідно до п. 3.3. договору сторонами обумовлено, що право власності на вугілля переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вугільної продукції, а усі ризики втрати або ушкодження вугілля, що поставляється за цим Договором, переходять від постачальника до покупця з моменту (дати) поставки вугілля (його частини). Оплата за поставлене вугілля здійснюється протягом ста банківських дні з моменту підписання актів приймання-передачі (п.6.4 договору).

30.01.2018 року між позивачем та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» підписані акти приймання-передачі №№ 90705063, 90711604, згідно яких позивач передав а покупець прийняв вугільну продукцію згідно наступного переліку:

- за вагоном № 61769238 покупцем отримано продукцію вагою 67, 631 тон, що на 0, 281 тону більше, ніж зазначено у комерційному акті;

- за вагоном № 56293624 покупцем отримано продукцію вагою 63, 476 тон, що на 1, 276 тон більше, ніж зазначено у комерційному акті;

- за вагоном № 61016945 покупцем отримано продукцію вагою 62, 479 тон, що на 0, 279 тон більше, ніж зазначено у комерційному акті;

- за вагоном № 68771633 покупцем отримано продукцію вагою 63, 832 тон, що на 0, 332 тон більше, ніж зазначено у комерційному акті;

- за вагоном № 60864014 покупцем отримано продукцію вагою 60, 324 тон, що на 0, 274 тон більше, ніж зазначено у комерційному акті;

- за вагоном № 60938024 покупцем отримано продукцію вагою 61, 029 тон, що на 0, 279 тон більше, ніж зазначено у комерційному акті;

- за вагоном № 67569913 покупцем отримано продукцію вагою 63, 674 тон, що на 0, 274 тон більше, ніж зазначено у комерційному акті;

- за вагоном № 66647009 покупцем отримано продукцію вагою 63, 124 тон, що на 0, 274 тон більше, ніж зазначено у комерційному акті;

- за вагоном № 53170270 покупцем отримано продукцію вагою 62, 679 тон, що на 0, 279 тон більше, ніж зазначено у комерційному акті;

- за вагоном № 56229230 покупцем отримано продукцію вагою 62, 524 тон, що на 0, 274 тон більше, ніж зазначено у комерційному акті.

Розділом 3 акту, сторони врегулювали вартість поставленого вугілля з урахуванням коефіцієнтів, вставлених договором.

30.11.2018 року позивачем оформлено рахунки-фактури за № 90705063, 90711604 на суму фактично отриманого вугілля покупцем.

Враховуючи умови договору постачання, яким врегульоване питання перерозподілу ризиків , пов`язаних з втратою об`єкт поставки (вугільної продукції) між позивачем та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ», а також враховуючи акти приймання-передачі , які долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджені понесені ним збитки в частині втрати вугільної продукції у розмірі 62,636т. Право на відшкодування збитків в іншої частині втраченого майна належить іншої особі – покупцю за договором № 25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012року.

Крім того, суд, проаналізувавши розрахунок позовних вимог, долучений позивачем до позовної заяви, встановив, що позивач просить стягнути збитки у вигляді недостачі у розмірі суми втраченого вантажу, враховуючи 20% ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п а ст. 185.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; або дата відвантаження товарів. (ст. 187 Податкового кодексу України).

У будь якому випадку, ст. 192 Податкового кодексу України передбачені особливості визначення бази оподаткування у випадку , якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином податкові зобов`язання Позивача та податкові права Покупця (право на податковий кредит), у відповідності до розділу V (податок на додану вартість) Податкового кодексу України, обмежені фактичним виконанням договірних зобов`язань та завжди підлягають корегуванню, коли обставини змінюються. Збитки, понесені сторонами у ході виконання договору з вини третіх осіб , не є об`єктом оподаткування ПДВ та не тягнуть за собою обов`язок постачальника що до оплати податку, що свідчить про відсутність збитків в цієї частині.

Таким чином, позивач помилково просить суд стягнути суму недостачі вугілля з урахуванням 20 % ПДВ з огляду на те, що у спірних правовідносинах податкові зобов`язання щодо сплати ПДВ відсутні.

З огляду на те, що у даному випадку податкові зобов`язання позивача щодо сплати ПДВ виникають на підставі фактичних відносин, що мають місце між ним та покупцем, суд дійшов висновку про неправомірність включення до розрахунку позовних вимог ціну втраченого вугілля з урахуванням ПДВ .

Перевіривши розрахунок позовних вимог, враховуючи викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги частково в розмірі фактичних витрат позивача, з урахуванням норми природної втрати та без врахування ПДВ, а саме в сумі 84 635, 89 грн.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля”, м. Добропілля, м. Білицьке Донецької області, до Акціонерного Товариства “Українська залізниця”, м. Київ, про стягнення 107 206,39 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного Товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, вулиця Красноармійська, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 37014600) суму стягнення у розмірі 84 635, 89 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 517, 59 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2019 року.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).