Ухвала суду № 82916519, 12.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7067/19

Провадження №: 4-с/755/107/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Гончарука В.П.

за участі секретаря Краснової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревлан», заінтересовані особи: Акціонерне товариства «Укрсоцбанк» на дії начальника Новокаховського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Краснопер Ліани Юріївни,

учасники справи: представники скаржника ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представник зацікавленої особи стягувача АТ «Укрсоцбанк» - Козирицький А.С.

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревлан», заінтересовані особи: Акціонерне товариства «Укрсоцбанк» на дії начальника Новокаховського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Краснопер Ліани Юріївни. Відповідно до заявлених вимог, заявник просить суд зупинити електронні торги з продажу нежитлової будівлі адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 678, 9 м.кв. та земельної ділянки загальною площею 0,8001 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та визнати неправомірними дії начальника Новокаховського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Краснопер Ліани Юріївни, стосовно відмови в задоволенні вимоги, щодо зупинення електронних торгів з продажу лоту № 228473, а саме нежитлової будівлі адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 678, 9 м.кв. та земельної ділянки загальною площею 0,8001 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та здійснити дії, щодо продажу належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Ревлан» майна у відповідності до Закону України «Про виконаче провадження» та Закону України «Про іпотеку» -= після оформлення чи визнання земельної ділянки предметом іпотеки.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що в провадженні Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на примусовому виконанню знаходиться виконавче провадження №53539980 з примусового виконання виконавчого листа №2604/1548/2012 виданого 26.06.202 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревлан» на користь AT «УКРСОЦБАНК» заборгованості в розмірі 1 807 120,99 гривень та витрат пов`язаних з розглядом справи в третейському суді в розмірі №18471,21 гривень, загальний розмір боргу складає 1 825 582,20 гривень. 31.03.2017 року відповідно до Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, заступником начальника Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Краснопер Ліаною Юрїївною проведено опис та арешт майна боржника (ТОВ «Ревлан»), а саме: нежитлової будівлі адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 678,9 кв.м. та земельної ділянки площею 0,8001 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Після проведення вищенаведених дій, описане та арештоване майно у відповідності до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» передано на реалізацію шляхом проведення електронних торгів.

Листом № 35 від 27.03.2019 року ТОВ «Ревлан» звернулося до Начальника Новокаховського ВДВС Головного територіального управління юстиції в Херсонській області Краснопер Л.І з вимогою зупинення електронних торгів з продажу лоту №228473, а саме: нежитлової будівлі, адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 678,9 м2 та земельної ділянки, загальною площею 0,8001 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснити дії щодо продажу належного ТОВ «Ревлан» майна у відповідності Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку» та передати реалізацію як окремі об`єкти (лоти).

Листом № 36 від 29.03.2019 року ТОВ «Ревлан» додало до першого листа інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна №161506722. сформовану станом на 29.03.2019 р., з якої вбачає що в іпотеці знаходиться лише нежитлова будівля, адміністративно-побутового корпусу, за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрована на підставі Іпотечного договору № 2667 від 03.07.2008 р. приватним нотаріусом Крамчаніном С.А. Відомості про державну реєстрацію іпотеки стосовно Земельної ділянки площею 0,8001 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні.

Також, додатково зазначено, що відповідно до інформаційної довідки, з незрозумілих причин відсутні відомості в реєстрі прав власності на нерухоме майно ТОВ «Ревлан», а саме: нежитлової будівлі адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 678,9 м2. Листом від 12 квітня 2019 року за вихідним № 7658 який ТОВ «Ревлан» отримало 19.04.2019 року Новокаховського ВДВС Головного територіального управління юстиції в Херсонській області було повідомлено, що заява, щодо зупинення електронних торгів залишається без задоволення. Таким чином, дії державного виконавця скаржник вважає незаконними та такими, що не не грунтуються на нормах діючого законодавства.

Представники Скаржника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просили скаргу задовольнити з підстав викладених у її змісті. Додатково пояснили, що дії начальника Новокаховського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Краснопер Ліани Юріївни, стосовно відмови в задоволенні вимоги, щодо зупинення електронних торгів з продажу лоту № 228473, а саме нежитлової будівлі адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 678, 9 м.кв. та земельної ділянки загальною площею 0,8001 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є неправомірні, оскільки остання під час здійснення виконавчого провадження №53539980 з примусового виконання виконавчого листа №2604/1548/2012 виданого 26.06.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва не дотрималась вимог Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про виконавче провадженя».

Представник заінтересованої особи Акціонерне товариства «Укрсоцбанк» в судовому засіданні заперечував про задоволення заявлених вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на скаргу, просив відмовити в їх задоволенні.

Начальник Новокаховського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Краснопер Ліана Юріївна в судове засідання не з`явився, свого представника до суду не направила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду повідомлено не було. Додатково до початку судового засідання було подано в розпорядження суду належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №53539980 та відзив на скаргу, в якому просить в задоволенні заявлених вимог скаржника відмовити в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва на підставі ухвали суду було видано виконавчий лист № 2604/11548/2012 з примусового виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 та ТОВ «Ревлан» про стягнення заборгованості, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Ревлан» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 1 825 592,20 грн. (а.с. 43).

Вказаний виконавчий лист разом із заявою про відкриття виконавчого провадження було направлено на примусове виконання до ВДВС ГТУЮ у Херсонські області (а.с. 41-42).

07 березня 2017 року заступником начальника Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області Краснопер Л.Ю. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53539980 з примусового виконання виконавчого листа № 2604/11548/2012 виданого 26.06.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ТОВ «Ревлан» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 1 825 592,20 грн. (а.с. 39).

Одночасно у заяві про відкриття виконавчого провадження представник стягувача просив накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, а також на грошові кошти в межах суми заборгованості.

20 березня 2017 року заступником начальника Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області Краснопер Л.Ю. було винесено постанову про арешт коштів боржника № 53539980, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках відкритих в ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «Укрсоцбанк», Новокаховському філіалі АППБ «Аваль», ПАТ «МЕГАБАНК», Херсонській філії ПАТ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, та належать боржнику ТОВ «Ревлан» в межах суми 1 825 592,20 грн. (а.с. 36-37).

31 березня 2017 року відповідно до Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, заступником начальника Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Краснопер Ліаною Юрїївною проведено опис та арешт майна боржника (ТОВ «Ревлан»), а саме: нежитлової будівлі адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 678,9 кв.м. та земельної ділянки площею 0,8001 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

В результаті виконання незалежної оцінки було визначено ринкову вартість нежитлової будівлі у розмірі - 4 254 560,00 гривень, земельною ділянки у розмірі - 1 360 170,00 гривень, загальна сума вартості складає 5 614 730,00 гривень.

Листом № 35 від 27.03.2019 року ТОВ «Ревлан» звернулося до Начальника Новокаховського ВДВС Головного територіального управління юстиції в Херсонській області Краснопер Л.І з вимогою зупинення електронних торгів з продажу лоту №228473, а саме: нежитлової будівлі, адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 678,9 м2 та земельної ділянки, загальною площею 0,8001 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснити дії щодо продажу належного ТОВ «Ревлан» майна у відповідності Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку» та передати реалізацію як окремі об`єкти (лоти).

Листом № 36 від 29.03.2019 року ТОВ «Ревлан» додало до першого листа інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна №161506722. сформовану станом на 29.03.2019 р., з якої вбачає що в іпотеці знаходиться лише нежитлова будівля, адміністративно-побутового корпусу, за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрована на підставі Іпотечного договору № 2667 від 03.07.2008 р. приватним нотаріусом Крамчаніном С.А. Відомості про державну реєстрацію іпотеки стосовно Земельної ділянки площею 0,8001 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні.

Також, додатково зазначено, що відповідно до інформаційної довідки, з незрозумілих причин відсутні відомості в реєстрі прав власності на нерухоме майно ТОВ «Ревлан», а саме: нежитлової будівлі адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 678,9 м2.

Листом від 12 квітня 2019 року за вихідним № 7658 який ТОВ «Ревлан» отримало 19.04.2019 року Новокаховського ВДВС Головного територіального управління юстиції в Херсонській області було повідомлено, що заява, щодо зупинення електронних торгів залишається без задоволення.

Відповідно до ч. 4-7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно з ч. 1-3, ч. 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з ч. 1-3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 41 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Отже за змістом указаних норм підставою для застосування положень Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто арешт, вилучення та примусова його реалізація відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, навіть за наявності відповідного рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке не пред`явлено стягувачем до виконання, оскільки це є його правом, а не обов`язком.

Оскільки ст. 575 ЦК України іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, норми Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішення судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку".

Таким чином, загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 51 Закону N 1404-VIII, відповідно до частини 7 якої примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону..

Імперативною нормою частини 3 статті 33 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 36 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 статті 36 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Норми статей 36, 37, 38 ЗУ «Про іпотеку» передбачають право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що передбачений розділом V Закону України "Про іпотеку" та частиною 7 статті 51 Закону «Про виконавче провадження» N1404-VIII спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У той самий час, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, вони регулюються загальними нормами Закону N 1404-VIII, а не нормами спеціального Закону України "Про іпотеку" (Постанова Верховного Суду України від 04 лютого 2015 року у справі N 6-238цс14).

Таким чином, в рамках виконавчого провадження №53539980 державним виконавцем вчиняються дії з виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь іпотекодержателя (AT «УКРСОЦБАНК»), а не з виконання судових рішень чи виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі частини 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку".

З огляду на це норми спеціального ЗУ «Про іпотеку» не застосовуються, а примусова реалізація описаного та арештованого майна боржника (ТОВ «Ревлан») повинна здійснюватися у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином твердження скаржника на порушення начальником Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Краснопер Л.Ю. норм діючого законодавства України є необгрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Приписами частини 1 та 2 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Процедура проведення електронних торгів регламентована «Порядком реалізації арештованого майна» затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за №1301/29431.

При цьому, а ні нормами Закону України «Про виконавче провадження», а ні нормами «Порядку реалізації арештованого майна» не передбачено обов`язковість реалізації нерухомого майна та земельної ділянки на якій воно розташоване різними лотами.

Окрім того, правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення до покупця - учасника (переможця) електронних торгів та складання за результатами їх проведення акту про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, та вказано акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже є договором.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Зазначені норми в повній мірі кореспондуються з нормами статті 120 Земельного кодексу України, відповідно до яких у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, що початкова вартість майна яке передане на реалізацію складається з вартості як нежитлової будівлі так і вартості земельної ділянки, в зв`язку з чим права боржника у виконавчому провадженні не порушуються, оскільки реалізації підлягає нерухоме майно та земельні ділянка на якій воно розташоване. І такий спосіб реалізації дозволить уникнути в майбутньому порушень вимог статті 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Таким чином твердження скаржника про необхідність реалізації арештованого нежитлового приміщення та земельної ділянки окремими лотами є безпідставними, необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язок реалізації даного майна окремими лотами, а проведення електронних торгів одним лотом буде сприяти найшвидшій реалізації майна боржника і як наслідок виконання виконавчого документу.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Державний/приватний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Рішення суду є обов`язковим до виконання. Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії й здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Суд ураховує, що боржник має заборгованість виключно перед іпотекодержателем (стягувачем), відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення, а також те, що майно боржника (нежитлова будівля та земельна ділянка) на даний час не реалізовано.

За вищевказаних обставин, суд вважає, що державний виконавець здійснивши опис та арешт іпотечного майна боржника з метою його подальшої реалізації на прилюдних торгах діяв у межах повноважень, відповідно до вимог закону, при цьому права боржника не порушено.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дії державного виконавця стосовно відмови в задоволенні вимоги, щодо зупинення електронних торгів з продажу лоту № 228473, а саме нежитлової будівлі адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 678, 9 м.кв. та земельної ділянки загальною площею 0,8001 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревлан», заінтересовані особи: Акціонерне товариства «Укрсоцбанк» на дії начальника Новокаховського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Краснопер Ліани Юріївни не підлягають задоволенню.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревлан», заінтересовані особи: Акціонерне товариства «Укрсоцбанк» на дії начальника Новокаховського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Краснопер Ліани Юріївни - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 18 червня 2019 року.

Відомості щодо учасників справи:

скаржник : ТОВ «Ревлан» адреса: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Французька,6;

суб`єкт оскарження: начальник Новокаховського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Краснопер Л.Ю., місце знаходження: Херсонська обл., м.Нова Каховка, вул. Буніна, 6;

стягувач: АТ «Укрсоцбанк» місцезнаходження: м.Київ, вул. Ковпака, буд.29.

Суддя: