Рішення № 82914803, 27.06.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.06.2019

Справа № 320/10583/18

Провадження № 2/320/1107/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Бахаєва І.М.,

за участі секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту родинних відносин, встановлення належності правовстановлюючих документів, визнання права власності на спадкове майно, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області в якому просить: встановити, що свідоцтво про право власності на житло, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , видане 23 березня 1993 року на ім`я (російською мовою) ОСОБА_4 належить громадянці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати за ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в родині ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . В свідоцтві про народження прізвища, ім`я та по батькові батьків були зазначені російською мовою: отец – ОСОБА_11 , мать - ОСОБА_4 . В подальшому під час проживання в м. Мелітополі Запорізької області батьками була отримана у власність квартира за адресою: АДРЕСА_2 . В свідоцтві про право власності на житло прізвища власників були зазначені російською мовою: ОСОБА_11 , ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_12 спадщину на 1/2 частку квартири отримала ОСОБА_13 , що підтверджується відповідною відміткою на свідоцтві про право власності та свідоцтвом про право на спадщину. Весь час позивач ОСОБА_9 мешкав в м. Обнінськ Російської Федерації. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я матері ОСОБА_14 він був вимушений забрати мати проживати до себе. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 померла, про що було видано свідоцтво про смерть органом РАЦС Москви № 16. Через два місяці після смерті матері, а саме 05 лютого 2017 року, позивач, керуючи автомобілем потрапив у ДТП. Ним було отримано важкі травми у зв`язку з чим фізично не міг прибути на територію України для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини. На теперішній час він проходить подальшу реабілітацію та лікування після отриманих ушкоджень, але звернувся з відповідним листом до нотаріуса для отримання спадщини після смерті матері. Однак постановою нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Рій К.Ю. від 10 грудня 2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини у встановлений законодавством строк (шість місяців), відсутністю документів, що підтверджують родинний зв`язок між ним та ОСОБА_15 ; відсутністю документів, що посвідчують право ОСОБА_8 на квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Свідоцтво про народження позивача було видано російською мовою та не мало перекладу на українську мову. Аналогічна ситуація була і з свідоцтвом про право власності на житло, в якому прізвища, ім`я та по батькові власників були зазначені російською мовою. Однак під час збирання документів для звернення до нотаріуса позивачем був замовлений переклад документів на українську мову. Переклад документів був здійснений перекладачем Гусєвою Ю.В. та копії переведених документів були завірені нотаріусом нотаріального округу міста Обнінськ Калужської області Російської Федерації. Під час перекладу по батькові матері позивача було зазначено ОСОБА_16 (в російському варіанті – Кузьминична). Саме такий правопис по батькові матері позивача був зазначений в документах, що перекладені з російської на українську мову: копії свідоцтва про народження, копії свідоцтва про смерть. Отже неоднаковий правопис російською та українською мовою по батькові матері позивача створює певні юридичні наслідки у вигляді не можливості оформлення спадщини. Вищевикладені обставини стали підставою звернення з даним позовом до суду.

У судове засідання сторони по справі не з`явилися.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його та позивача відсутності. Позовні вимоги підтримують, на їх задоволенні наполягають.

27 червня 2019 року на адресу суду від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву згідно якого вважають, що в позові йдеться мова саме про доведення певних фактів, які необхідні для одержання свідоцтва, та в свою чергу відсутній спір. Також просили розгляд справи провести без участі представника Мелітопольської міської ради ЗО.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в родині ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . В свідоцтві про народження прізвища, ім`я та по батькові батьків були зазначені російською мовою: отец – ОСОБА_11 , мать – ОСОБА_4 ./а.с.10/

В подальшому під час проживання в м. Мелітополі Запорізької АДРЕСА_3 , батьками позивача була отримана у власність квартира за адресою: АДРЕСА_2 . В свідоцтві про право власності на житло прізвища власників були зазначені російською мовою: ОСОБА_11 , ОСОБА_4 . /а.с.11/

Після смерті ОСОБА_12 спадщину на 1/2 частку вищевказаної квартири отримала ОСОБА_13 , що підтверджується відповідною відміткою на свідоцтві про право власності та свідоцтвом про право на спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 померла, про що було видано свідоцтво про смерть органом РАЦС Москви № 16. /а.с.12/

05 лютого 2017 позивач, керуючи автомобілем потрапив у ДТП. Ним було отримано важкі травми, що підтверджується копією висновку міської клінічної лікарні № 64 Департаменту охорони здоров`я міста Москви Російської Федерації./а.с.13,14/

У зв`язку з отриманими внаслідок ДТП важкими травмами позивач не міг прибути на територію України для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті матері. На теперішній час він проходить подальшу реабілітацію та лікування після отриманих ушкоджень, але звернувся з відповідним листом до нотаріуса для отримання спадщини після смерті матері.

Постановою нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Рій К.Ю. від 10 грудня 2018 року представнику позивача було відмовлено у видачі ОСОБА_17 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_14 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини у встановлений законодавством строк (шість місяців), відсутністю документів, що підтверджують родинний зв`язок між ним та ОСОБА_15 ; відсутністю документів, що посвідчують право ОСОБА_8 на квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ./а.с.17/

Свідоцтво про народження позивача було видано російською мовою та не мало перекладу на українську мову. Аналогічна ситуація була і з свідоцтвом про право власності на житло, в якому прізвища, ім`я та по батькові власників були зазначені російською мовою.

Однак під час збирання документів для звернення до нотаріуса позивачем був замовлений переклад документів на українську мову. Переклад документів був здійснений перекладачем Гусєвою Ю.В. та копії переведених документів були завірені нотаріусом нотаріального округу міста Обнінськ Калужської області Російської Федерації.

Під час перекладу по батькові матері позивача було зазначено ОСОБА_16 (в російському варіанті – Кузьминична). Саме такий правопис по батькові матері позивача був зазначений в документах, що перекладені з російської на українську мову: копії свідоцтва про народження, копії свідоцтва про смерть.

Отже неоднаковий правопис російською та українською мовою по батькові матері позивача створює певні юридичні наслідки у вигляді не можливості оформлення спадщини.

Таким чином, суд вважає встановленим факт, що свідоцтво про право власності на житло, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , видане 23 березня 1993 року на ім`я (російською мовою) ОСОБА_4 належить громадянці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також позивач просить визнати за ним, ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1269, 1270 ЦК України, закріплено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, та на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має протягом шести місяців з дати відкриття спадщини подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

За вимогами ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право ОСОБА_8 на квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем майна, згідно закону і прийняв спадщину, інші особи претензій на спадок не мають, до позивача правомірно перейшли права та обов`язки (спадщина), отже за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно.

За таких обставин, вимоги позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту родинних відносин, встановлення належності правовстановлюючих документів, визнання права власності на спадкове майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263-265, 351-355 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216-1218, 1268-1270, 1297, 1299 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту родинних відносин, встановлення належності правовстановлюючих документів, визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити, що свідоцтво про право власності на житло, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , видане 23 березня 1993 року на ім`я (російською мовою) ОСОБА_4 належить громадянці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ