Ухвала суду № 82914194, 18.06.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/6933/19

Провадження № 1-кс/760/4070/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Вишняк М.В., при секретарі Литвиненко Н.В., за участі: адвоката Кондратенко Т.М. (свідоцтво № 6136/10 від 07.07.2017р. про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер та договір про надання правової допомоги), детектива Національного антикорупційного бюро України Самойленка М.В.,

розглянув клопотання адвоката Кондратенко Тетяни Миколаївни, подане в інтересах ТОВ "Енергія-Новий Розділ" про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018р., -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2018р. частково задоволено клопотання детектива НАБ України Самойленка М.В. та накладено арешт, у вигляді заборони розпорядження та здійснення видаткових операцій (українська гривня, долар США, ЄВРО), на грошові кошти, в межах розміру 804 892 343.78грн., які знаходяться на банківських рахунках, відкритих Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (код ЄДРПОУ 33525073), а саме: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , відкритих у Філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» (МФО 325796); № НОМЕР_16 , відкритий у АКБ «Індустріалбанк» (МФО 313849); № НОМЕР_17 , відкритий у АБ «Укргазбанк» (МФО 320478); № НОМЕР_18 , відкритий у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346); № НОМЕР_19 , відкритий у АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» (МФО 380377); № НОМЕР_20 , відкритий у Західному ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 325321); № НОМЕР_21 , відкритий у ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» (МФО 380054); № НОМЕР_22 , відкритий у ПАТ «Банк «Український капітал» (МФО 320371).

На думку адвоката Кондратенко Т.М., ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.06.2018р. накладено арешт на майно, належне ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», як на єдиний майновий комплекс, та передано в управління АРМА, яке в свою чергу передало Активи в управління ПП «ГАРАНТ ЕНЕРГО М». При цьому перелік майна, визначений в згаданій ухвалі є лише частиною майна товариства, та не є достатнім для управління ТЕЦ. Тому ПП «ГАРАНТ ЕНЕРГО М» є управителем лише частини майна належного ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», а не самим підприємством, і відповідно до п. 1.3. Договору управління майном (активами) не несе зобов`язань за боргами власника майна.

Таким чином, на думку адвоката відсутня необхідність в накладені арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (код ЄДРПОУ 33525073).

Крім того, адвокат зазначила, що накладений ухвалою слідчого судді від 17.12.2018р. арешт на всі банківські рахунки ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», в тому числі й на ті, що виходять за межі періоду вчинення інкримінованих правопорушень за період з 2013-2015р., суперечить принципам співрозмірності. Накладення арешту на рахунки із забороною здійснення видаткових операцій по всім рахункам ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», позбавило можливості Товариства сплачувати обов`язкові платежі до державного бюджету, виплачувати заробітну плату, здійснювати розрахунки за спожиту воду, електроенергію та ін.., та повністю заблокувало діяльність ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»

На думку адвоката, наведені обставини свідчать про відсутність законних підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», тому просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 17.12.2018р.

В судовому засіданні адвокат Кондратенко Т.М. просила частково задовольнити подане нею клопотання, оскільки ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.05.2019р. скасовано арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_13 , відкритому ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» у філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», який був накладений ухвалою слідчого судді від 17.12.2018р.

Детектив Національного антикорупційного бюро України Самойленко М.В. заперечував проти задоволення клопотання адвоката, оскільки накладений ухвалою слідчого судді від 17.12.2018р. арешт на майно є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані матеріали клопотання та матеріали клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018р. (справа № 760/32373/18, провадження № 1-кс/760/16286/18), слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018р., яке виділене з кримінального провадження № 22016000000000243 від 22.06.2016р., внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.

17.12.2018р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання детектива НАБ України Самойленка М.В. та накладено арешт, у вигляді заборони розпорядження та здійснення видаткових операцій (українська гривня, долар США, ЄВРО), на грошові кошти, в межах розміру 804 892 343.78грн., які знаходяться на банківських рахунках, відкритих Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (код ЄДРПОУ 33525073), а саме: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , відкритих у Філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» (МФО 325796); № НОМЕР_16 , відкритий у АКБ «Індустріалбанк» (МФО 313849); № НОМЕР_17 , відкритий у АБ «Укргазбанк» (МФО 320478); № НОМЕР_18 , відкритий у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346); № НОМЕР_19 , відкритий у АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» (МФО 380377); № НОМЕР_20 , відкритий у Західному ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 325321); № НОМЕР_21 , відкритий у ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» (МФО 380054); № НОМЕР_22 , відкритий у ПАТ «Банк «Український капітал» (МФО 320371).

Під час вирішення питання про накладення арешту на вказане майно, слідчим суддею було перевірено доводи детектива про необхідність накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на вказаних банківських рахунках з приводу того, що фактичним управителем єдиного майнового комплексу, як підприємства ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», є обраний на засадах конкурсу Управитель (ТОВ «Гарант Енерго М»), який отримавши ліцензії на право виробництва теплової та електричної енергії відкрив у уповноваженому банку аналогічні рахунки із спеціальним режимом використання та забезпечив механізм надходження коштів від споживачів теплової енергії для наступного розрахунку за спожитий природний газ із НАК «Нафтогаз України»,

Крім того, слідчий суддя погодився з доводами детектива з приводу того, що постановою КМ України «Про покладення спеціального обов`язку для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» від 10 жовтня 2018р. № 834 на НАК «Нафтогаз України» покладено обов`язок відпускати природний газ саме Управителю , а останній сплачуватиме боргові зобов`язання перед НАК «Нафтогаз України» з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли до дати прийняття об`єкта, на якому здійснюється виробництво теплової енергії, в управління управителем, за рахунок погашення дебіторської заборгованості, що належала власнику (користувачу) майна об`єкта, на якому здійснюється виробництво теплової енергії, на дату прийняття такого об`єкта в управління управителем.

Таким чином, враховуючи перейняття Управителем усіх боргових зобов`язань за спожиті енергоносії, його імперативного обов`язку розраховуватися за спожитий природний газ перед НАК «Нафтогаз України» за рахунок погашення дебіторської заборгованості, а також управління ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» як єдиним майновим комплексом, включно із забезпечення надання послуг з постачання теплової енергії, детектив обґрунтовував слідчому судді, що необхідною і достатньою мірою є арешт коштів, що містяться на вказаних рахунках із спеціальним режимом використання, що належать ТзОВ «Енергія-Новий Розділ».

З урахуванням вказаних доводів детектива, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту, з метою забезпечення стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (код ЄДРПОУ 33525073), які знаходяться на банківських рахунках, саме в межах розміру можливої неправомірної вигоди, що становить 804 892 343.78грн., яка була отримана ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», оскільки дана сума підтверджується висновком експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 16331-16333/18-72/16334/18-71 від 31.08.2018р.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам - вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.

Перед тим як з`ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 р., заяви №№ 7151/75; 7152/75, серія А , № 52.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів - виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (див. рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.

Так, у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» заявники скаржились на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчужувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їхнє право власності за статтею 1 Протоколу № 1. Суд ухвалив, що хоч подібне відчуження теоретично залишало за власниками право користуватися та розпоряджатися своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном. Розглянувши справу, Суд також підкреслив свою думку про те, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.

Враховуючи вказані обставини та проаналізувавши зазначені в ухвалі слідчого судді від 17.12.2018р. правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що арешт на вказане вище майно був накладений обґрунтовано та в жодному разі не призвів до надмірного обмеження прав власників на безперешкодне користування своїм майном, а також в повній мірі відповідав принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини, відповідно до практики ЄСПЛ.

Крім того, враховуючи, що в даному кримінальному провадженні ще не закінчено досудове розслідування, тому, на думку слідчого судді, у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, на даний час не відпала потреба.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131-132, 170, 171, 173, 174, 309, 369, 371-372, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката Кондратенко Тетяни Миколаївни, поданого в інтересах ТОВ "Енергія-Новий Розділ" про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06.09.2018р. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: М.В. Вишняк