Ухвала суду № 82914002, 08.07.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1227/19

Провадження № 6/480/46/19

УХВАЛА

08 липня 2019 року суддя Миколаївського районного суду Миолаївської області Войнарівський М.М. розглянувши матеріали справи за поданням приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитра Олександровича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, по цивільної справі № 2-02-241/10 за позовом ВАТ Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , а саме - житловий будинок який, розташований АДРЕСА_1 , право власності на який за боржником ОСОБА_1 не зареєстровано в установленому законом порядку.

В обґрунтування заяви, вказував на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитра Олександровича перебуває виконавче провадження № 58467048 з примусового виконання виконавчого документа, а саме: виконавчий лист по справі № 2-02-241, виданого Миколаївським районним судом Миколаївської області 21.05.2010, про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" 238951,10 грн. - заборгованості за кредитом, 1700 грн. - держмита, 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 240881,10 грн. Рішення набрало законної сили 17.02.2010. Виконавче провадження відкрито 22.02.2019. За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Крім того зазначив, що 22.02.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з данним поданням.

Приватним виконавцем у поданні про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, зазначено, що подання підтримує та просить розглядати без його участі.

Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в прийнятті подання слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Так, 02.04.2019 року та 06.05.2019 року приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д. О.,вже звертався до суду з аналогічним поданням та ухвалами Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08.04.2019 року та 07.05.2019 року у задоволенні подання про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, по цивільної справі № 2-02-241/10 за позовом ВАТ Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості було відмовлено в повному обсязі.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб (пункт 13 частина третя статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

За приписами ч. 1ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Як передбачено частиною 6 статі 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно вимог ч. 4 ст. 334 ЦК України, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 440 ЦК України, державний або приватний виконавець має право звернутися до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.

З подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, вбачається вимога надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: житловий будинок який, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 . До подання заявником додано: довідку про реєстрацію місця проживання, з відміткою про не проживання боржника (а. с. 11), повідомлення про відсутність електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 12) та довідку про припинення газопостачання за вище зазначеною адресою (а. с. 13). Отже, у доданих до подання документах відсутні будь-які докази, що підтверджують належність боржнику ОСОБА_1 нерухомого майна - житлового будинку що, розташований за адресою: АДРЕСА_1

З урахуванням того, що заявником не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів, що підтверджують належність боржнику ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме - житлового будинку який, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а отже суд не вбачає підстав для задоволення подання.

Також, під час перевірки копій документів, що були надані приватним виконавцем, на предмет їх відповідності статті 95 ЦПК України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Таким чином суд не має законних правових підстав для задоволення подання, а тому в задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 95, 334, 440 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитра Олександровича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, по цивільної справі № 2-02-241/10 за позовом ВАТ Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський

08.07.2019