Рішення № 82911457, 03.07.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2270/19

провадження № 2/753/4265/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Парубець В.М., Бойко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про надання щорічної відпустки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (далі - відповідач, ПАТ «Авіакомпанія Авіалінії України»), в якому просила надати їй невикористані щорічні відпустки за період з 24.09.2007 року до цього часу та видати кадровий наказ про надання щорічних відпусток.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.03.2008 року її було поновлено на роботі в якості бортпровідника літаків служби бортпровідників в ВАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» з 24.09.2007 року, проте до цього часу рішення суду про поновлення її на роботі в якості бортпровідника літаків не виконано. 04.09.2017 року вона звернулася до відповідача з заявою про надання щорічних відпусток за весь період, починаючи з 24.09.2007 року, але відповідач відпустку не надав, кадровий наказ не видав. Позивач вважає, що її трудові права порушені ненаданням щорічних відпусток, тому просить суд надати їй невикористані щорічні відпустки за період з 24.09.2007 року до теперішнього часу та видати кадровий наказ про надання щорічних відпусток.

06.02.2019 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Лужецькій О.Р.

06.02.2019 судом було здійснено запит до електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» щодо реєстрації місця проживання позивача.

12.02.2019 до суду надійшла відповідь про реєстрацію місця проживання позивача.

Ухвалою суду від 12.02.2019 в справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі по тексту - третя особа).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.03.2008 року ВДВС Бориспільського МРУЮ було відкрито виконавче провадження, підприємством рішення суду про поновлення на роботі виконано, видано накази про поновлення ОСОБА_1 на роботі № 17/о від 08.05.2009 року та № 23/о від 23.05.2011 року. У подальшому, наказом № 15/о від 13.06.2012 року відповідно до п.4 ст.40 КЗпП ОСОБА_1 була звільнена з посади бортпровідника служби бортпровідників за прогули без поважних причин, про що була повідомлена листом № 1.6-89 від 14.06.2012 року. Таким чином, трудові відносини між сторонами відсутні.

Позивач надала відповідь на відзив, у якому зазначила те, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.03.2008 року не виконано в повному обсязі, зокрема її не поновлено на посаді бортпровідника літаків служби бортпровідників в ВАТ «Авіакомпанія Авіалінії України». Дана обставина встановлена рішеннями суду.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, заперечень не надала.

Заслухавши пояснення учасників, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до наказу по особовому складу № 99/0 від 24.0.2007 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв`язку із скороченням штату.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.03.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Авіаліній України», третя особа: Первинна профспілкова організація льотного складу «ВАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» ОСОБА_1 поновлено на роботі в якості бортпровідника літаків служби бортпровідників в ВАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» з 24.09.2007 року.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначила, що станом на день звернення до суду з позовом рішення суду в частині поновлення її на роботі в якості бортпровідника літаків не виконано, що неодноразово встановлено судовим рішенням.

Суд не приймає до уваги такі доводи позивача, виходячи з наступного.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (частина п`ята статті 235 КЗпП України).

На виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.03.2008 року було видано виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на роботі, яке підлягало негайному виконанню.

На виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.03.2008 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі ВАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» видав наказ № 17/о від 08.05.2009 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді бортпровідника служби бортпровідників з 24 вересня 2007 року. Наказ від 24.09.2007 року № 99/о щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи скасовано. З наказом № 17/о від 08.05.2009 року позивач ознайомлена 08.09.2009 року, що підтверджується її підписом.

Зазначені відомості внесено до трудової книжки ОСОБА_1 23.05.2011 року ВАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» видано наказ № 23/о, яким внесено зміни до наказу від 08.05.2009 року за № 17/о та викладено у наступній редакції: ОСОБА_1 поновити на роботі на посаді бортпровідника літаків служби бортпровідників з 24.09.2007 року та встановлено посадовий оклад згідно штатного розкладу у відповідності до діючого законодавства. Наказ від 24.09.2007 року № 99/о щодо її звільнення з роботи скасовано. Зазначені відомості внесено до трудової книжки ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не приступила до виконання своїх трудових обов`язків.

Відповідно до вимог частини сьомої статті 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату виникнення спірних відносин), рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання обов`язків.

Відповідно до пункту 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання попередніх обов`язків.

Отже, саме видання наказу є належеним виконанням судового рішення про поновлення на роботі, і саме наказ дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15 зазначено, що затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню в примусовому порядку.

Таким чином, саме наявність чи відсутність наказу вказує на виконання чи невиконання судового рішення.

Вказаний висновок узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16.01.2019 року № 645/684215-ц.

Отже, видача наказу № 23/о від 23.05.2011 року, яким ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді бортпровідника літаків служби бортпровідників на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.03.2008 року свідчить про виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі в якості бортпровідника літаків служби бортпровідників, а відтак суд, керуючись положенням частини сьомої статті 82 ЦПК України приходить до висновку, що правова оцінка, надана судами при розгляді справи в частини виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі не є обов`язковою для суду.

Будь-яких належних та допустимих в розумінні статей 76, 77 ЦПК України доказів відсутності чи припинення трудових відносин ОСОБА_1 в якості бортпровідника літаків служби бортпровідників з ВАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» сторонами не надано.

Згідно зі статтею 82 КЗпП України та статтею 9 Закону України «Про відпустки», до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються: 1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка; 2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

Згідно положень частини першої статті 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Аналіз норм діючого законодавства приводить до висновку, що право на відпустку виникає у працівника за відпрацьований робочий час. При цьому належних та допустимих доказів на користь своїх доводів щодо надання щорічної відпустки, зокрема доказів відпрацювання позивачем робочого часу матеріали справи не містять та не здобуто їх під час розгляду справи, більш того факт відсутності фактичних трудових відносин між сторонами визнавався позивачем.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту надання невикористаної щорічної відпустки, позивач у силу ст. 10 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу наявності права на відпустку.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача є недоведені та не підтверджені належними доказами по справі.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про надання щорічної відпустки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.07.2019 року.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА