Ухвала суду № 82909424, 04.07.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/578/19 Справа № 712/4844/19 Категорія: ст. 331 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Рябуха Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів Соломки І. А. Поєдинка І. А., Ятченка М. О. за участю: секретаря судового засідання прокурора Довженко Т.В., Шерстобітова І.І.,

захисника Бондарчука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси виділені матеріали кримінального провадження № 12018251010003788 за апеляційною скаргою захисника Бондарчука В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2019 року про продовження обвинуваченому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леськи Черкаського району, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, тобто по 11 серпня 2019 року включно та застосування заходів безпеки у вигляді поміщення останнього до окремої камери ІТТ № 1 ГУНП в Черкаській області.

в с т а н о в и л а :

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебувають матеріали кримінального провадження № 12018251010003788 щодо ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

12.06.2019 прокурор Черкаської місцевої прокуратури Котляренко К.Ю. звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 діб.

12 червня 2019 року, в підготовчому судовому засіданні, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси вказане клопотання задоволено та продовжено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місці , тобто до 11 серпня 2019 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду захисник Бондарчук В.В. подав апеляційну скаргу в якій, вважаючи її незаконною, необґрунтованою, необ`єктивною, постановленою з грубим порушенням процесуального законодавства, просив скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Черкаської місцевої прокуратури Котляренка К.Ю. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – відмовити, звільнити ОСОБА_1 з під варти в залі суду .

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що прокурором у судовому засіданні до клопотання не долучено жодного доказу, а в самому клопотанні не міститься навіть посилання на матеріали, що підтверджують обґрунтованість тримання під вартою ОСОБА_1 .

Наведені прокурором в клопотання ризики, передбачені п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України є необгрунтованими.

Вказує, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, до 24.05.2018 постійно проживав за адресою АДРЕСА_2 . Ризик можливого переховування ОСОБА_1 від слідства чи суду та ухиляння від з`явлення на виклик, прокурором обґрунтовується лише тяжкістю вчиненого злочину, що у відповідності до практики ЄСПЛ є недопустимим.

Щодо можливого впливу на потерпілу та свідків, зазначає, що вказані особи вже допитані в даному кримінальному провадженні та надали показання. Запобігти спробам спілкування з потерпілою та свідками можливо шляхом покладання на ОСОБА_1 обов`язку не спілкуватись з ними та застосуванням цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю. Вважає, що вказаний ризик є необгрунтованим та не підтверджений жодним доказом.

Також, прокурором не надано доказів того, що ОСОБА_1 будь-яким чином може перешкоджати кримінальному провадженню. Навпаки, з самого початку досудового розслідування ОСОБА_1 активно сприяв органу досудового розслідування у встановленні всіх обставин вказаної події.

Вважає, що зазначені прокурором ризики не тільки не зменшились, а їх наявність прокурором взагалі не доведена, як не доведено і можливість застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, таких як: цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю або застави з покладанням відповідних обов`язків.

Крім того, зазначає про необґрунтованість підозри та неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 , наявність у нього сталих соціальних зв`язків, постійного місця проживання та роботи, позитивних характеристик, відсутність судимостей, та відсутність повідомлень про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень.

Вказує, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу прокурор не довів обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, які б виправдовували подальше тримання ОСОБА_1 під вартою, як і не довів взагалі обставин, передбачених ст.. 184 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника Бондарчука В.В., який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити; думку прокурора Шерстобітова І.І., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання кримінального провадження № 12018251010003788 щодо ОСОБА_1 ,обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 ..

Рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним закріплене у статтею 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягає перегляду в апеляційному порядку.

Разом з тим, на даний час, нормативне регулювання положень кримінального процесуального закону ще не здійснено і порядку розгляду таких скарг не передбачено.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо строків та порядку розгляду цих справ, керуватись загальними засадами кримінального провадження.

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Для забезпечення своєчасної та оперативної перевірки законності та обґрунтованості тримання ОСОБА_1 під вартою, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне провести апеляційний розгляд даного провадження у порядку, передбаченому для оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону колегією суддів районного суду дотримані в повному обсязі.

Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, є вірним висновок суду першої інстанції відносно того, що ризики, наведені прокурором, є дійсними та триваючими і на даний час вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 на більш м`який.

Так, як слідує із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що спричинив смерть потерпілого, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. В даному провадженні, в ході судового розгляду судом першої інстанції ані потерпіла, ані свідки не допитані, оскільки проведено лише підготовче судове засідання. При цьому, відповідно до ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Як в підготовчому судовому засіданні судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики передбачені ст.. 177 КПК України.

Наведені обставини вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, які ще не допитані по справі, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчать про наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,4 ч. 1ст. 177 КПК України.

Враховуючи наведене, є безпідставним доводи апелянта про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

З урахуванням тяжкості злочину, з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, а інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам.

Беручи до уваги доведеність обґрунтованість підозри, ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні злочину, апеляційний суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, про що просить апелянт.

Наявність соціальних зв`язків, на які посилається захисник Бондарчук В.В. в апеляційній скарзі, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_1 позитивно характеризується як за місцем проживання, так і роботи, останні 15 років проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , має постійне місце проживання та роботи, відсутність судимостей, не є визначальними обставинами, які давали б можливість обрати обвинуваченому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Доводи захисника про те, що потерпіла та свідки допитані в даному провадженні, вони надали показання, а тому обвинувачений ОСОБА_1 не може чинити на них тиск, є необгрунтованим, оскільки потерпіла та свідки були допитані лише в ході досудового розслідування. Під час судового розгляду судом вони не допитувались.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.. 225 цього Кодексу.

Посилання захисника не невідповідність клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 вимогам процесуального закону, не знайшло свого обґрунтованого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги захисника Бондарчука В.В.

На підставі викладеного та керуючись ст. 183, 199, 331, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.06.2019 про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, по 11 серпня 2019 року включно та застосування заходу безпеки у вигляді поміщення до окремої камери ІТТ № 1 ГУНП в Черкаській області, – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Бондарчука В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 - без задоволення.

Головуючий :

Судді :