Рішення № 82908137, 02.07.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 456/1089/19

Провадження № 2-а/686/522/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., за участю секретаря судового засідання - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу №456/1089/19 за позовом ОСОБА_1 до Капрала поліції Баланюка М.В ., поліцейського роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , вказує, що 18.03.2019 року винесено постанову серії НК №634917, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 425 грн. за недотримання вимог п. 9.8. ПДР України та ЗУ «Про дорожній рух». ОСОБА_1 не погоджується з винесеною постановою, вважає що не порушував вимоги ПДР України, тому просить постанову по справі про адміністративне правопорушення скасувати.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, просить їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав відзив на позов, проти позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, а викладені позивачем обставини такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

24.05.2019 року надійшло клопотання від управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про залучення їх в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, яке судом задоволено, третю особу залучено.

31.05.2019 року представником відповідача надано відзив на позов з додатками.

Вивчивши матеріали справи, надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.03.2019 року винесено постанову серії НК №634917, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 425 грн. за недотримання вимог п. 9.8. ПДР України, а саме: керування тз поза населеним пунктом із вимкненими фарами ближнього світла. Дані обставини підтверджуються копією постанови, наявною в матеріалах справи.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.

Відповідно до ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 278 КУпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

Згідно п. 11 ст. 23 ЗУ "Про Національну поліцію" регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про національну поліцію" у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону. Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.

За нормою ч.2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивач в своїх поясненнях вказує, що 18.03.2019 року о 11 год. 11 хв., на 34 км. Автомобільної дороги М-09 Тернопіль-Львів пост Рава Руська, дійсно керував автомобілем Chevrolet Spark д/н НОМЕР_1 з вимкненим ближнім світлом фар але ввімкненими габаритними вогнями, однак відповідач не взяв до уваги його пояснення.

Так, із відеозапису з нагрудного відео реєстратора поліцейського (компакт диск додається), чітко зафіксовано рух транспортного засобу, у якого не ввімкнені фари в режимі ближнього світла або денні ходові вогні, а також після зупинки ТЗ ОСОБА_1 самостійно переконався, що ввімкнені лише габаритні ліхтарі.

Також відеозаписом з нагрудного відео реєстратора поліцейського зафіксовано, що позивачу після зупинки роз`яснено причину зупинки та суть вчиненого ним адміністративного правопорушення. Позивач пояснює, що вважав, що на автомобільній дорозі поза межами населеного пункту достатньо лише ввімкнених габаритних ліхтарів. Дані пояснення позивача прийняті до уваги та оцінені інспектором належним чином, згідно ст. 251, 252 КУпАП.

Ввімкнення ближнього світла фар на транспортному засобі, який рухається в світлу пору доби, використовується для виділення його в потоці інших транспортних засобів, попередження про можливу небезпеку та інформує інших учасників дорожнього руху для завчасного сприйняття і вжиття додаткових заходів для безпеки.

Увімкнення денних ходових вогнів ( ближнього світла фар ) поза населеними пунктами осінньо-зимово-весняний час спрямоване на привернення уваги всіх учасників дорожнього руху до транспортного засобу, що рухається. Слід зауважити, що замість ходових вогнів Правила дорожнього руху дозволяють використовувати тільки ближнє світло фар.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що вказане порушення ПДР України не тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП, та вважає за доцільне пояснити наступне.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Так, пунктом 9.1 .Правил дорожнього руху України обумовлено, що попереджувальними сигналами є: а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; б) звукові сигнали; в) перемикання світла фар; г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда; д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.

За приписами п. 9.8. ПДР, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Враховуючи наведене, суд вважає посилання позивача на неправильну кваліфікацію вчиненого ним правопорушення, такими, що не відповідають дійсності, оскільки саме частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами, яким відповідно до п.9.1 ПДР є увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.

Зазначене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17 травня 2018 року у справі №726/786/17 та від 07.02.2018 року у справі №285/1619/17.

Оскільки в адміністративному позові позивач вказує, що дійсно керував автомобілем з вимкненим ближнім світлом фар, але ввімкненими габаритними вогнями та був зупиненим відповідачем та повідомлено про те, що відповідно до п.9.8 Правил дорожнього руху України в період з 01 жовтня 01 травня поза межами населеного пункту на всіх механічних транспортних засобах повинні бути ввімкнені фари ближнього світла або денні ходові вогні, то згідно ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. На підставі вищезазначеної норми та враховуючи те, що позивач в позовній заяві повністю визнає вину, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні вказаного адміністративного правопорушення доведена, постанова є законною та правомірною, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 241, 242, 243, 244, 246, 250 КАС України, ст.ст. 22, 258, 278, 279, 280, 293 КУпАП, ЗУ «Про національну поліцію», суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Капрала поліції Баланюка М.В ., поліцейського роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Капрал поліції Баланюк М.В., поліцейський роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області, адреса: 46003, м. Тернопіль, вул.. Котляревського 24.

Третя особа: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 46003, м. Тернопіль, вул.. Котляревського 24.

Повний текст судового рішення виготовлено 02.07.2019 року.

Суддя: