Постанова № 82907454, 09.07.2019, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/379/19

Провадження № 3/670/175/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року смт. Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Потапов О.О.,

за участі секретаря Корчової А.І.,

особи ОСОБА_1 .Б ОСОБА_2 ,

захисника Бабчинського В.К.,

розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , одружений, не працює,

за ст. 130 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 19.04.2018 року о 14.00 год. на автодорозі в с. Женишківці по вул. Шевченка керував автомобілем ЗАЗ 110307 д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки з використанням технічного засобу Драгер-Аlkotest-6810 результат 2,65- проміле. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.9 (а) ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_3 не визнав свою вину, повідомив, що він не керував автомобілем, а підійшов до нього 19.04.2019 року о 14.00 год. в с. Женишківці, щоб забрати авто і туди працівники поліції під`їхали. Ще була його дружина. Свідки на тракторі їхали і їх зупинив поліцейський. Його автомобіль ЗАЗ вони не зупиняли. Чому він написав у протоколі про те, що керування ним, в силу сит. 63 Конституції України відповідь суду не надав. Не поїхав на освідчення в лікарню тому, що не було чим назад до села добиратись після 14.00 год. Він двічі проходив тест на стан сп`яніння із результатом 2,8 та 2,4 проміле. В той день він взагалі не вживав спиртні напої і не був у стані сп`яніння. Показання своєї дружини підтвердив.

Захисник обвинуваченого звернув увагу на те, що прилад «Драгер» на момент використання не пройшов калібрування, хоча двічі протягом року повинен його проходити. Сертифікація його проводиться один раз на рік. Надані поліцейськими докази є недопустимими, оскільки вони не були представлені його підзахисному на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення. Також не роз`яснювались процесуальні права підзахисному на місці, а із акту огляду складеного поліцейським не прослідковуються ознаки алкогольного сп`яніння, протокол про адміністративне правопорушення також є неналежним доказом, тому виникають сумніви в тому, що його підзахисний керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Звернув увагу на те, що поліція повинна діяти відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, в межах прав, які їй надано і всі сумніви щодо належності доказів слід трактувати на користь обвинуваченого. Просить суд провадження у справі закрити. Після промови, з аналізу дослідження доказів, доповнив, що він не отримав від поліції всіх доказів. Під час видалення суду в нарадчу кімнату заявив відвід головуючому.

Представник поліції повідомив, що ним було зупинено автомобіль ЗАЗ 110307 д.н.з. НОМЕР_1 19.04.2019 року під керуванням ОСОБА_3 в с. Женишківці. Цей автомобіль їхав назустріч поліцейській машині. Підставою зупинки авто є не пристебнутий ремінь безпеки водія та прострочення страхового полісу водієм. ОСОБА_4 визнав свою вину, підписав протокол про адміністративне правопорушення та власноруч в ньому написав про подію порушення. Прилад «Драгер» йому запропонували для тестування і він погодився продути в нього повітря в присутності свідків. Існує відеозапис керування авто, де зображено, як ОСОБА_3 виходить із салону автомобіля. Повідомив, що він використовує ту техніку, яку йому видають, тому не може сказати, чому дата на відео не відповідає фактичній даті вчинення правопорушення. Представив відео із реєстратору іншого працівника поліції, на якому зображено подію за участі поліцейських, ОСОБА_3 та інших осіб.

Свідок ОСОБА_4 повідомила, що вона з сестрою та чоловіком підійшли 19.04.2019 року о 14.00 год. до автомобіля ЗАЗ, який стояв на вул. Шевченка в с. Женишківці, поліцейські вже були на цьому місці. В автомобіль ні вона, ні сестра, ні чоловік не сідали. Вона відходила від автомобіля, тому не знає, чи писав у протоколі про адміністративне правопорушення щось її чоловік. Тиску на нього з боку поліцейських не було, проте права йому не роз`яснювали поліцейські і не говорили, що проводиться відеофіксація події вчинення правопорушення. Чоловік не керував автомобілем в той день і зовнішніх ознак сп`яніння в нього вона не виявила, але чула перегар.

Свідок ОСОБА_5 повідомив, що його автомобіль зупинили поліцейські і він протягом години бачив як поліцейські пропонували ОСОБА_6 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. Водій відмовлявся від проходження тесту, а потім погодився продути повітря в прилад. Коли він продував, його знімали на відео. Він був несильно п`яний. Йому роз`яснювали його права поліцейські до початку проведення дій. Він повідомляв, що виїхав автомобілем в магазин за продуктами. На представленому поліцейським в суді відео зображено подію, про яку він повідомляє. Там була присутня жінка обвинуваченого.

Суду представлено витяг з журналу обігу, видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ОСОБА_7 , згідно якого ОСОБА_8 19.04.2019 року видавалась бодікамера № 101400000033190.

Із відео представленого суду слідує, що 11.01.2008 року о 21.40 год. працівники поліції переслідують та зупиняють автомобіль ЗАЗ, в салоні якого знаходиться декілька осіб. ОСОБА_3 стоїть біля автомобіля і в присутності понятих проходить тест на стан сп`яніння, погоджується з його результатом і повідомляє, що вживав алкоголь напередодні 18.04.2019 року.

Інше відео датоване 18.04.2019 року о 13.08 год. і з нього слідує, що поліцейський автомобіль рухається за а/м ЗАЗ н.з. НОМЕР_1 на сигнал поліцейських зупиняється і з нього виходить особа схожа на водія ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_5 стверджує, що відео відображає подію, за якої він був присутній як понятий.

Захисник просить визнати ці відео неналежними доказами внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, оскільки не роз`яснені права його підзахисному, а відео не є безперервним, як того вимагає Інструкція 2018 року, окрім того дати і години в цих відео різняться з датою складання протоколу серії БД № 027350.

Діючим КУпАП не оговорено підстав для визнання доказів недопустимим, а застосувати до цих правовідносин аналогію Закону, а саме ст. 87 КПК України, яка зобов`язує суд визнати визначені в її тексті випадки істотними порушення прав і основоположних свобод людини, немає підстав, оскільки захисник не називає конкретні випадки, а його твердження про нероз`яснення поліцейськими прав ОСОБА_6 спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5 та особистим підписом в протоколі БД № 027350 особи правопорушника, де зазначено, що йому роз`яснено ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, встановлюються іншими документами.

Подію представлену на відео від 18.04.2019 року підтверджує понятий ОСОБА_5 , який повідомив, суду, що 19.04.2019 року складався протокол та АКТ огляду на стан сп`яніння ОСОБА_9 і на відео саме ця подія. Він підписував вказані документи, тому суд доходить висновку, враховуючи пояснення поліцейського, що дата на відео є помилковою і висвітлює подію 19 квітня 2019 року, оскільки години на відео співпадають з годинами складання адміністративного протоколу, на що звертає увагу працівник поліції.

Намагання захисника представити суду те, що аналогічна подія відбувалась рік тому його підзахисним, не підтверджено жодним доказом і є спробою запобігти встановленню істини у справі. Сам ОСОБА_4 повідомляє про подію за датою 19.04.2019 року. Іншого він не наводить, користуючись приписами ст. 63 Контитуції України. Окрім цього, на представленому відео з боді-камери зафіксовано особу понятого ОСОБА_10 , який дає показання про подію саме 19 ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Женишківці за участі обвинуваченого та його дружини.

Безперервність цього відео недотримано і суд погоджується із твердженням про це захисника. Проте, виходячи із повідомлення свідка, та власноручного запису обвинуваченого у в протоколі про адміністративне правопорушення (від зазначає, що 18.04.2019 року вживав спиртне, а 19.04.2019 року о 14.00 год. керував автомобілем і був зупинений працівниками поліції), пояснення поліцейського про вказану подію, суд приймає цей доказ як допустимий.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КпАП України огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Поліцейським ОСОБА_8 дотримана вказана правова норма щодо освідчення ОСОБА_9 на стан алкогольного сп`яніння і в протоколі № 027350 зафіксовано підписи двох свідків.

Захист оспорює правомірність використання приладу «Драгер» оскільки цей прилад не пройшов своєчасно повірку.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністертсва охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, зареєстрованим Міністерством юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

При цьому, згідно з п. 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно з п. 22 вказаної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Судом встановлено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння водія було проведено на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер» 6810, який проходив останнє калібрування 29.05.2018 року. Сторона захисту повідомила і не оспорювала сторона обвинувачення ту обставину, що два рази в рік повинно проводитись калібрування цього приладу. Цей факт приймається судом.

Тобто порушений період проходження калібрування приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6810.

Калібрування алкотестера – це процедура, яка здійснюється на спеціальній еталонній установці, що імітує "алкогольний видих" із заданою концентрацією і швидкістю потоку. Результатом калібрування є відновлення працеспроможності датчика і зменшення похибки вимірювання до паспортних значень.

Суд приходить до висновку, що показники Газоаналізатора Drager Alcotest 6810 можуть давати похибку у зв`язку із не проходженням своєчасного калібрування вказаного приладу. Проте ОСОБА_4 в судовому засіданні та в протоколі визнавав факт вживання алкоголю напередодні, а саме 18.04.2019 року він відмовився в силу ст. 63 Конституціхї України повідомити суду про кількість випитого спиртного та час його вживання. Ознаки його сп`яніння зафіксовані підписами сторонніх осіб в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння 19.04.2019 року. свідок безпосередньо вказує про стан сп`яніння обвинуваченого на місці події 19.04.2019 року. Прилад газоаналізатор Drager Alcotest 6820, показав результати 2,65 проміле.

Сам обвинувачений у протоколі про адміністративне правопорушення в присутності незаінтересованих свідків стверджує про те, що він керував автомобілем, вживши напередодні спиртні напої, тому за сукупності всіх представлених доказів, судом приймаються показання зазначеного приладу як належний доказ. При цьому суд бере до уваги, що водій ОСОБА_3 на пропозицію поліцейських освідчитись в лікарні категорично відмовився, і сам не скористався своїм правом оговореним ст. 266 КУпАП пройти огляд на стан сп`яніння самостійно протягом двох годин.

Із наданих суду доказів слідує, що ОСОБА_3 погодився 19.04.2019 року і не оспорював стан сп`яніння та спупінь сп`яніння, а також не оспорював факт керування автомобілем у стані сп`яніння, він лише оспорював підстави зупинки. Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію» працівник поліції вправі застосувати превентивний захід у виді зупинення транспортного засобу, а також у виді застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. В даному випадку знайшов підтвердження факт прострочення водієм страхового полісу, що дає право на застосування превентивного засобу поліцейському для зупинки авто та застосування відео. Посилання захисту на те, що про застосування відео не попереджував поліцейський, спростовується показаннями свідка про роз`яснення напередодні складання протоколу і в процесі прав обвинуваченому.

За сукупності проаналізованих доказів доведено вину порушника у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що являється порушенням вимог п. 2.9 (а) ПДР України, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, винність ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 027350 від 19.04.2019 року, в яких інспектор поліції повідомляє, що ОСОБА_3 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння;

- результатом тесту Драгер від 19.04.2019 року про стан алкогольного сп`яніння водія із результатом 2,65 проміле;

- поясненнями ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в матеріалах справи про те, що на пропозицію працівника поліції водій ОСОБА_3 погодився з результатам проведеного за його участі тесту на алкоголь;

- актом огляду на стан сп`яніння ОСОБА_3 ;

- відеофіксацією біля транспортного засобу ЗАЗ та фіксацією події вчинення правопорушення оговореного ст. 130 ч.1 КУпАП за участі ОСОБА_3 , свідків та поліцейських та інших осіб, де ОСОБА_3 записав у протоколі, що керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

Показання ОСОБА_9 та його дружини в судовому засіданні які заперечують факт керування автомобілем за вказаних вище обставин, суд оцінює критично, як спробу ухилитись від притягнення особи до адміністративної відповідальності, їх показання спростовані наведеними вище доводами і сприймаються судом як лінія захисту з метою ухилитись від адміністративної відповідальності.

Клопотання захисника про відвід головуючому заявлене на стадії видалення суду в нарадчу кімнату слід залишити без розгляду, використовуючи аналогію закону, саме ст. 81 ч. 4 КПК України, оскільки захисник зловживає правом. Він вступив у справу 24.05.2019 року. За його клопотанням тричі відкладались судові засідання. Для отриманні та збирання доказів в нього існувало достатньо часу – півтора місяці. Суд надавав йому можливість отримати докази на його звернення в поліцію до 05.07.2019 року і після цього відклав розгляд справи до 08.07.2019 року. Ним раніше заявлялось клопотання про відвід головуючому, яке було розглянуто і відхилено іншим суддею, з посиланням на те, що відвід заявляється у зв`язку з незгодою судді щодо прийнятих останнім процесуальних рішень, пов`язаних із доказами та доказуванням, що продубльовано і в судовому засіданні 08 липня 2019 року, тому його аналогічне клопотання слід залишити без розгляду.

За досліджених обставин, суд вбачає в діях ОСОБА_3 склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст.130 КУпАП із порушенням вимоги п. 2.9( а) ПДР України.

Суддею при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень на транспорті, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують обставини вчинення правопорушення, суддя не вбачає.

Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_3 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 384,20 грн.

Відомостей про наявність у правопорушника пільг щодо сплати судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст.130, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 20400,00 грн. (двадцять тисяч чотириста гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок), за наступними реквізитами: стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Копію постанови судді направити сторонам для відома.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд.

Суддя О.О.Потапов