Вирок № 82907065, 09.07.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2718/19

Номер провадження 1-кп/629/378/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря Бєловол О.О.,

прокурора Шульги Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Іщенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахт Сирдар’їнської області Узбекистан, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 29.09.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.3,309 ч.1,70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;

- 15.05.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2,296 ч.1,309 ч.2,70 ч.1,71 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі, 26.04.2011 року звільненого за постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15.04.2011 року, умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 13 днів;

- 09.12.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2,190 ч.2,309 ч.2,70 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 14.04.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2,70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 19.09.2016 року звільненого за ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19.09.2016 року, у зв`язку з зарахуванням строку попереднього ув`язнення відповідно до ч.5 ст.72 КК України (з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні відбуття покарання) за період з 15.04.2016 року по 19.09.2016 року, та фактичним відбуттям строку покарання;

-26.04.2018 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільненого 02.01.2019 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

05.03.2019 року ОСОБА_3 знаходився за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , куди до нього в гості прийшов ОСОБА_4 , з яким вони разом вживали алкогольні напої. Приблизно о 23:00 год. у ОСОБА_1 , який помітив, що ОСОБА_4 заснув, виник умисел на крадіжку мобільного телефону останнього, який знаходився поруч з ним. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, перебуваючи в стані, алкогольного сп`яніння, таємно викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 4A», вартістю 1447 гривень, який належить ОСОБА_4 Викрадене ОСОБА_3 обернув на свою користь, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану суму.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно, 05.03.2019 року близько 23:00 год., за вищевказаних обставин, перебуваючи в стані, алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрав мобільний телефон, який належав ОСОБА_4 З правовою кваліфікацією своїх дій за ч.2 ст.185 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював, щиро каявся, висловлював жаль з приводу вчиненого. Вказав, що вчинення злочину було обумовлено тим, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Враховуючи позицію прокурора, обвинуваченого, захисника, які не наполягали на участі потерпілого при судовому розгляді та вказували, що можливо за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, суд в порядку ст. 325 КПК України вважав можливим проведення судового розгляду без потерпілого.

Беручи до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 , а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо речових доказів, витрат на судові експертизи.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв злочин середнього ступеня тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше неодноразово судимий, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2008 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, вперше взятий на облік у 2005 році з приводу вживання препаратів коноплі із шкідливими наслідками, не одружений, зі слів має дитину, яка проживає разом зі своєю матір`ю, проживає за постійним місцем проживання, де характеризується формально /а.с. 36-40, 46-54/.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюються як середній. Виправлення особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (в тому числі окремих осіб), виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень /а.с.28-31/.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який є неодруженим, зі слів має дитину, яка проживає разом зі своєю матір`ю, офіційно не працює, має слабкі соціальні зв`язки, раніше неодноразово судимий, в т.ч. за корисливі злочини, діяв повторно, суд бере до уваги, що обвинувачений відбував покарання реально, був звільнений по відбуттю строку покарання, належних висновків для себе не зробив, після звільнення з місць позбавлення волі через невеликий проміжок часу знов вчинив кримінальне правопорушення, діяв умисно, з корисливих мотивів, з огляду на встановлені судом обставини, що пом`якшують, обтяжують покарання, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 185 КК України та доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд вважає необхідним обрати у відношенні обвинуваченого міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, взявши під варту із залу суду, початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту фактичного затримання, оскільки суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який є неодруженим, зі слів має дитину, яка проживає разом зі своєю матір`ю, офіційно не працює, має слабкі соціальні зв`язки, раніше неодноразово судимий, в т.ч. за корисливі злочини, діяв повторно, раніше відбував покарання реально, був звільнений по відбуттю строку покарання, після звільнення з місць позбавлення волі через невеликий проміжок часу знов вчинив кримінальне правопорушення, діяв умисно, з корисливих мотивів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6/1167СЕ-19 від 14.05.2019 року, в розмірі 785 грн.05 коп..

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді ПОЗБАВЛЕННЯ волі строком на ОДИН рік ШІСТЬ місяців.

Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - до вступу вироку по даній справі у законну силу, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 06.09.2019 року, взявши під варту з зали суду.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 4A», який переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_4 – залишити йому ж.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 6/1167СЕ-19 від 14.05.2019 року у розмірі 785 гривень 05 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: код доходів 24060300, р/р 31116115020005, код банку 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, банк Казначейство України (ЕАП), стягувач Держава.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя К.Ш.Харабадзе