Рішення № 82906704, 05.07.2019, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2635/18

№ провадження 2/647/52/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області

у складі: головуючого судді В.С.Миргород

при секретарі О.Ю. Салєховій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Берислав Херсонської області цивільну справу №647/2635/18 за позовом акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

представника позивача Мазурик О.А.,

представник відповідача – адвоката Мальцевої Т.В, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № HEXRRC04850060 від 14.12.2007 року ОСОБА_1 14.12.2007 року отримала кредит у розмірі 7 810, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між нею та позивачем Договір, що підтверджується її підписом у заяві. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 055, 59 грн. станом на 14.09.2018 року, яка складається з наступного: 13 862, 47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 693,12 грн. – штраф (процентна складова) та судові витрати у розмірі 1 762, 00 грн. Просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № HEXRRC04850060 від 14.12.2007 року в розмірі 15 055, 59 грн. та судові витрати в розмірі 1 762, 00 грн.

31.10.2018 року позивач уточнив позовні вимоги обґрунтовуючи позов наступним: Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18.01.2011 року з відповідача на користь позивача АТ КБ "Приватбанк” було стягнуто заборгованість у розмірі – 29 546,72 грн. Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 08.10.2014 року з відповідача на користь позивача АТ КБ "Приватбанк” було стягнуто заборгованість у розмірі - 90,84 грн. Згідно даного рішення суду заборгованість відповідача станом на 16.07.2014 року складала -29 637, 56 грн., від цієї суми заборгованості відняли суму у розмірі – 29 546, 72 грн. за попереднім рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18.01.2011 року, тому різниця становила 90, 84 грн. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором після ухвалення рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 08.10.2014 року заборгованість до стягнення за період з 17.07.2014 року по 14.09.2018 року становить - 537, 83 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 17.07.2014 року по 14.09.2018 року. В зв`язку з вище викладеним, просили суд стягнути 537, 83 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 17.07.2014 року по 14.09.2018 року та витрати на судовий збір.

11.04.2019 року позивач вдруге уточнив позовні вимоги обґрунтовуючи позов наступним: Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18.01.2011 року з відповідача на користь позивача АТ КБ "Приватбанк” було стягнуто заборгованість у розмірі – 29 546, 72 грн. Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 08.10.2014 року з відповідача на користь позивача АТ КБ "Приватбанк” стягнуто заборгованість у розмірі - 90, 84 грн. Згідно даного рішення суду заборгованість відповідача станом на 16.07.2014 року складала – 29 637, 56 грн., від цієї суми заборгованості відняли суму у розмірі – 29 546, 72 грн. за попереднім рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18.01.2011 року, тому різниця становила 90,84 грн. Так як рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18.01.2011 року не було виконане у повному обсязі, а 23.10.2014 року відповідачем було здійснено фактичне погашення заборгованості у розмірі 90,84 грн. за рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 08.10.2014 року, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором після ухвалення рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18.01.2011 року до моменту фактичного погашення заборгованості за рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 08.10.2014 року то підлягає до стягнення заборгованість за період з 20.10.2010 по 23.10.2014 роки в сумі 4 997, 57 грн, тобто пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 20.10.2010 року 23.10.2014 року. В зв`язку з вище викладеним, просили суд стягнути 4 997, 57 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 20.10.2010 року по 23.10.2014 року та витрати на судовий збір.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року заочне рішення від 31.10.2018 року було скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою суду від 19.06.2019 року провадження по даній справі було призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві та з урахуванням уточнюючих 11.04.2019 року позовних вимог ( а.с.125-126). Просила стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за період з 20.10.2010 по 23.10.2014 роки в сумі 4 997, 57 грн, тобто пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за зазначений період та судові витрати.

Представник відповідача – адвокат Мальцева Т.В. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» не визнала, просила суд застосувати строк позовної давності при вирішенні справи, окрім цього просила суд стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з послуг адвоката в розмірі 10 900,00 грн.

У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України – суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, докази надані сторонами, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № HEXRRC04850060 від 14.12.2007 року ОСОБА_1 14.12.2007 року отримала кредит у розмірі 7810,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між нею та позивачем Договір, що підтверджується її підписом у заяві.(а.с.8).

Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.

З розрахунку заборгованості за договором № HEXRRC04850060 від 14.12.2007 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_1 , станом на 03.07.2018 року (а.с. 6-7), вбачається, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 15055,59 грн. станом на 14.09.2018 року, яка складається з наступного: 13862,47 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 693,12 грн. – штраф (процентна складова).

З розрахунку заборгованості за договором № HEXRRC04850060 від 14.12.2007 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_1 , за період з 17.07.2014 року по 14.09.2018 року. нараховано пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в сумі 537, 83 грн (а.с. 35-36).

З розрахунку заборгованості за договором № HEXRRC04850060 від 14.12.2007 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_1 , за період з 20.10.2010 року по 23.10.2014 року нараховано пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в сумі 4 997, 57 грн. (а.с. 131).

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18.01.2011 року з відповідача на користь позивача АТ КБ "Приватбанк” було стягнуто заборгованість у розмірі - 29546,72 грн. (а.с.35-37).

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 08.10.2014 року з урахуванням рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18.01.2011 року, з відповідача на користь позивача АТ КБ "Приватбанк” було стягнуто заборгованість у розмірі - 90,84 грн. (а.с.38).

23.10.2014 року відповідачем було здійснено фактичне погашення заборгованості у розмірі 90,84 грн. за рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 08.10.2014 року.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором після ухвалення рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18.01.2011 року до моменту фактичного погашення заборгованості за рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 08.10.2014 року, позивачем нараховано до стягнення з відповідача заборгованість за період з 20.10.2010 по 23.10.2014 роки в сумі 4 997, 57 грн, що складає пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за зазначений період.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Суд встановив, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) складає між сторонами кредитно-заставний договір. Пунктом 3.2.7 цих Умов передбачено, що позичальник зобов`язується погасити заборгованість за кредитом у повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки, винагороду й неустойку (штраф, пеню) не пізніше дати, зазначеної в повідомленні банку, передбаченому пунктами 3.3.1-3.3.3 Умов. Пунктом 3.4.1 Умов установлено, що позичальник зобов`язаний сплатити банку, зокрема, неустойку (штраф, пеню), якщо на момент дострокового погашення кредиту (частини кредиту) у банку виникли підстави для стягнення неустойки згідно з пунктом 5.1 цих Умов. За пунктами 5.1, 5.3 Умов при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених заявою та пунктами 3.2.2, 3.2.3 цих Умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити банку пеню в розмірі 0.5 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн за кожен день прострочення платежу; при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким з грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № HEXRRC04850060 від 14.12.2007 року, укладеного між Комерційним банком "ПриватБанк" та ОСОБА_1 , за період з 20.10.2010 по 23.10.2014 роки банком визначено до стягнення пені у розмірі 4 997, 57 грн.

З наданих суду позивачем розрахунків вбачається, що останній раз відповідач проводив оплату боргу 23.10.2014 року, натомість позивач звернувся до суду з позовом 27.09.2018 року тобто зі спливом встановленого законом строку позовної давності.

Чинне цивільне законодавство передбачає два види позовної давності - загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність встановлена законом для окремих видів вимог. Так, спеціальна позовна давність тривалістю в один рік передбачена, зокрема, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України.

Виходячи з основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин і аналізуючи норми розділу V ЦК України «Строки та терміни. Позовна давність» у їх сукупності, слід дійти висновку про поширення норми частини третьої статті 267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України). Зокрема, пунктом 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) передбачено, що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років (а.с.11).

Виходячи з правового аналізу вказаних норм та пункту 5.5 Умов та правил надання банківських послуг, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались.

Крім того, у заяві позичальника, домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає (правовий висновок міститься правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 11 березня 2015 року (справа №6-16 цс 15), яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для судів).

Суд вважає, що відповідач своїм підписом підтвердив надану йому інформацію про Умови кредитування в ПриватБанку, але позивач у порушення вимог ст..81 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності Договору про збільшення позовної давності, укладеного між сторонами у письмовій формі.

Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Отже, суд, виходячи з вищевикладеного вважає за необхідне при розгляді даної справи керуватися строком позовної давності, який передбачений законом, а не договором.

Частиною 1 статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором № HEXRRC04850060 від 14.12.2007 року, вбачається, що останнє зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором відбулося 23.10.2014 року.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі № 6-160цс14: «Відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов».

Таким чином, перебіг строку позовної давності почався з 23.10.2014 року з кінцевим терміном 23.10.2017 року, а позивач звернувся з позовом до суду 27.09.2018 року, тобто після сплину строку позовної давності, визначеним ст. 257 ЦК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулись у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (рішення STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM від 22 жовтня 1996 року; рішення ZOLOTAS v. GREECE від 29 січня 2013 року).

Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплинула і до додаткової вимоги.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

25.04.2019 року представник відповідача – адвокат Мальцева Т.В. звернулася до суду з заявою про застосування строку позовної давності, тобто представник відповідача у встановленому законом порядку заявив про застосування строку позовної давності.

Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що в задоволенні позову слід відмовити з мотивів пропуску строку позовної давності.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача .

Суд вважає доведеною сумою судових витрат позивачки, пов`язаних з розглядом справи 4750 грн. (складання заяви про перегляд заочного рішення -2000 грн, складання заяви про застосування строку позовної давності -2000 грн., участь у судовому засіданні 05.07.2019 року – 500 грн., надання консультацій -250 грн.)

На підставі викладеного, в межах заявлених вимог, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, керуючись ст.ст. 12,13,77,81,259,263-265, ЦПК України, суд, УХВАЛИВ :

У задоволенні позову акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності відмовити у зв`язку з пропуском строку позовною давності для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стягнути з акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 4750-00 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570.

Представник позивача Мазурик Олена Анатоліївна, АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 09.07.2019 року.

Суддя В. С. Миргород