Ухвала суду № 82903636, 09.07.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/645/19

Провадження № 2/539/455/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі: головуючого судді – Грузман Т.В.,

за участю секретаря – Павличенко О.А.,

представника позивача – Провори К.П.

представника відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Батієнко Я.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування наказу та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування наказу та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 13.09.2017 № 9354-СГ у частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,00 га., із державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вовчицької сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів, кадастровий номер даної земельної ділянки НОМЕР_1 ; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 2 га. з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Вовчицької сільської ради Лубенського району Полтавської області.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.04.2019 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 14.06.2019 року.

За змістом пояснень Полтавської обласної державної адміністрації вказано, що бездіяльність адміністрації нічим не доведена. Згідно положень ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор до звернення до суду повинен повідомити суб`єкта владних повноважень про свої наміри. Позивач не обгрунтував підстав представництва інтересів облдержадмістрації в суді. Полтавська ОДА в силу наданих законом повноважень, має право самостійно звертатись до суду з позовом. При вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Гриценко Ю.В. надав письмове клопотання, про залишення позову без розгляду через не доведення прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації. Прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду для представництва інтересів державного органу.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надав письмове клопотання про залишення позову без розгляду з аналогічних підстав. Вказане клопотання було підтримано ним у судовому засіданні.

Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що інтереси держави повинні бути захищені, а облдержадміністрація допустила бездіяльність. Звернення до суду із вказаним позовом мотивоване тим, що у матеріалах кримінального провадження № 42018171240000184 від 25.10.2018 року за ч.2 ст. 366 КК України виявлено порушення земельного та водного законодавства при передачі земель у приватну власність із земель водного фонду. Полтавська ОДА маючи доступ до офіційних відомостей про вищевказані дії протягом тривалого часу не зверталась до суду щодо оспорювання вказаних порушень. Про виявлені прокуратурою порушення було проінформовано ОДА ще 05 лютого 2019 року, але вказане не вплинуло на дії вказаного органу, як розпорядника земель державної власності. У свою чергу Головне управління Держгеокадастру повідомило, що у даному випадку при виділенні земельних ділянок не порушено меж водоохоронної зони, оскільки вони не визначені відповідним проектом. Крім того, облдержадміністрація не надала свого представника у якості потерпілої сторони при розгляді кримінального провадження. З огляду на судову практику прокурор не зобов`язаний встановлювати причини за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Сукупність вищевказаних аргументів, свідчить про те, що ОДА не виконує належним чином своїх обов`язків, що слугувало підставою для звернення до суду із вказаним позовом. Прохає відмовити у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Суд заслухавши представників сторін, які з`явились у судове засідання та розглянувши письмові клопотання інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Всупереч наведеним нормам ЗУ «Про прокуратуру» позивач в даному випадку не обгрунтував належним чином та не надав належних та допустимих доказів того, що Полтавська обласна державна адміністрація не виконує або ж неналежним чином виконує свої повноваження.

Також слід відмітити, що Полтавська ОДА в силу ст. 28 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» має право звертатися до суду.

Про те, що Полтавська ОДА неналежним чином здійснює свої повноваження згадується лише в позовній заяві та має вигляд припущення.

Про необхідність надання суду доказів невиконання або неналежного виконання державним органом своїх повноважень для підтвердження представництва прокурора в суді, висловися Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, де у п.30 вказано, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб, докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі № 924/1237/17 від 20.09.2018, де вказано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W.v.Fгапсе) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Суд, перевіривши доводи представників відповідачів, вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Надані суду матеріали листування між прокуратурою та Полтавською ОДА, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області за квітень-травень 2019 року не приймаються судом до уваги, оскільки таке листування та обмін інформацією мало здійснюватись до звернення до суду, тобто до 15.02.2019 року. Лише отримавши повну інформацію про причини не звернення до суду з позовом та пересвідчившись у бездіяльності Полтавської ОДА, прокурор міг би мати право на звернення до суду з позовними вимогами належним чином обгрунтувавши таке представництво в суді.

Відповідно до ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляд, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

При таких обставинах, суд вважає за розумне залишити позовну заяву Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністраціїбез розгляду, роз`яснивши позивачу його право на повторне звернення до суду.

Керуючись ст. ст.247, 257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування наказу та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння -залишити без розгляду, роз`яснивши позивачу його право на повторне звернення до суду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.В.Грузман