Постанова № 82903341, 03.07.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/924/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року , м.Сватове

Суддя Сватівського районного суду Луганської області Попова О.М., за участі секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

прокурора Барабаша Ю.М.,

особи щодо якої розглядається справа ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу № 000001 від 07.02.2019 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, вбачається, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка припинила виконання обов`язків старшого інспектора Сватівського ВП ГУНП в Луганській області, тобто діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеного у підпункті «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та відповідно примітки до ст. 1726 КУпАП є суб`єктом відповідальності за порушення вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а також Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088, 02.04.2018 несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила таку діяльність за минулий 2017 рік. Таким чином, ОСОБА_1 будучи особою, яка припиняла виконання обов`язків старшого інспектора Сватівського відділу поліції ГУНП в Луганській області, тобто діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зазначену у підпункті «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно примітки до ст. 172-6 КУпАП є суб`єктом відповідальності за порушення вимог абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а також Рішення Національного агентства від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088, 02.04.2018 несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила таку діяльність за минулий 2017 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні передбаченому ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визнав, пояснив що умислу на вчинення протиправних дій не мав, однак протокол вважає таким, що складений з процесуальними порушеннями, звертає увагу на те, що протокол складений у його відсутність, та при розмові з ОСОБА_2 (особа, що склала протокол) 28 квітня 2019 року, останній не повідомив про те, що відносно нього складено протокол. Несвоєчасність поданої декларації пояснив тим, що перебував в лікарні та мав проблеми з роботою особистого електронного ключа за допомогою якого міг подати декларацію. Про існування протоколу дізнався лише 08 травня 2019 року. Прокурор зазначив, що на підставі наявних в матеріалах справи доказів, у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що про скоєне правопорушення йому відомо зі слів іншої особи, безпосередньо при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 присутнім не був та ОСОБА_1 не бачив, в протоколі розписався як свідок. Свідок ОСОБА_4 в суді дав пояснення, з яких стало відомо, що працівники поліції прибули до нього, щоб той, як сільський голова, посприяв їм в оформленні адміністративного матеріалу, а саме пройшов з ними до місця проживання ОСОБА_1 В складеному протоколі розписався, текст протоколу відповідає дійсності, ОСОБА_1 не заперечував проти складання протоколу. За даним фактом був складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого була сформована справа. Вказана справа надійшла до суду. Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо, а також іншими документами. Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП. Винуватість ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення №000001 від 07.02.2019 року (а.с. 1-7); рапортами оперуповноваженого оперативних розробок Луганського управління ДВБ НПУ ОСОБА_5 О. (а.с. 8); заступника начальника відділу моніторингу та зонального контролю Луганського управління ДВБ НПУ Бідюка А.В. (а.с. 9), повідомленням т.в.о. начальника Управління з питань запобігання корупції та проведення люстрації НП України ОСОБА_6 (а.с. 11-13); додатком про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 (а.с. 12-13); скріншотом з сайт Єдиного державного реєстру декларацій (а.с. 14-19) та особистими письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 33); інформаційним листом АТ КБ «Приватбанк» від 02.01.2019 про те, що ОСОБА_1 належить сертифікат електронного цифрового підпису термін дії сертифікату з 30.03.2018 по 31.03.2019 (а.с. 37-38). Посилання ОСОБА_1 про те, що йому було невідомо про складений протокол, спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_4 та записом про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підпису про ознайомлення з правами - "не вийшов з будинку та відмовився від ознайомлення з протоколом" (а.с. 3). Таким чином, ОСОБА_1 , який згідно з вимогами п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Доводи ОСОБА_1 про те, що він не мав умислу порушувати вимог ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», не грунтуються на вимогах закону виходячи з наступного. Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони й обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону. Суб`єктивна сторона корупційного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як це визначено ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП, незалежно від ознак суб`єктивної сторони, є адміністративним правопорушенням з формальним складом, при цьому обов`язковою складовою складу даного правопорушення є існування об`єктивної сторони, тобто протиправного діяння. З матеріалів справи вбачається, що із встановленими Законом України «Про запобігання корупції» вимогами подачі декларації після звільнення в період служби з 01.01.2016 по 31.12.2016 роки був ознайомлений при звільненні 28.02.2017 р. (а.с. 24), що не заперечує сам ОСОБА_1 , отже він усвідомлював про обов`язок у зв`язку припиненням діяльності, пов`язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подати декларацію не пізніше дня такого припинення, проте не виконав такий обов`язок. Обставин, які б об`єктивно могли завадити ОСОБА_1 . подати декларацію, не зазначено та судом не встановлено. Разом з цим, перебування на лікуванні та закінчення терміну дії сертифікату електронного цифрового підпису, обов`язку щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не звільняє таку особу від обов`язку виконання вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суддя враховує, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. З урахуванням викладеного, вважаю за необхідне накласти на винну особу адміністративне стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, оскільки саме таке стягнення буде достатнім для її виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень. Крім того, враховуючи те, що судом вирішено накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, згідно ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з нього слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ст.ст. 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303, ст. 40-1 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Одержувач УК у Сватівському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, код ЄДРПОУ 37928384, номер рахунку 31116106012271, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривень 20 копійок на рахунок для зарахування до Державного бюджету України /отримувач УК у Сватівському районі, код ЄДРПОУ 37928384, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, номер рахунку 31210206012271, код класифікації доходів бюджету 22030101/. Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, дана постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, вставному законом. У порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень. Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено та підписано 08 липня 2019 року.

Суддя О.М. Попова