Постанова № 82900112, 08.07.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Провадження №3/337/531/2019

ЄУН № 337/2359/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року, суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна С.А. розглянувши протокол про адміністративне правопорушення №361 від 24.05.2019 року, який надійшов з ГУ ДФС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка працює бухгалтером ПП «УКРКОМФОРТ», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП,

Роз`яснені права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України

В С Т А Н О В И Л А :

24.05.2019 року, головним державним ревізором – інспектором відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області, при проведені документальної позапланової виїзної перевірки ПП «УКРКОМФОРТ» , за адресою : м. Запоріжжя, вул АДРЕСА_2 Лахтінська, буд.21 АДРЕСА_3 кв.66, бухгалтером якого є ОСОБА_1 , з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Фланер» та ТОВ «ГРАДАР» з 2017 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Фланер за червень 2017 року та ТОВ «ГРАДАР» за листопад 2017 року, ОСОБА_1 , вчинила правопорушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового Кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік у сумі 76805 грн. , п.14.1.36, п.п.14.1 ст.14, п.44.1, п.198.1, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 , п.201.10. ст.201 Податкового Кодексу України , в результаті чого завищено від`ємного значення податку на додану вартість , яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного(податкового) періоду (р.19 декларації), всього в сумі 85399 грн, в т.ч. по періодах червень 2017 року на суму 73313 грн., за грудень 2017 року на суму 12026 грн., про що головним державним ревізором – інспектором відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області було складено відповідний Акт № 306/08-01-14-06/35719484 від 24.05.2019року.

Як Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення податкового спору, так і чинним Податковим кодексом України, передбачено апеляційний порядок узгодження сум податкового зобов`язання. Зазначений порядок узгоджень представляє собою можливість суб`єкту господарювання оскаржити в адміністративному порядку (до вищестоящого податкового органу) податкове повідомлення, у випадку, якщо суб`єкт господарювання не погоджується з рішення Державної податкової адміністрації України - має право оскаржити його до суду в порядку передбаченому адміністративним судочинством.

Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення , отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації . Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.

Таким чином, податковим законодавством передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень органів податкової служби та поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження. Враховуючи те, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою суб`єкту господарювання, оскаржує до Запорізького окружного адміністративного суду рішення податкового органу про суму податкового зобов`язання, про що надано копію Ухвали про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі від 26.06.2019 року , суд приходить до висновку, що на даний час відсутня узгоджена сума податкового зобов`язання, що в свою чергу свідчить про відсутні достатні підстави для ствердження, що ОСОБА_1 дійсно допустила порушення ведення податкового обліку. А вирішення питань стосовно правомірності винесеного рішення податковим органом підвідомче адміністративному суду, і розгляду в порядку передбаченому Кодексом про адміністративні правопорушення не підлягає.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів адміністративної справи та враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , через відсутність події адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 221, 247, 252, 280, 283 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження по адміністративному правопорушенню за притягненням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка працює бухгалтером ПП «УКРКОМФОРТ , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КпАП України – закрити через відсутність події адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її оголошення.

Суддя: С.А. Ширіна 08.07.2019