Ухвала суду № 82897704, 06.07.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/2248/2019

Справа № 243/5851/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2019 року

Слідчий суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Ільяшевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області Новосельця С.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитрів Донецької області, громадянина України, із повною середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого,

сторони та інші учасники кримінального провадження:

прокурор Гавриш І.П.,

слідчий СВ

Слов`янського ВП ГУ НП

в Донецькій області Новоселець С.Ю.,

захисник Врублевський В.В.

підозрюваний ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області Новосельця С.Ю., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за 12019050510000847 від 01 травня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заявив клопотання про проведення перевірки стосовно застосування відносно нього недозволених методів ведення слідства співробітниками поліції. Так підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що 05 липня 2019 року, приблизно о півдванадцятої ночі, за місцем його мешкання, в кв. АДРЕСА_2 почали стукати у двері невідомі особи. В цей час в квартирі перебували він, його дружина, з якою він проживає без реєстрації шлюбу, їх малолітня дитина, запис про батька якої зроблений відповідно до ст. 135 СК України, та яка в цей вже спала, їх знайомі: сусід ОСОБА_2 , який проживає напроти, знайомий, прізвище ім`я та по батькові якого він не знає, та ОСОБА_3 . Вони перелякалися, тому що вказані особи не представилися та лише сильно стукали у двері та повідомляли, що вказані двері їм були негайно відчинені, або вони їх почнуть ламати. Оскільки вони не знали, хто до них стукає, то вирішили не відчиняти, до того ж вже була ніч. Потім вказані особи стали вибивати двері, і в цей час коли двері майже були вибиті, його дружина стала робити їм зауваження та повідомляти, що у неї маленька дитина, яку вони розбудять такими діями та налякають. Однак ніхто не звертав увагу на такі слова його дружини. Після чого, двері вибили, невідомі особи увірвалися у квартиру, приказали всім лягти на підлогу, а потім всіх з квартири вивели у під`їзд. В квартирі залишилася лише його дружина з дитиною та працівники поліції, які вже під час того як їх виводили повідомили, що вони саме з поліції, при цьому, документи йому особисто не показували. В під`їзді, коли при його затриманні здійснювався особистий огляд, то йому підкинули гроші однією купюрою номіналом 200 грн.. Такої купюри у нього не було взагалі, а потім її знайшли. Крім того зазначив, що понад годину, вони всі знаходилися в під`їзді, а в квартирі знаходилася його дружина з дитиною в дальній кімнаті, а також туди мали вільний доступ працівники поліції, які періодично заходили та виходили з неї. Вони чекали захисника, а коли захисник приїхав, то тоді почався обшук. Він нічого не повідомляв захисникові на той час, тому що був розгублений та побоювався працівників поліції.

Захисник Врублевський В.В. у судовому засіданні клопотання свого підзахисного підтримав та наполягав на його задоволенні. Вважає, що такі дії працівників поліції повинні бути перевірені, крім того зауважив, що його підзахисний не був затриманий відразу після проведення другого етапу оперативної закупки, як-то передбачається ст. 208 КПК України, затримання та обшук з незрозумілих підстав відбулися вночі, що є грубим порушенням вимог ст. 223 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання підозрюваного не заперечував, вважав доцільним провести відповідну перевірку.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає із ОСОБА_1 та їх спільною дитиною у кв. АДРЕСА_2 , яка належить їй. 05 липня 2019 року, приблизно о півдванадцятої ночів квартиру почали стукати у двері невідомі особи. Як їй показалося, наче жіночий голос почав гукати якогось ОСОБА_5 . В цей час в квартирі перебували вона, підозрюваний, їх малолітня дитина, запис про батька якої зроблений відповідно до ст. 135 СК України, та яка в цей вже спала, їх знайомі: сусід ОСОБА_2 , який проживає напроти, знайомий ОСОБА_6 , який проживає по АДРЕСА_3 , більше їй про нього нічого невідомо, та ОСОБА_3 . Вони перелякалися, тому що вказані особи не представилися та лише сильно стукали у двері та повідомляли, що вказані двері їм були негайно відчинені, або вони їх почнуть ламати. Оскільки вони не знали, хто до них стукає, то вирішили не відчиняти, до того ж вже була ніч. Потім вказані особи стали вибивати двері, і в цей час коли двері майже були вибиті, вона стала робити їм зауваження та повідомляти, що у неї маленька дитина, яку вони розбудять такими діями та налякають, повідомляла, що буде дзвонити у поліцію. Однак ніхто не звертав увагу на її слова. Після чого, двері вибили, невідомі особи увірвалися у квартиру, приказали всім лягти на підлогу, крім неї. Ніхто не пред`являв документи, мимохідь повідомили, що вони є працівниками Слов`янського відділу поліції. Через деякий час один з цих осіб пред`явив документ. Вона запам`ятала, що його звати ОСОБА_7 . В цей її дитина заплакала, і вона хотіла підійти до її ліжечка, але спочатку її до дитини не пустили. ОСОБА_7 вивернув їй руку, а також намагався затулити їй рота, крім того став їй погрожувати, вдаючись до психічного тиску на неї. Коли вона йому різко відповіла на погрози, то він вдарив її по обличчю. Потім всіх вивели до під`їзду, а вона із дитиною залишилась в кімнаті. Після чого, біля неї залишався один працівник поліції, без дозволу якого вона не мала права вийти з кімнати, і увесь час коли чекали захисника та під час проведення обшуку, вона перебувала у кімнаті, виходила лише тоді, як їй дозволили зробити кашу дитині. Будь-яких понятих спочатку не було, затримання відбувалося за відсутності понятих. Обшук у тій кімнаті, в якій вона знаходилася, проводився без її участі також. Один з понятих на вигляд був зовсім підозрілий чоловік, який перебував без нагляду квартирі. Може ствердити, що у неї зник телефон марки Самсунг, у неї є на нього документи. Працівників поліції в квартирі на момент затримання було не менш 4-5 чоловік. Їх прізвищ вона не знає, але запам`ятала імена двох: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ще один - можливо брат її однокласниці, і один, який за нею наглядав під час проведення огляду.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він як слідчий здійснював затримання підозрюваного ОСОБА_1 , а під час проведення обшуку залишався на місті, але перебував у під`їзді поряд із квартирою. Може ствердити, що такий проміжок часу між проведенням оперзакупки та затриманням стався через те, що необхідно було дочекатися коли прийде опер покупець, провести його огляд, зафіксувати, а в цей час підозрюваний з місця вчинення правопорушення вже пішов, і необхідно було встановити, де саме він перебуває. Коли було встановлено що його місце знаходження - за місцем його проживання та відповідно за місцем, де необхідно було провести обшук, то вони і прибули туди. Коли стали стукати у двері, то відразу повідомили, хто з`явився. Однак двері ніхто не відчинив, навіть ніхто не відізвався. Та обставина, що в квартирі перебували на той час люди підтверджувалася тим, що з неї були чутні сторонні звуки, а у вікні погасло світло. Коли вони достатньо часу постукали, то попередили, що вони змушені будуть виламати двері, а коли вони їх майже виламали, то почули, яка жінка стала кричати та казати, щоб вони припинили виламувати двері. Після цього, двері виламали, і провели затримання підозрюваного та інших осіб. Увесь час разом з ними були поняті. Повідомив, що затримання не фіксувалося за допомогою технічних засобів, а лише застосовувалася ультрафіолетова лампа для просвічування долонь підозрюваного, про що є відмітка в протоколі затримання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, свідків, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність задоволення клопотання підозрюваного виходячи з такого.

Як передбачають положення частини 6 статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Статтею 22 КПК України закріплено принципи змагальності, згідно з яким прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою в наданні доказів, їх дослідженні та доведенні переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих прав.

За змістом ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права і законність.

У статті 8 КПК України вказується, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував(див. рішення у "Спінов проти України" п.55), що коли особа заявляє небезпідставну скаргу на те, що її було піддано серйозному неналежному поводженню з боку правоохоронців на порушення статті 3, це положення, якщо його тлумачити у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції ( 995_004 ) "гарантувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в... Конвенції", за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування. Таке розслідування має бути здатним привести до встановлення й покарання винних осіб (див. рішення у справі Асьонова та інших (Assenovand Others), від 28 жовтня 1998 року, Звіти 1998-VIII, п. 102, та у справі "Лабіта проти Італії" ( 980_009 ) (Labita v. Italy) [GC], N 26772/95, п. 131, ЄСПЛ 2000-IV). Мінімальні критерії ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, також передбачають, щоб розслідування було незалежним, безстороннім та було об`єктом публічного нагляду, у той час як компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю та швидкістю (див., наприклад, рішення у справі "Менешева проти Росії" (Menesheva v. Russia), N 59261/00, п. 67, ЄСПЛ 2006-...).

Слід зазначити, що слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення до правоохоронного органу, що фактично є передумовою для початку досудового розслідування.

Так, стаття 214 КПК України зобов`язує слідчий орган невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Дана норма з`явилася саме в результаті реформування кримінальної юстиції в Україні (затверджена указом президента України від 8 квітня 2008 року N9311/2008) і не передбачає прийняття процесуального рішення про відкриття провадження, а прямо зобов`язує слідчого або прокурора це виконати. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийняті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Системний аналіз норм КПК України переконує, що доводи підозрюваного в судовому засіданні про застосування до нього під час досудового розслідування будь-яких недозволених методів ведення слідства, повинні бути належним чином перевірені для реалізації захисту порушених прав особи, та наданих законом повноважень реагування на такі факти в разі їх підтвердження з метою створення необхідних умов для притягнення винних осіб до відповідальності й недопущення подібних порушень у майбутньому.

Слідчий суддя наголошує, що така перевірка, за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування, у зв`язку із чим, слід ретельно перевірити наведені підозрюваним ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_4 доводи стосовно застосування до нього співробітниками Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області неправомірних дій, викладених у показаннях під час судового засідання та в заяві підозрюваного та свідка ОСОБА_4 ( як то застосування фізичного впливу, погроз, пошкодження майна, крадіжки, підкидання речей, які зафіксовано як речові докази у справі, порушення вимог КПК України при проведенні слідчих дій тощо).

Враховуючи наведене, керуючись статтями 7, 9, 22, 214, 372 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Провести перевірку заяви підозрюваного ОСОБА_1 стосовно застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства співробітниками Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області, за наслідками якої прийняти відповідне процесуальне рішення.

Копію матеріалів перевірки та прийняте процесуальне рішення направити до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Копію цієї ухвали, разом із заявою підозрюваного ОСОБА_1 , направити до Державного бюро розслідувань для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали проголошений 09 год. 30 хв. 09 липня 2019 року.

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області О.В. Ільяшевич