Рішення № 82897573, 08.07.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження№2/235/885/19

Справа №235/1760/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 липня 2019 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої - судді Величко О.В.,

при секретарі Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрзалізниця», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, допомоги у зв`язку з народженням дитини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Укрзалізниця», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в донецькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, допомоги у зв`язку з народженням дитини. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що з відповідачем по справі перебувала у трудових відносинах з 1996 року, де працювала в якості оператора при черговому по станції. Наказом від 11.07.2017 року за № 10337/ДН-ос вона була звільнена з підприємства за п. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін.

З серпня 2016 року відповідач має перед нею заборгованість по заробітній платі: за серпень 2016 рік - 4638,46 грн., за вересень 2016 рік - 5510,96 грн., за жовтень 2016 рік - 4992,92 грн., а також заборгованість по компенсації за 19 днів невикористаної відпустки в сумі 3759,91 грн. та по виплаті допомоги при народженні дитини у розмірі 5 середніх заробітних плат у розмірі 24668,60 грн.

Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь:

-заборгованість по заробітній платі: за серпень 2016 рік в сумі 4638,36 грн.; за вересень 2016 рік- 5510,96 грн., жовтень 2016 рік- 4992,92 грн.,

-компенсацію за 19 днів невикористаної відпустки в сумі 3759,91 грн.;

-допомогу при народженні дитини у розмірі 5 середніх заробітних плат , згідно колективного договору, в сумі 24668,60 грн,

а всього 43570,85 грн.;

-зобов`язати відповідача ПАТ «Укрзалізниця» скласти та подати до відповідного Фонду соціального страхування заявку-розрахунок для оплати їй лікарняного листка тимчасової непрацездатності в період з 30 листопада 2016 року по 04 квітня 2017 року.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що висновком торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16.01.2018 року щодо унеможливлення виконання обов`язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин не переробної сили) відносно ПАТ « Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі. З 20.03.2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться на непідконтрольній території, перебуває в незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Початок дій форс-мажорних обставин 20.03.2017 року. Відповідач фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами.

Вказані форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання відповідачем своїх зобов`язань відповідно до ст.ст. 47,83,115,116 КЗпП України.

Нарахування заробітної плати та інших виплат є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась.

Вважають, що відсутня вина відповідача у нездійсненні виплат на користь позивача, оскільки не є наслідком злочинних дій третіх осіб.

Зазначили, що за липень 2016 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата у розмірі 2438,02 грн., яка була за депонована ( не отримана у зв`язку з відсутністю даних про банківські реквізити отримувача) Заявка на отримання зазначених коштів була подана від 03.04.2019 року за № 208, кошти перераховані 12.04.2019 року на рахунок ОСОБА_2 . Станом на 24.04.2019 року ОСОБА_1 не отримала вищевказані кошти.

За період з 01.03.2017 року по 15.03.2017 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата з урахуванням обов`язкових утримань податків, доходів та інших зборів у сумі 243 грн, станом на 24.04.2019 року не отримала у касі Дирекції м. Лиман.

З 16 березня 2017 року від бухгалтерії «Станція Донецьк» до Дирекції у м. Лиман не надходили оригінали документів для нарахування та виплати заробітної плати за період з 16.03.2017 року по 17.07.2017 року, а саме оригінали табелю обліку робочого часу з відмітками про фактично відпрацьований час, оригінали особової картки форми П-2, оригінали внутрішніх наказів та інше, тому надати інформацію про наявність та розмір заробітної плати або повідомити про наявність та розмір будь-яких інших виплат, належних при звільненні ОСОБА_1 не має можливості.

Підставою для нарахування, зокрема допомоги по вагітності та пологам є наданий до фінансового відділу Донецької дирекції залізничних перевезень пакет документів з оригіналом листка непрацездатності зазначеної особи.

До фінансового відділу Дирекції колишній працівник ОСОБА_1 особисто не зверталась і пакет документів з оригіналами листка непрацездатності для нарахування допомоги по вагітності та пологам не надавала.

Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надали суду письмові пояснення, в яких зазначили, що заява-розрахунок РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на фінансування нарахованої позивачці допомоги по вагітності та пологах за період з 30.11.2016 року по 04.04.2017 року до Лиманського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування не надавалася, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання позивачка не з`явилась, просила справу слухати у її відсутність ( а. с. 47,49).

Представник відповідача ПАТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явилась, просила справу слухати без участі представника ( а. с. 102).

Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в судове засідання не з`явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, просили справу слухати без участі представника( а. с. 53-54).

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем ПАТ «Укрзалізниця» з 04.06.1996 року, де працювала в якості оператора при черговому по станції.

Наказом за № 10337/ДН- від 11.07.2017 позивачку звільнено з підприємства за п. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін. З 17.07.2017 року ( а. с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідок-розрахунків, позивачці було нараховано заробітну плату за серпень 2016 року - у розмірі 4638,46 грн. сума до виплати становить 3733,97 грн.,, за вересень 2016 року - - у розмірі 5510, 96 грн. сума до виплати за вересень 2016 року становить 3902,67 грн., жовтень 2016 року – у розмірі 4992,92 грн., сума до виплати за жовтень 2016 року становить 2408,28 грн. ( а. с. 13-16).

Згідно наданого розрахунку по заробітній платі за липень 2017 рік сума компенсації за 19 днів невикористаної відпустки становить 3759,91 грн. ( а. с. 17).

Згідно розрахунку допомоги при народженні дитини позивачці нарахована 24668,60 грн. такої допомоги ( а. с. 19).

Призначення позивачці допомоги по тимчасовій втраті працездатності підтверджено протоколом засідання комісії по соціальному страхуванню з тимчасовій втрати працездатності по виробничому підрозділу «Станція Донецьк» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» від 02.07.2017 року ( а. с. 20).

Як вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_3 за період з 01.08.2016 року по 01.04.2019 рік було перераховано:

Заробітну плату на рахунок зарплати # НОМЕР_2 # - 11.10.2016 року – в сумі 3902,67 грн.,

11.10.2016 року на рахунок зарплати #258772190#- 485,89 грн.,

19.10.2016 року на рахунок зарплати #260190584# -1562 грн.

03.11.2016 року на рахунок зарплати #262907082# - 2408,28 грн.

07.12.2016 року на рахунок зарплати #268528988# -1817,77 грн.

21.12.2016 року на рахунок зарплати #270897505# -3365,50 грн.

11.01.2017 року на рахунок # НОМЕР_3 # - 405 грн.

Зокрема,заробітна плата за серпень – в розмірі 3733,97 грн. виплачена в період жовтень- грудень 2016 рік ,вересень 2016 рік у розмірі 3902,67 ( без ПДВ) перерахована 11.10.2016 року; заробітна плата за жовтень 2016 рік в сумі 2408,28 грн. ( без ПДВ) перерахована 03.11.2016 рік; ( а.с. 60-61).

Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону « Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 16.07.1999 року « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу ( посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч.1 та 7 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату ( частина перша ст. 21 КЗпП України) а обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.

Доводи відповідача про припинення нарахування заробітної плати з 16.03.2017 року на виконання Указу Президента України « Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 року « Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», а також виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, і як наслідок відсутністю доступу до первинних документів, та ухвалення рішення на підставі «розрахунків заробітної плати» та інших паперів, складених після 16.03.2017 року , суд не приймає до уваги з наведених вище підстав, оскільки вони не спростовують доводів позивача щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

Закон України від 02.09.2014 року « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавців, визначених ст. 47, ст. 116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст. 116 КЗпП України.

Отже, позивачці при звільненні не виплачені :

- компенсація за невикористану відпустку, нарахована в липні 2017 року у розмірі 3759,91 грн.,

- допомога при народженні дитини у розмірі 24668,60 грн.

Факт виплати позивачці відповідачем заробітної плати за період серпень 2016 рік- 4638,46 грн., вересень 2016 рік - 5510,96 грн., жовтень 2016 рік - 4992,92 грн. підтверджено матеріалами справи, зокрема випискою з банку по особовому рахунку.

Факт існування заборгованості по заробітній платі станом на липень 2017 рік, зокрема у вигляді невикористаної відпустки відповідачем не спростовується, проте зазначається про те, що з приводу відсутності даних щодо роботи ОСОБА_1 встановити розмір заборгованості по заробітній платі, в даному випадку по розміру невикористаної відпустку неможливо.

Проте, суд вважає за необхідним зазначити, що обов`язок здійснювати облік робочого часу, нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський , податковий облік покладено на працедавця, а та саме останні повинен забезпечити неухильне виконання вимог трудового законодавства України.

Також не приймаються до уваги доводи відповідача про відсутність первинної документації, що унеможливлює нарахування заробітної плати та інших виплат, оскільки заробітна плата була нарахована, про що позивач надав відповідні відомості та нарахування.

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивачки компенсації за невикористану відпустку, нарахована в липні 2017 року у розмірі 3759,91 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення одноразової допомоги при народженні дитини, згідно колективного договору та зобов`язання відповідача скласти заяву-розрахунок для оплати позивачці лікарняного листка тимчасової непрацездатності, то суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка народила дитину – сина ОСОБА_4 15.02.2017 року ( а. с. 10).

Одноразова допомога згідно колективного договору нарахована позивачці у розмірі 24668,60 грн., що підтверджено відповідними розрахунками , які є єдиними, допустимими та прийнятими доказами ( а. с. 17)

Оскільки позивачкою надані єдині докази щодо призначення та нарахування відповідачці одноразової допомоги по вагітності і пологам, передбачена колективним договором ( а. с. 17,18), у розмірі 24668,60 грн., проте зазначена сума не була виплачена, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 1105 « Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , в редакції , яка діяла на час виникнення правовідносин,допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону № 1105 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 1105 фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що міститься інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка звільнена за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України .

Отже, обов`язок з оплати допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами здійснюється за рахунок коштів роботодавця, які перераховуються Фондом і такі кошти відносяться до виплат працівнику при звільненні, у разі - несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи ( а. с. 12, 54) страхувальник – відповідач по справі до Лиманського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України із заявою-розрахунком не звертався , проте рішення про призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності у зв`язку з вагітністю та пологами приймалось комісією по соціальному страхуванню з тимчасовій втрати працездатності по виробничому підрозділу «Станція Донецьк» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» ( а. с. 20), тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача скласти та подати до відповідного Фонду соціального страхування заявку-розрахунок для оплати лікарняного листка серії АГТ № 583866 в період з 30.11.2016 року по 04.04.2017 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про застосування судами законодавства Про судові витрати у цивільних справах» у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору.

Отже, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судові витрати у розмірі 1052,68 грн. ( 284,28+ 768,40( вимога немайнового характеру) =1052,68 грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 38, 44, 74, 237-1 КЗпП , ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Укрзалізниця», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, допомоги у зв`язку з народженням дитини задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Українська залізниця» ,

код ЄРДПОУ 40075815, місце знаходження: м. Київ, вул.. Тверська, 5, на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , компенсацію за невикористану відпустку, нараховану в липні 2017 року у розмірі 3759,91 грн., одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини згідно колективного договору нараховану позивачці у розмірі 24668,60 грн., а всього 28428,51 грн.

Зобов`язати Публічне Акціонерне Товариство «Українська залізниця» ,

код ЄРДПОУ 40075815, місце знаходження: м. Київ, вул.. Тверська, 5, скласти та подати до відповідного Фонду соціального страхування заявку-розрахунок для оплати ОСОБА_1 лікарняного листка тимчасової непрацездатності серії АГТ № 583866 за період з 30 листопада 2016 року по 04 квітня 2017 рік.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць - 3904 грн.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Українська залізниця» ,

код ЄРДПОУ 40075815, місце знаходження: м. Київ, вул.. Тверська, 5, на користь держави судовий збір у розмірі 1052,68 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: