Ухвала суду № 82897562, 01.07.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15923/18

Провадження № 1-кс/234/5154/19

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

01 липня 2019 року місто Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Марченко Л.М., за участю секретаря Коваленко Н.Є., прокурора Оголь В.М., захисника Гур`єва В.М., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Оголь В.М. у кримінальному провадженні №12018050390000948 від 02.04.2018 року за ст.ст.191 ч.5, 366 ч.1, 382 ч.2, 388 ч.1 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краматорська Донецької області, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, який має трьох малолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого старшим слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурора другого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Оголь В.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, з можливістю внесення застави у 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України.

Копію цього клопотання та доданих матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 отримав 25.06.2019 року о 10-50 годині.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що -

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29.12.2016 №419 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області (далі за текстом - слідчий СВ Краматорського ВП).

Обіймаючи вказану посаду, ОСОБА_1 у відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та працівників правоохоронних органів» від 23.12.1993 та пункту 1 Примітки до ст. 364 КК України був працівником правоохоронного органу, службовою особою та постійно здійснював функції представника влади.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до ст. 2 цього ж закону, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Також, у своїй діяльності ОСОБА_1 керується положеннями Кримінально процесуального кодексу України, який наділяє його як слідчого відповідними обов`язками та повноваженням. Так, відповідно до ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, уповноважений:

- починати досудове розслідування за наявності підстав;

- проводити слідчі (розшукові) дії;

- звертатись за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;

- приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст.284 КПК України;

Статтею 9 КПК України передбачено, що слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно Функціональних обов`язків старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_1, затверджених начальником СВ Краматорського ВП 11.12.2017, до основних завдань старшого слідчого ОСОБА_1 входить забезпечення повного, усебічного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК України строків; забезпечення у межах повноважень виконання законодавства України про належну організацію досудового розслідування кримінальних розслідування кримінальних правопорушень; своєчасний розгляд заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, що підслідні органам національної поліції, внесення відповідних відомостей про них до Єдиного реєстру досудових розслідувань; обґрунтоване прийняття рішень про закриття кримінального провадження; забезпечення відшкодування фізичним та юридичним особам шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням; зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

При виконання своїх службових обов`язків слідчий зобов`язаний: дотримуватись вимог Конституції України, КПК України та законів України під час досудового розслідування; забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження; не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості; у разі наявності підстав, передбачених статтею 77 КПК України, заявляти самовідвід від участі в кримінальному провадженні.

Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до наданих йому повноважень, як слідчого СВ Краматорського ВП постійно здійснював функції представника влади та обіймав посаду в державному органі, є службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також суб`єктом, на якого відповідно до абз. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія вказаного Закону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.11.2017 на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області слідчим ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР за зверненням представника ТОВ «Мінова України» Аверкіна Д.І. щодо незаконної діяльності групи осіб, в тому числі ОСОБА_7 , які використовуючи підроблені документи щодо купівлі продажу та передачі у найм на три вилкові автонавантажувачі КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та кран гусеничний РДК-25-1, 1978 року випуску, намагаються заволодіти грошовими коштами підприємства, та зареєстровано кримінальне провадження №12017050390003123 за ч. 1 ст. 190 КК України. Проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому ОСОБА_1

В подальшому, у період часу з 06.11.2017 по 19.02.2018, більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_1 , здійснюючи досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, вступив у попередню змову з ОСОБА_7 та іншою невстановленою особою на заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна» в особливо великих розмірах: трьома вилковими автонавантажувачами КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та краном гусеничним РДК-25-1, 1978 року випуску.

При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що кримінальне провадження № 12017050390003123 розслідується за заявою ТОВ «Мінова України» за фактом спроб заволодіння майном підприємства з використанням підроблених документів групою осіб, до якої входять в тому числі ОСОБА_7 та інша невстановлена слідством особа.

Згідно розробленого невстановленою слідством особою плану заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна», ОСОБА_7 як пособник в ході розслідування кримінального провадження надасть слідчому ОСОБА_1 . засоби для його вчинення - підроблені документи на право власності на автонавантажувачі, кран, та завідомо неправдиві свідчення щодо виникнення в нього такого права. Після цього слідчий ОСОБА_1 повинен був вжити заходів забезпечення у кримінальному провадженні, спрямованих на вилучення транспорту з володіння потерпілої сторони - ТОВ «Мінова України» та передачі його невстановленій слідством особі. При цьому, ОСОБА_1 не повинен був вживати жодних процесуальних заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, в тому числі і щодо з`ясування обставин використання ОСОБА_7 підроблених документів.

Діючи відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з метою заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна» в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, 19.02.2018 у період часу з 17.00 до 19.20 годин, перебуваючи у приміщенні Краматорського ВП, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в рамках кримінального провадження № 12017050390003123 допитав ОСОБА_7 в якості свідка, оглянув оригінали та долучив до матеріалів провадження копії підроблених свідоцтв про реєстрацію автонавантажувачів КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та крану гусеничного РДК-25-1, 1978 року випуску.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_1 21.02.2018 в порушення ст. 9 КПК України, не вживаючи жодних процесуальних заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, в тому числі і щодо з`ясування обставин використання ОСОБА_7 підроблених документів, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи надану йому владу та службове становище, склав та подав до Краматорського міського суду Донецької області клопотання про накладення арешту на вищевказані транспортні засоби ТОВ «Мінова України», та в порушення п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, затвердженою Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року клопотав передати вказане майно на зберігання ОСОБА_7

26.02.2018 слідчим суддею Краматорського міського суду Лутаєм А.М. ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання. З метою прикриття своєї протиправної діяльності ОСОБА_1 клопотання про накладення арешту на транспортні засоби та ухвала слідчого судді про відмову в його задоволенні до матеріалів кримінального провадження №12017050390003123 не долучено.

Не досягнувши мети арешту транспортних засобів та їх подальшого вилучення, ОСОБА_1 , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, розуміючи, що повторні клопотання про арешт транспортних засобів в рамках кримінального провадження №12017050390003123 будуть розглядатися слідчим суддею Лутаєм А.М., який вже відмовив у накладенні арешту, 26.02.2018 о 16.20 годин, перебуваючи у приміщенні Краматорського ВП, вніс відомості до ЄРДР за № 1201805039000597 за ч. 1 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_7 за фактом неповернення йому транспортних засобів з боку ТОВ «Мінова Україна». Проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні також доручено слідчому ОСОБА_1

В період часу з 26.02.2018 до 02.03.2018, точний час в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні Краматорського ВП, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, з метою заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна» в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, за невстановлених обставин в рамках кримінального провадження № 1201805039000597 склав протокол допиту ОСОБА_7 в якості потерпілого, протокол огляду оригіналів наданих ним підроблених свідоцтв про реєстрацію автонавантажувачів КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та крану гусеничного РДК-25-1, 1978 року випуску, долучивши їх копії до матеріалів.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_1 02.03.2018 в порушення ст. 9 КПК України, не вживаючи жодних процесуальних заходів, щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження № 1201805039000597, в тому числі і щодо з`ясування обставин використання ОСОБА_7 підроблених документів, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи надану йому владу та службове становище, подав до Краматорського міського суду Донецької області клопотання про накладення арешту на вищевказані транспортні засоби ТОВ «Мінова України», та в порушення п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, затвердженою Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року клопотав передати вказане майно на зберігання ОСОБА_7

Вказане клопотання 02.03.2018 розподілено слідчому судді Краматорського міського суду Лутаю А.М., який 26.02.2018 вже приймав рішення про відмову в накладенні арешту на транспортні засоби в рамках кримінального провадження № 12017050390003123. Розуміючи, що вказаний суддя не задовольнить клопотання про накладення арешту, ОСОБА_1 02.03.2018 подав до суду заяву про залишення його клопотання без розгляду.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_1 02.03.2018 в порушення ст. 9 КПК України, не вживаючи жодних процесуальних заходів, щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, в тому числі і щодо з`ясування обставин використання ОСОБА_7 підроблених документів, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи надану йому владу та службове становище, об 11-58 год. подав до Краматорського міського суду Донецької області клопотання про проведення огляду території ТОВ «Мінова Україна» за адресою: с. Новоселидівка, Маріїнського району Донецької області з метою огляду та вилучення автонавантажувачів та крану.

02.03.2018 слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області Лутаєм А.М. за результатами розгляду клопотання надано дозвіл на огляд території ТОВ «Мінова Україна» та огляд транспортних засобів без можливості їх вилучення.

На виконання розробленого плану 09.03.2018 у період часу з 16-20 год. до 22-40 год. слідчим ОСОБА_1 проведено огляд території ТОВ «Мінова України» за адресою: с. Новоселидівка, Маріїнського району Донецької області. Знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_1 , реалізуючи свій спільний із іншими учасниками злочинний умисел, не зважаючи на те, що слідчим суддею не надано дозвіл на вилучення майна ТОВ «Мінова Україна», діючи умисно, в інтересах третіх осіб, зловживаючи наданим йому службовим становищем, в ході огляду вилучив та в порушення п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, затвердженою Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року, передав для відповідального зберігання автонавантажувачі КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, вартістю 324 745,63 грн., Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, вартістю 420 000,00 грн., Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, вартістю 365 000,00 грн. представнику ОСОБА_7 - ОСОБА_11 , внаслідок чого вказані транспортні засоби вибули з законного володіння ТОВ «Мінова Україна».

Злочинними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та невстановленої слідством особи ТОВ «Мінова Україна» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1 109 745,63 грн., що є особливо великим розміром.

Виходячи з наведеного, органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, в заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Повідомлення про підозру від 04.03.2019 року вручено ОСОБА_1 04.03.2019 року о 13-45 годині.

Прокурор у клопотанні зазначає, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою про вчинення злочину, протоколами огляду місцевості, протоколами допиту потерпілого та свідків, протоколами огляду, висновком експерта та іншими доказами у їх сукупності.

Обґрунтовуючи вимогу про застосування до підозрюваного тримання під вартою прокурор у клопотанні зазначив, що виключно такий запобіжний захід забезпечить запобігання спробам з боку підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищувати або іншим чином приховувати від органу досудового розслідування документи та інші докази, що мають значення для досудового розслідування, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Крім того, санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та відповідно до п.4 ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.

На підставі ч.5 ст.182 КПК України прокурор вважає за доцільне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у більшому розмірі, ніж граничний, а саме в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є приблизним розміром шкоди, завданої потерпілому. А також у випадку внесення застави прокурор просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 ч.5 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися з місця мешкання, визначеного на час розгляду клопотання у судовому засіданні, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками - засновниками та працівникамиТОВ «Мінова Україна», працівниками поліції, які були допитані по даному кримінальному провадженню; утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому провадженні;уникати відвідування пропускних та митних пунктів, в тому числі на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської області, а також з територією АРК Крим.

У судовому засіданні прокурор Оголь В.М. клопотання підтримав та просив його задовольнити, зокрема зазначивши, що перебуваючи під домашнім арештом підозрюваний ОСОБА_1 з огляду на захворювання на дерматит ухилився від явки до суду для прийняття участі в розгляді клопотання про продовження строку домашнього арешту, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено, а строк домашнього арешту закінчився. Під час допиту лікарі показали, що захворювання ОСОБА_1 не відноситься до тяжких хвороб та його стан не перешкоджав явки до суду, у зв`язку з чим прокурор вважає, що підозрюваний не з`явився у судове засідання без поважних причин. Вважає, що за таких обставин належна процесуальна поведінка обвинуваченого може бути забезпечена виключно шляхом застосування більш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою. Просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 проти клопотання заперечував та показав, що злочин, в якому підозрюється, він не вчиняв, повідомлена йому підозра та наведені прокурором ризики, передбачені ст.177 КПК України, ґрунтуються виключно на припущеннях. З приводу права власності на навантажувачі за ТОВ «Мінова Україна» чи ОСОБА_7 триває судовий розгляд за правилами господарського судочинства. На момент передачі ним виявлених автонавантажувачів представнику ОСОБА_7 , правовстановлюючі документи на ці транспортні засоби малися лише у ОСОБА_7 В період з 07.03.2019 року по 22.06.2019 року він перебував під запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту, процесуальних обов`язків не порушував, неправомірних дій не скоював, на всі виклики з`являвся. Прокурор сам порушив ст.199 ч.1 КПК України, оскільки звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку домашнього арешту 20.06.2019 року, тобто менше ніж за 5 днів до закінчення строку та напередодні вихідних днів. Будучи викликаним в судове засідання на 21.06.2019 року він до суду не з`явився, оскільки погано себе почував, мав підвищену температуру, сильне почервоніння на шкірі, свербіж. З приводу свого стану він 21.06.2019 року звернувся для огляду та консультації до лікаря, 22.06.2019 року в суботу сплив строк домашнього арешту, а з 24.06.2019 року його направили до стаціонарного лікування з приводу алергічного дерматиту невстановленого ґенезу. На даний час його стан покращився (крапельниці, антибіотики) та незважаючи на перебування на лікарняному він за першим викликом з`явився до суду. З огляду на те, що досудове розслідування майже завершене, особисто з ним останнім часом ніяких слідчих дій не проводилося, просить відмовити в задоволенні клопотання або обмежиться особистим зобов`язанням.

У судовому засіданні захисник Гур`єв В.М. підтримав доводи свого підзахисного та просив відмовити в задоволенні клопотання, вважаючи достатнім запобіжним заходом для ОСОБА_1 особисте зобов`язання.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, а також матеріали, що характеризують підозрюваного та про перебування на лікуванні, надані стороною захисту, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Запобіжні заходи - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Відповідно до ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст.183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без належного з`ясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст.177 КПК.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні подання слідчого та постанові судді. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Смирнови проти Росії» вказав, що якщо держава не приведе «відповідних і достатніх» підстав для тримання під вартою обвинуваченої в правопорушенні особи, така особа завжди повинна бути звільнена після затримання і перебувати на свободі до початку судового розгляду її справи. У рішенні по справі «Лабіта проти Італії» Європейський Суд зазначив, що підстави, на які спиралися органи влади Італії, тобто небезпека чинення тиску на свідків та ризик фальсифікації доказів, небезпека з боку обвинуваченого, складність справи та вимоги розслідування мають надто загальний характер, хоча, на перший погляд, заслуговують на довіру. Судові органи не вказали жодного факту, який міг би довести, що зазначені підстави справді існували. Тобто, мають бути конкретні докази можливої неправомірної поведінки особи.

Тобто, всі висновки органів досудового слідства, які вони викладають у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають підтверджуватися такою сукупністю доказів, яка б, по-перше, переконувала б суд у тому, що особа вчинила злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки; по-друге, свідчила б про необхідність обрання до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу тримання під вартою. Це докази того, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов`язків і його належної поведінки.

Вказані вище дані мають бути підтверджені матеріалами кримінального провадження, зокрема показаннями свідків, потерпілих, речовими доказами.

Закон не зобов`язує обирати запобіжний захід кожному підозрюваному, обвинуваченому. Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, то слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу (ч.2 ст.177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд повинен також врахувати обставини, зазначені в ст.178 КПК, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

- вік і стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги те, що особа є неповнолітньою чи похилого віку, наявність тяжких хвороб, інвалідності чи нездатність самостійно пересуватися;

- міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців. Слід враховувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості;

- наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

- репутацію підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання, дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері;

- майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Дана обставина має важливе значення при обранні запобіжного заходу у вигляді застави. Тому, доцільно враховувати наявність належних цій особі грошових банківських вкладів, їх розмір чи наявність нерухомого майна, транспортних засобів тощо;

- наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

- дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше. Слід врахувати дані про застосування інших запобіжних заходів як у цьому кримінальному провадженні, так і в інших;

- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Наведений вище перелік обставин не є вичерпним. Зокрема, слідчий суддя, суд може врахувати те, що особа сприяла розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодувала завдану потерпілому шкоду. Вказані обставини повинні ретельно аналізуватися в їх сукупності.

Встановлено, що прокуратурою Донецької області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018050390000948, внесеного до ЄРДР 02.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 366 ч.1, 382 ч.2, 388 ч.1 КК України.

04.03.2019 року ОСОБА_1 , який займає посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, повідомлена підозра за ст.191 ч.5 КК України.

Також, підозра за ст.ст.27 ч.5, 191 ч.5 КК України повідомлена 04.03.2019 року ОСОБА_7 , підозра за ст.ст.27 ч.3, 191 ч.5 КК України повідомлена 27.03.2019 року ОСОБА_12

В обґрунтування повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення прокурор посилається на: вилучені оригінали документів з матеріалів кримінального провадження №12017050390003123 від 06.11.2017 року за ст.190 ч.1 КК України заявою ТОВ «Мінова Україна» щодо незаконних намагань групи осіб заволодіти грошовими коштами підприємства; матеріали судових справ, які розглядались слідчим суддею за клопотаннями слідчого ОСОБА_1 у кримінальних провадженнях №12017050390003123 та №1201805039000597; протоколи допиту представника ТОВ «Мінова Україна» ОСОБА_13 ; протокол огляду деталізації телефонних розмов ОСОБА_1 , що підтверджує факти спілкування останнього з співучасником злочину ОСОБА_12 ; матеріалами НСРД; протоколи допитів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які вказали на причетність до злочину ОСОБА_12 ; протоколи обшуку за адресами проживання ОСОБА_12 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 під час яких виявлені документи та мобільні телефони, які підтверджують факт спілкування вказаних осіб; висновок судової автотоварознавчої експертизи, якою визначена середня ринкова вартість автонавантажувачів та можливий розмір матеріальної шкоди в розмірі 1 109 745,63 грн.; вилучені оригінали актів державного огляду трьох автонавантажувачів та висновків експерта ДП «Київський ЕТЦ»; інші докази.

Підозрюваний ОСОБА_1 відсторонений від посади та у період з 07.03.2019 року по 22.06.2019 року перебував під запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту за винятком часу, необхідного для виконання трудових обов`язків, часу на роботу та з роботи та часу у випадку залучення до чергувань. На підставі ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного були покладені певні обов`язки.

Слідчим суддею прийняті до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, відомості про його майновий та сімейний стан, зокрема тривалий стаж роботи в правоохоронному органі, позитивну характеристику, заохочення, статус учасника бойових дій, наявність стійких соціальних зв`язків - сім`ї, трьох малолітніх дітей, постійного місця проживання тощо.

Об`єктивні дані про спроби втечі, впливу на учасників кримінального провадження чи інші перешкоди досудовому розслідуванню на даний час відсутні.

Неявка підозрюваного у судове засідання 21.06.2019 року для прийняття участі в розгляді слідчим суддею клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту обґрунтована захворюванням, факт звернення до лікарні для огляду та консультації 21.06.2019 року, а з 24.06.2019 року - перебування у стаціонарному відділенні, підтверджується медичними довідками та копією лікарняного листа. Згідно ст.138 КПК України однією з поважних причин неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад. З огляду на надані протоколи допиту лікарів, які надавали медичні послуги ОСОБА_1 , стан та захворювання останнього не перешкоджало його явки до суду. Разом з тим, клопотання про продовження строку домашнього арешту дійсно було подано прокурором з порушенням строку, передбаченого ст.ст.181 ч.6, 199 ч.1 КПК України, а саме за 2 дні до закінчення строку домашнього арешту (подано 20.06.2019 року, домашній арешт по 22.06.2019 року включно), хоча таке клопотання повинно бути подано не пізніше ніж за 5 днів до закінчення дії попередньої ухвали.

Слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 тримання під вартою є надто суворим запобіжним заходом, а заявлений прокурором розмір застави - завідомо непомірним для нього. На думку слідчого судді належна процесуальна поведінка ОСОБА_1 та запобігання можливим ризикам може бути забезпечена більш м`яким запобіжним заходом - домашнім арештом.

Відповідно до ст.194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст.181 КПК України в якості запобіжного заходу може бути застосований домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покладається на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого, працівники якого з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати 2-х місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати 6-и місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи дані про особу підозрюваного, наявність трьох малолітніх дітей на утриманні, той факт, що сукупний строк тримання особи під домашнім арештом відповідно до ч.6 ст.181 КПК України не буде перевищеним, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за виключенням часу роботи та дороги, з покладенням певних обов`язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України. Даний запобіжний захід вважається найбільш прийнятним з огляду на всі досліджені за клопотанням про застосування запобіжного заходу обставини.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-179, 180, 181, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Оголь В.М. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на два місяці, тобто з 01.07.2019 року по 31.08.2019 року включно, за винятком часу, необхідного для виконання трудових обов`язків за основним місцем роботи, та часу, що витрачається на дорогу до роботи та з роботи, з 20-00 години до 07-00 години, а також відповідного часу у випадку залучення до чергування згідно графіку, що складається керівником органу досудового розслідування.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати за вимогою до слідчого, прокурора, суду,

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає ( АДРЕСА_5 ), без дозволу слідчого, прокурора або суду за винятком підстав, пов`язаних з виконанням трудових обов`язків,

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи,

-утримуватися від спілкування з допитаними у даному кримінальному провадженні особами - представником потерпілого ТОВ «Мінова Україна» директором товариства ОСОБА_13 , свідками - працівниками правоохоронного органу за винятком підстав, пов`язаних з виконанням трудових обов`язків, іншими свідками у кримінальному провадженні,

-утриматися від спілкування з підозрюваними у даному кримінальному провадженні,

-уникати відвідування пропускних та митних пунктів, в тому числі на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей, а також з територією АР Крим,

-здати до відповідного органу державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Слов`янський ВП ГУНП в Донецькій області.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить два місяці з 01.07.2019 року по 31.08.2019 року включно, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено в порядку передбаченому ст.181 ч.6, 199 КПК України.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені 01.07.2019 року, повний текст ухвали виготовлений 04.07.2019 року.

Слідчий суддя Л. М. Марченко