Рішення № 82897132, 01.07.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/16287/18

Провадження № 2/263/599/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 липня 2019 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Рудь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 28 листопада 2018 року надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк»), в якій банк просить стягнути з ОСОБА_1 . 115 313 грн. 16 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 30 травня 2018 року по 30 вересня 2018 року, а також 1 762 грн. судового збору.

Вимоги банк мотивує тим, що відповідно до укладеного договору від 05 квітня 2008 року № б/н ОСОБА_1 цього дня отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 8 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Підписавши заяву, позичальник висловив свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Банк взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі. Відповідач умови договору належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 30 вересня 2018 року становить 471 578 грн. 33 коп., яка складається з: 8 038 грн. 86 кок. – заборгованість за кредитом; 462 832 грн. 07 коп. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 707 грн. 40 коп. – заборгованість за пенею. Від указаної суми заборгованості віднімається сума, яка була стягнута рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 травня 2014 року з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», яка складала 13 145 грн., з яких: 8 038 грн. – заборгованість за кредитом; 3 550 грн. 21 коп. – заборгованість за процентами за користування кредитом; 625 грн. 97 коп. – штраф (заборгованість з комісії за користування кредитом); 625 грн. 97 коп. – штраф (процентна складова); різниця становить 459 281 грн. 86 коп. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 115 3134 грн. 16 коп., яка складається із заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 30 травня 2018 року по 30 вересня 2018 року. Керуючись положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. ст. 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», банк просить позовні вимоги задовольнити.

Заяви, клопотання, відомості про явку сторін.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» – Савіхіна А.М. до судового засідання не з`явилася, у позовній заяві представник банку просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом не скористалася, відзив на позов на адресу суду не направила, а також повторно до судового засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомила.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 травня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначені підготовчі судові засідання, роз`яснено сторонам їх право та строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив, письмових заперечень та відповідно пояснень.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 липня 2019 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення відсотків за користування кредитними коштами за період з 30 травня 2018 року по 30 вересня 2018 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом установлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 травня 2014 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 05 квітня 2008 року № б/н у розмірі 13 145 грн. 43 коп. Вирішено питання про стягнення судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

05 квітня 2008 року ОСОБА_1 підписала анкету позичальника, в якій вказала, що просить їй надати строковий кредит у сумі 1 474 грн. 90 коп. на строк 12 місяців з 05 квітня 2008 року по 05 квітня 2009 року включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 36 грн. 13 коп. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 245 грн. 80 коп. в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії в зазначені у заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам, строки. В анкеті указано, що позичальник ознайомилася та згодна з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт), які були надані у письмовій формі та отримала кредитну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30 вересня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 становить 471 578 грн. 33 коп., з яких: 8 038 грн. 86 кок. – заборгованість за кредитом; 462 832 грн. 07 коп. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 707 грн. 40 коп. – заборгованість за пенею

Згідно з пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір дії протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Оцінка доказів.

У суду відсутні мотиви для відхилення представлених доказів та про їх відхилення не заявлено клопотань жодною із сторін.

Представлені суду докази відповідають змісту статей 77 – 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

Досліджуючи представлені суду докази, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з наступних мотивів.

Отже, вирішуючи вимоги про стягнення заборгованості за процентами на прострочену заборгованість, суд виходить з наступного.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

У цій справі сторони строк договору окремо не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання. Так, відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 Правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).

Повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мав здійснювати щомісячними платежами, за минулий місяць упродовж строку кредитування. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий до 05 квітня 2009 року включно.

Відтак, у межах строку кредитування до 05 квітня 2009 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами у наступному місяці, за минулий місяць. Починаючи з 06 квітня 2009 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на вказане позивач не мав права на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України нараховувати передбачені договором проценти після закінчення строку дії кредитного договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 30 травня 2018 року до 30 вересня 2018 року не ґрунтуються на вимогах закону, тому задоволенню не підлягають саме з цих підстав.

При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування наведених норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.

Розподіл судових витрат у цивільній справі здійснюється відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 762 грн., який пов`язаний із розглядом справи, відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема щодо розміру його сплати при подачі позову, тому з урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, такий покладається на сторону позивача.

Керуючись ст. ст. 251, 530, 599, 631, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 141, 176, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів або безпосередньо до апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Музика