Вирок № 82896977, 09.07.2019, Дружківський міський суд Донецької області

справа № 229/1785/19

провадження №1-кп/229/363/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання Гумірової І.О.

прокурорів Коваленка П.Г., Акопяна С.Є.

потерпілої ОСОБА_1

захисника Агапова П.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківки Донецької області кримінальне провадження № 1-кп/229/363/2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрованого, раніше судимого:

- 23.05.2011 року Дружківським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 185 КК України до 6 місяці в виправних робіт із утриманням 10% від заробітку на користь держави;

-10.04.2012 Дружківським міським судом Донецької області за ч.2 ст.389 КК України до 1 року обмеження волі із іспитовим терміном 1 рік;

- 21.03.2018 року Дружківським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років збавлений волі з іспитовим терміном 1 рік;

- 25.02.2019 року Дружківським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2019 року близько 10-00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`янінні, прийшов до своєї знайомої ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , яка впустила ОСОБА_2 до свого будинку. Через деякий час до домоволодіння ОСОБА_1 на велосипеді зеленою кольору з емблемою «ММВЗ» повернувся співмешканець ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , який попросив ОСОБА_2 залишити будинок, у якому вони проживають.

Того ж дня, в той же час, виходячи із будинку ОСОБА_2 побачив на подвір`ї велосипед зеленого кольору з емблемою «ММВЗ», який належить ОСОБА_1 , після чого у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення вказаного велосипеду.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 впевнився, що за його, діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу викрав зазначений велосипед зеленого кольору з емблемою «ММВЗ» ОСОБА_1 , після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що вказаний велосипед він не крав. Того дня він прийшов до своєї знайомої ОСОБА_1 Приблизно в період з 10-00 по 10-30 год. Він вжив 150 гр. горілки разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Після того, як ОСОБА_3 став вигоняти його з будинку ОСОБА_1 , він вирішив взяти велосипед, який стояв у дворі будинку ОСОБА_1 та поїхати придбати горілку. Чекаючи біля будинку, де реалізують самогон, не дочекавшись, коли йому винесуть пляшку, до нього під`їхав дільничий офіцер поліції. У своїй заяві про добровільну видачу велосипеда, він писав пояснення так, як йому диктували, зокрема, що вказаний велосипед він вкрав.

Захисник у судовому засідання пояснив, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено матеріальної шкоди. Обвинуваченням не доведено, що вкрадений велосипед належить потерпілій, а тому не доведено, що їй завдана матеріальна шкода діями ОСОБА_4 . Відповідно відсутній склад кримінального правопорушення передбачений ст. 185 ч.2 КК України, що є підставою для виправдання ОСОБА_2 .

Суд, після аналізу та оцінки всіх доказів, що містяться у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо у судовому засіданні, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, дійшов до таких висновків.

Подія даного кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні цього кримінального правопорушення у повному обсязі підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Потерпіла у судовому засіданні пояснила, що вона з ОСОБА_9 , разом проживають за адресою: АДРЕСА_2 . 26.02.2019 року ОСОБА_3 поїхав до магазину. Вона залишилась вдома сама. До неї прийшов ОСОБА_2 , який був на підпитку. Після повернення, ОСОБА_3 просив ОСОБА_2 покинути будинок, який погодився піти. Хвилин через 15 вони виявили зникнення велосипеда, яким вона користується приблизно 3 роки. ОСОБА_3 також періодично ним користувався. Дозвіл на те, щоб взяти велосипед вона ОСОБА_2 не давала. Вона навіть не знала, що він його взяв. Чи давав ОСОБА_3 дозвіл ОСОБА_6 на те, щоб останній скористався її велосипедом їй не відомо. Потім вони подзвонили дільничому офіцеру, та їй повернули велосипед. Претензій до ОСОБА_6 вона не має.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що вказаним велосипедом зеленого кольору користується вся сім"я. ОСОБА_2 є його знайомим. Жодної неприязні між ними не має, однак дозвіл на користування вказаним велосипедом він ОСОБА_2 не давав.

Пояснення ОСОБА_2 щодо його не винуватості у вчиненні крадіжки, вчиненої повторно, спростовуються наступними доказами.

Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.32) 26.02.2019 року зареєстровано кримінальне провадження № 12019050260000219. Правова кваліфікація ст. 185 ч.2 КК України , особа, яку повідомлено про підозру ОСОБА_2 .

Згідно заяви ОСОБА_2 , останній добровільно видав співробітникам поліції велосипед зеленого кольору (Україна), який він викрав 26.02.2019 року у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 33).

Згідно протоколу огляду місця події від 26.02.2019 року місцем проведення огляду є ділянка місцевості, яка розташована за адресою: м.Дружківка, вул . О .Кошового , 6 А, біля входу до Дружківського ВП. Предметом огляду є велосипед, який добровільно надав ОСОБА_2 для огляду. Проведеним оглядом встановлено, що велосипед, наданий для огляду, зеленого кольору. Велосипед перебував у використанні, на ньому знаходиться металевий багажник. У робочому стані. На металевій рамі присутній номерний знак НОМЕР_1 . Велосипед виготовлений з металу, присутній ланцюг, педалі, металевий руль, сидіння, колеса з резини (а.с.34-35).

На фототаблиці до протоколу огляду від 26.02.2019 року зображено, як ОСОБА_2 у присутності понятих видає велосипед із рамою зеленого кольору і написом «ММВЗ» (а.с.36).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 нею надано добровільний дозвіл працівникам поліції на огляд домоволодіння потерпілої (а.с. 37).

Згідно протоколу огляду від 26.02.2019 року місцем огляду є територія домоволодіння потерпілої. Вхід здійснюється через металеві двері калитки. Праворуч розташована будівля домоволодіння. Калитка не засувається. Під час огляду слідів злочину не виявлено (а.с.38-39).

В судовому засіданні потерпіла підтвердила, що в її домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 , проводився огляд території.

Ухвалою слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 07.03.2019 року залучено експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12019050260000219 від 26.02.2019р. для встановлення вартості викраденого майна та встановлення суми матеріальної шкоди завданої потерпілій (а.с. 40-41).

Згідно висновку експерта від 18.03.2019 року № 2/20-291 ринкова вартість бувшого у використанні велосипеда з емблемою «ММВЗ» зеленого кольору, який на момент вчинення злочину у робочому стані, свій зовнішнй вигляд не змінював, станом на момент скоєння злочину 26.02.2019 року становить 1003,33 грн. (а.с.44-49).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 22.03.2019 року слідчим експериментом встановлено, що ОСОБА_2 запропоновано відтворити обставини скоєння кримінального правопорушення, на що він погодився, та у присутності учасників та понятих зазначив, що приблизно півтора роки тому він розлучився зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 . До цього близько 5 років вони проживали разом. 26.02.2019 року він зранку вже був п`яний і прийшов у гості до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , щоб ще випити спиртне з нею або її співмешканцем, оскільки грошей у нього не було. Ніхто його в гості не запрошував. Він самостійно зайшов у двір і в будинок до ОСОБА_1, але остання, хоча і була незадоволена цим, дозволила йому залишитися в будинку. Через деякий час прийшов її теперішній співмешканець ОСОБА_9 , який також був незадоволений тим, що він перебуває у них вдома. ОСОБА_1 і ОСОБА_9 налили йому випити, оскільки вони поминали своїх померлих родичів. Він випив, після чого ОСОБА_9 почав його виганяти з дому, він зібрався йти і вийшов у двір. У дворі він побачив велосипед зеленого кольору, який стояв біля колодязя. Він вирішив викрасти вказаний велосипед, щоб на ньому поїхати далі шукати випити. Дозволу на використання велосипеда він ні у кого не питав. Він розумів, що за його діями ніхто не дивиться. Він розумів, що робить протиправне діяння. Через деякий час, в той же день, його зловила поліція і він видав поліцейським вкрадений велосипед (а.с. 65-66).

На фототаблиці до протоколу слідчого експерименту зображено, місце розташування викраденого велосипеду, на яке вказує ОСОБА_2 . Зображено напрямок, куди ОСОБА_2 вирушив із викраденим велосипедом (а.с. 67).

Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у пред`явленому обвинуваченні доведена, його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Суд не погоджується з доводами адвоката Агапова про недоведенність матеріальної шкоди потерпілій, і наявності підстав для виправдання ОСОБА_4 , з таких підстав.

Потерпіла ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_3 пояснили в судовому засіданні, що велосипед належить їхній сім"ї. Як ОСОБА_1 так і її співмешканець ОСОБА_3 користувалася цим велосипедом. На момент вчинення кримінального правопорушення, велосипед перебував у володінні потерпілої, а тому його викрадення завдало потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1003,33грн, яка підтвердження висновком експерта № 2/20-291 від 18.03.2019р.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, особу винного, той факт, що він перебуває на обліку у лікаря нарколога з 24.11.2014 року з діагнозом синдром алкогольної залежності (а.с. 59), не працює, раніше судимий за вчинення корисного тяжкого злочину, за місцем мешкання характеризується посередньо (а.с.63), місце його проживання не зареєстровано, на утриманні неповнолітніх дітей не має, той факт, що потерпіла не має до нього ніяких претензій.

В якості обставини, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно досудової доповіді Дружківського МВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий. Ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Вважають, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. Застосування соціально- виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи, з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (а.с.83-85).

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин що, обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у виді позбавлення волі.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів.

Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 25.02.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, зокрема призначеного вироком Дружківського міського суду Донецької області від 21 березня 2018 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язано ОСОБА_2 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Додатково покладено такі обов"язки: - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с. 57-58).

На момент вчинення злочину невідбутий ОСОБА_2 іспитовий строк згідно вироку Дружківського міського суду Донецької області від 25.02.2019 року складає - 2 роки.

Відповідно до ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами , передбаченими в статтях 71,72 цього Кодексу.

Статтею 71 КК України визначено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або часткого приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 протягом іспитового строку вчинив новий злочин, то відповідно до вимог ч.3 ст.78 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків йому необхідно призначити за правилами, передбаченими ст.71 КК України, приєднавши до покарання по даному вироку не відбуте покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки за попереднім вироком Дружківського міського суду Донецької області від 25.02.2019 року.

Згідно ухвали слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 25.03.2019 року відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.с.68), який був продовжений судом в ході судового розгляду.

Згідно протоколу затримання особи від 25.03.2019 року ОСОБА_2 був затриманий 25.03.2019 року (а.с.69-70).

Суд вважає необхідним, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, з моменту його затримання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Постановою слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП у Донецькій області від 18.03.2019 року велосипед зеленого кольор з емблемою «ММВЗ» визнано речовим доказом у кримінальному провадженнні № 12019050260000179 від 15.02.2019 року, та передано під розписку потерпілій ОСОБА_1 (а.с. 50-51). Суд вважає необхідним дані речові докази повернути потерпілій ОСОБА_1 .

В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов`язані з залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи вартість якої, згідно з доданими документами складає 572 грн. 00 коп. (а.с.43). Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.124 КПК України повинні бути стягнуті з ОСОБА_2 (а.с.43).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.71, КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання у вигляді одного року позбавлення волі приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 25.02.2019року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 (п"яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін та тримати його в ДУ «Бахмутська УВП №6» в Донецькій області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 25.03.2019 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_2 в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Речовий доказ- велосипед зеленого кольору з емблемою «ММВЗ»,-вважати повернутим потерпілій ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Донецького НДЕКЦ МВС України, ЄДРПОУ 25574914, витрати на проведення експертизи № 2/20-291 від 18.03.2019 року в сумі 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні 00 коп.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді.

Суддя: Т.Л. Панова