Рішення № 82895828, 09.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2019 року № 640/12299/19

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Узерчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 - суб`єкта виборчого процесу, кандидата у народні депутати України

про визнання дій суб`єкта виборчого процесу протиправними,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3

від відповідача: не прибув,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд: визнати протиправними дії суб`єкта виборчого процесу - кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 щодо звернення 03.07.2019 на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради України до Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України з вимогою надати відомості щодо ОСОБА_1 , що стосуються проживання протягом останніх п`яти років на території України, коли і за яких обставин вибув поза межі державного кордону України і чи зафіксовано повернення на територію України через державний кордон.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 09.07.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Постановою Центральної виборчої комісії України № 1212 від 24.06.2019 ОСОБА_2 зареєстровано кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21.07. 2019 (№ 2 у виборчому списку політичної партії "Європейська солідарність"). Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України "Про вибори народних депутатів України", відповідач ОСОБА_2 є суб`єктом виборчого процесу. На засіданні Верховної Ради України, що відбулось 03.07.2019 Голова Парламенту , кандидат у народні депутати України - ОСОБА_2 звернувся із запитом до Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України з вимогою повідомити відомості про проживання протягом останніх 5 років ОСОБА_1 на території України, коли і за яких обставин ОСОБА_1 вибув за межі України чи зафіксовано факт повернення ОСОБА_1 через державний кордон на територію України. На думку позивача, відповідач, як суб`єкт виборчого процесу, вийшов за межі наданих йому повноважень щодо ініціювання перевірки достовірності відомостей наданих позивачем як кандидатом у народні депутати України, що в свою чергу, є також незаконним способом усунення політичної конкуренції. На думку позивача, відповідач такими протиправними діями порушив право останнього бути обраним.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у судове засідання не з`явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні, що відбулося 09.07. 2019 представник позивача позовні вимоги підтримав. Згідно ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, встановив наступне.

Постановою Центральної виборчої комісії України № 1103 від 20.06.2019 ОСОБА_1 (позивач) зареєстровано кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019 (№ 35 у виборчому списку політичної партії «Опозиційна платформа - За життя»).

Постановою Центральної виборчої комісії України № 1496 від 05.07.2019 «Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , включеного до виборчого списку Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ", у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019» скасовано реєстрацію кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , включеного до виборчого списку Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" під № 35, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019 та виключено його із зазначеного виборчого списку.

Постановою Центральної виборчої комісії України № 1212 від 24.06.2019 ОСОБА_2 зареєстрований кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019 (№ 2 у виборчому списку політичної партії «Європейська солідарність»).

03.07.2019 на засіданні Верховної Ради України Голова Парламенту ОСОБА_2 звернувся до Державної прикордонної служби України із запитом про надання інформації, зокрема щодо проживання протягом останніх 5-ти років на території України ОСОБА_1 , до Генеральної прокуратури України щодо надання відомостей про проживання протягом останніх 5-ти років на території України ОСОБА_1 та до Служби безпеки України щодо надання відомостей про те коли і за яких обставин громадянин України ОСОБА_1 вибув за межі Державного кордону України. Після вибуття за межі Державного кордону України чи зафіксовано повернення ОСОБА_1 через державний кордон на територію України, чи наявні в Служби безпеки України відомості про проживання протягом останніх 5-ти років на території України ОСОБА_1 Дане звернення підтверджується також відеозаписом засідання Парламенту, що розміщений на телеканалі Інформаційного управління Верховної Ради України у соціальній мережі «YouTube» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 та стенограмою шістдесят третього пленарного засідання Верховної Ради України від ІНФОРМАЦІЯ_2, розміщеної на офіційному сайті Верховної Ради України за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що вказаними діями, відповідач як суб`єкт виборчого процесу - кандидат у народні депутати України порушив, зокрема вимоги ч. 2,3,5 ст. 3, ч. 1 ст. 68, ч. 22 ст. 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України»

На думку позивача, вищевказані дії відповідача також виходять за межі повноважень останнього як Голови Верховної Ради України та народного депутата України (право на депутатський запит) , оскільки питання, сформульовані в депутатському запиті, адресовано органам, до компетенції яких ці питання не віднесено, зокрема: питання реєстрації та проживання громадян України на її території відносяться до повноважень Державної міграційної служби, а не адресатів вимоги відповідача. Питання перетину особами державного кордону відносяться до повноважень Держприкордонслужби, а не Служби безпеки України, як це протиправно визначив відповідач.

Також позивач вказав, що такі дії відповідача суперечать вимогам Закону України «Про вибори народного депутата України», оскільки зібрання таких доказів зроблено з метою втручання в дії Центральної виборчої комісії України та у виборчий процес, з метою усунення політичних конкурентів.

Крім того, Постанова Центральної виборчої комісії України від 20.06.2019 № 1103 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019» прийнята на підставі поданих згідно з вимогами чинного законодавства документів, які підтверджують додержання ним ст. 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та, відповідного права балотуватись у народні депутати України.

Вичерпний перелік документів, за умови отримання яких Центральна виборча комісія України реєструє кандидатів у народні депутати, включених до виборчого списку партії у багатомандатному загальнодержавному окрузі, наведено у ст. 54 Закону України «Про вибори народних депутатів України», які, в свою чергу, були подані позивачем. Разом з тим, до повноважень члена ЦВК відноситься з`ясування достовірності поданої кандидатом інформації, шляхом надсилання відповідних запитів компетентним органам (ч. 3 ст. 29 Закону України «Про Центральну виборчу комісію»), таким чином позивач вважає, що саме до виключної компетенції Центральної виборчої комісії відноситься вирішення питання щодо реєстрації або відмови у реєстрації кандидата у народні депутати, крім того, у випадку незгоди відповідача із рішенням Центральної виборчої комісії останній не був позбавлений процесуальної можливості оскаржити вказане рішення у судовому порядку, що в свою чергу, останнім здійснено не було, тому, вважаючи вказані дії відповідача, як кандидата протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та розглядаючи адміністративну справу по суті, суд дійшов наступних висновків.

Приписами ст. 38 Конституції України, закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 77 Конституції України, порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Організація і порядок проведення виборів народних депутатів України визначені Законом України «Про вибори народних депутатів» від 17.11.2011 р. № 4061-VІ.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про вибори народних депутатів України», вибори депутатів є рівними: громадяни України беруть участь у виборах депутатів на рівних засадах. Кожний виборець має в одномандатному та загальнодержавному округах по одному голосу. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Виборець реалізує своє право голосу під час виборів у порядку, встановленому цим Законом. Усі кандидати у народні депутати України (далі - кандидати у депутати) мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі. Усі партії - суб`єкти виборчого процесу мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі у порядку та в межах, встановлених цим Законом. Рівність прав і можливостей кандидатів у депутати, партій - суб`єктів виборчого процесу брати участь у виборчому процесі забезпечується:

1) забороною привілеїв чи обмежень кандидатів у депутати за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

2) забороною втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у виборчий процес, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

3) рівним та неупередженим ставленням органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб до кандидатів у депутати, партій - суб`єктів виборчого процесу;

4) забороною використання кандидатами у депутати, партіями - суб`єктами виборчого процесу під час фінансування передвиборної агітації інших коштів, крім коштів виборчих фондів;

5) рівним та неупередженим ставленням засобів масової інформації до кандидатів у депутати, партій - суб`єктів виборчого процесу.

Як зазначив позивач, постановою Центральної виборчої комісії України № 1496 від 05.07.2019 «Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , включеного до виборчого списку Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019», скасовано реєстрацію кандидата в народні депутати України ОСОБА_1, тому він звернувся до суду за захистом порушеного виборчого права як виборець.

Підставою такого скасування позивач вказав протиправні дії ОСОБА_2 , як кандидата в народні депутати України, що спрямовані на усунення політичної конкуренції та порушення рівного виборчого права позивача.

Особливості судового розгляду й вирішення окремих категорій адміністративних справ визначені §2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою статті 276 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб`єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб`єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб`єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Частиною другою статті 276 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб`єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

Згідно положень п. 1, 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про вибори народних депутатів України» суб`єктами виборчого процесу є, зокрема: виборець та кандидат у депутати, зареєстрований у порядку встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача із даним позовом до суду, ОСОБА_1 вже не був кандидатом у народні депутати України, оскільки рішенням Центральної виборчої комісії України від 05.07.2019 скасована реєстрація останнього, як кандидата у народні депутати України.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 11 ст. 12 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчий процес - це здійснення суб`єктами, визначеними статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом. Виборчий процес включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

Аналізуючи вищевикладене, виходячи із системного аналізу норм права, суд приходить до висновку, що позивач, як виборець, може звернутися до суду у разі порушень його прав, як виборця, під час виборчого процесу. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи.

Отже, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення або можливості такого порушення.

В той же час позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження порушення відповідачем під час виборчого процесу його прав, як виборця.

Доводи позивача щодо порушення його рівного виборчого права, закріпленого ст. 3 Закону України «Про вибори народних депутатів України» не заслуговують на увагу, оскільки виходячи із підстав поданого позову вбачається, що позивач звернувся не як виборець, а як кандидат у депутати України.

До того ж положення ч.ч. 1, 2,3,5 ст. 3 Закону України «Про вибори народних депутатів України» на які посилається позивач гарантують рівне виборче право виборця на реалізацію свого права голосу під час виборів та забезпечують рівність прав і можливостей кандидатів у депутати брати участь у виборчому процесі.

Також на обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що ОСОБА_2 , як кандидат у народні депутати України, використовуючи своє службове становище, вдався до незаконної передвиборної агітації, що здійснена всупереч встановленому законом порядку.

Разом з тим, суд зазначає, що у розумінні вимог ст. 68 Закону України «Про вибори народних депутатів України» передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб`єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Крім того, Законом визначено форми проведення передвиборної агітації, зокрема: проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями; проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів; проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності партій - суб`єктів виборчого процесу чи політичної діяльності кандидатів у депутати; оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв`ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень; розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації; розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами; проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії - суб`єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати, а також оприлюднення інформації про таку підтримку; публічні заклики голосувати за або не голосувати за партію - суб`єкта виборчого процесу, кандидата у депутати або публічні оцінки діяльності цих партій чи кандидатів у депутати; встановлення агітаційних наметів; в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.

Відповідно до ч. 4 статті 68 Закону України «Про вибори народних депутатів України» офіційні повідомлення в період виборчого процесу про дії кандидатів у депутати, які є посадовими особами органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України та законами України, і підготовлені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», не належать до передвиборної агітації. Такі офіційні повідомлення не повинні містити коментарів агітаційного характеру, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій про дії зазначених осіб як кандидатів у депутати.

Згідно ч. 22 ст. 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України» кандидатам у депутати забороняється використовувати для проведення передвиборної агітації службовий транспорт, зв`язок, устаткування, приміщення, інші об`єкти та ресурси за місцем роботи, службові чи виробничі наради, збори колективу, а також залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов`язаної з проведенням передвиборної агітації, таких осіб: кандидатам у депутати, які займають посади в органах державної влади чи в інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, - посадових та службових осіб органів державної влади чи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (крім осіб, які перебувають на посадах помічника-консультанта народного депутата України); кандидатам у депутати, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, на підприємствах незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), утворених відповідно до законів України, - підлеглих їм осіб за місцем роботи (у робочий час).

Аналізуючи викладені правові норми та виступ відповідача, суд приходить до висновку, що дії, які оскаржуються позивачем є діями відповідача як голови Верховної Ради України під час проведення пленарного засідання Верховної Ради України 03.07.2019, а не як кандидата у народні депутати України, що також підтверджується змістом промови ОСОБА_2 , розміщеної на телеканалі Інформаційного управління Верховної Ради України у соціальній мережі «YouTube» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 та стенограмою шістдесят третього пленарного засідання Верховної Ради України від ІНФОРМАЦІЯ_2, розміщеної на офіційному сайті Верховної Ради України за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Крім того, вказані заяви ОСОБА_2 як Голови Верховної Ради на пленарному засіданні не є формою політичної агітації, його повідомлення не містять жодних інформаційних закликів до голосування за останнього, як суб`єкта виборчого процесу та не висвітлюють діяльності відповідача, як кандидата у народні депутати, а тому позивач дійшов передчасного висновку, що дії відповідача є передвиборною агітацією, а не діями, пов`язаними з виконанням його посадових (службових) повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 139, 241, 246, 250, 268, 269, 271 - 273, 276, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 1 ст. 272 КАС України та може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду у дводенний строк, з дня проголошення судового рішення.

Суддя А.С. Мазур