Рішення № 82895682, 08.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 липня 2019 року № 826/17591/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )до третя особаМіністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича (01008, м.Київ, Михайлівська площа, 1) Міністерство закордонних справ України 01018, м.Київ, Михайлівська площа, будинок 1) Державна казначейська служба України 01601, м.Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6)про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії ,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича щодо не здійснення особистого прийому з ОСОБА_1 у дні, визначені графіком прийому громадян МЗС України;

- зобов`язати Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича провести особистий прийом з ОСОБА_1 у зручний для обох сторін час та день;

- присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, Банк отримувач ВФ КБ Приватбанк Вінницька філія МФО 305299, код 14360570, код отримувача НОМЕР_3 номер рахунку НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору на суму 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства закордонних справ України;

- компенсувати з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, Банк отримувач ВФ КБ Приватбанк Вінницька філія МФО 305299, код 14360570, код отримувача НОМЕР_3 номер рахунку НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду на суму 963,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства закордонних справ України;

- встановити Міністру закордонних справ України Клімкіну Павлу Анатолійовичу термін у десять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови;

- попередити Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича про можливість застосування заходів, передбачених частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Міністр закордонних справ України, його перший заступник та заступники зобов`язані здійснювати особистий прийом громадян відповідно до попереднього запису з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку МЗС України та часу, визначеного графіком прийому громадян, однак 30 жовтня 2017 року та 30 січня 2018 року останніми при виконанні своїх обов`язків була допущена протиправна бездіяльність щодо нездійснення особистого прийому. Додатково позивач зазначив, що матеріальна шкода у розмірі 963,60 грн., яка складається із витрат на дорогу на особистий прийом, завдана позивачу внаслідок неприйняття позивача на особистому прийомі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник Міністра закордонних справ України зазначив, що 30 жовтня 2017 року та 30 січня 2018 року в Міністерстві закордонних справ України та Кабінеті Міністрів України було заплановано проведення прийому громадян Міністром закордонних справ України Клімкіним П . А., однак такі прийоми не відбулись у зв`язку з тим, що відповідно до своїх функціональних обов`язків Міністр брав участь у переговорах, які проводились в рамках офіційного візиту в Україну Міністра закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки. Також, 24 квітня 2018 року в Міністерстві закордонних справ України було заплановано проведення прийому громадян Міністром закордонних справ України, однак Міністр Клімкін П.А. не зміг взяти участь у вказаному прийомі у зв`язку з виконанням своїх функціональних обов`язків.

Додатково представник відповідача стверджував, що у зв`язку із зайнятістю Міністра та неможливістю бути особисто присутнім під час проведення вказаних прийомів, ОСОБА_1 повідомлено про дані обставини та вказано, що з метою забезпечення реалізації прав громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», повноваження зі здійснення прийому громадян тимчасово делеговані уповноваженим посадовим особам МЗС відповідно до компетенції та суті питання, порушеного позивачем.

Також представник Міністра закордонних справ України зазначив, що 24 червня 2017 року останнім проведено особистий прийом позивача у приміщенні Міністерства закордонних справ України та вислухана суть його проблемних питань, а про результати проведеної роботи ОСОБА_1 проінформований листами №71/ВКЗ/19-500-2241 від 08 серпня 2017 року та №71/ВКЗ/19-091-5443 від 21 лютого 2018 року.

Крім того, представник відповідача повідомив, що відповідно до пункту 7 Порядку організації та проведення особистого прийому громадян керівництвом Міністерством закордонних справ України, затвердженого наказом Міністерством закордонних справ України від 29 листопада 2010 року №289, запис на повторний прийом з питань, що вже розглядались керівництвом Міністерства закордонних справ, здійснюється у тому випадку, коли перше звернення не було розглянуто по суті, тобто 24 квітня 2018 року були відсутні підстави для запису ОСОБА_1 на повторний прийом до Міністра закордонних справ України Клімкіна П.А.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що відповідач у період з 2015 року по 06 листопада 2018 року жодного разу не здійснював прийому громадян, що свідчить про систематичність незабезпечення особистого прийому в установлені графіком дні. Крім того, на думку позивача, необхідним є при ухваленні судом рішення скористатись правом щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання такого рішення.

В ході розгляду даної справи судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство закордонних справ України та Державну казначейську службу України.

У письмових поясненнях щодо адміністративного позову Міністерство закордонних справ України заперечувало з підстав того, що Міністром закордонних справ України вже була проведена особиста зустріч з позивачем, в ході якої обговорено широке коло питань, в т.ч. і щодо інцидентів під час його перебування в Португальській Республіці, а відтак 24 квітня 2018 року були відсутні підстави для запису ОСОБА_1 на повторний прийом до Міністра закордонних справ України Клімкіна П.А. При цьому, не дивлячись на повторність звернень позивача та їх відношення виключно до одного питання, всупереч положенням статті 8 Закону України «Про звернення громадян» вони продовжують розглядатися посадовими особами Міністерства. Між іншим, всі звернення ОСОБА_1 повністю розглянуті по суті компетентними особами, в строки, визначені законодавством, надані обґрунтовані відповіді.

Крім того, представник Міністерства закордонних справ України стверджував, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду та має застосовуватись у виключних випадках.

З огляду на викладене вище та за відсутності підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до змісту адміністративного позову та викладених у ньому обставин вбачається, що ОСОБА_1 30 жовтня 2017 року, 30 січня 2018 року та 24 квітня 2018 року намагався потрапити на особистий прийом до Міністра закордонних справ України, однак такий прийом не відбувся, а про причини неявки відповідача на таких прийом позивачу не повідомили.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо незабезпечення особистого прийому протиправною та такою, що впродовж тривалого часу порушує його права та законні інтереси, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР, в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин). Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Питання особистого прийому громадян врегульоване статтею 22 Закону №393/96-ВР.

Так, керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян зобов`язані проводити особистий прийом громадян. Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян. Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об`єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Основні вимоги до організації та проведення особистого прийому громадян керівництвом Міністерства закордонних справ України визначає Порядок організації та проведення особистого прийому громадян керівництвом Міністерства закордонних справ України, затверджений наказом Міністерства закордонних справ України від 29 листопада 2010 року №289, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2010 року за №1269/18564 (далі - Порядок №289, чинний до 08 травня 2018 року, тобто станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Вимогами пунктів 2-4 Порядку №289 визначено, що особистий прийом громадян в МЗС здійснюється Міністром, першим заступником та заступниками Міністра за попереднім записом відповідно до затвердженого графіка прийому громадян з питань, що належать до компетенції МЗС.

Графік прийому громадян затверджується Міністром закордонних справ України щокварталу і розміщується в приміщеннях МЗС у доступному для вільного огляду місці та на офіційній веб-сторінці МЗС.

Попередній запис на особистий прийом здійснюється відповідальним працівником Департаменту генерального секретаріату в установлений графіком день з 14.00 до 15.00 години на підставі безпосереднього звернення заявника або його законного представника.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №289 посадова особа зобов`язана забезпечити прийом усіх громадян відповідно до попереднього запису з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку МЗС та часу, визначеного графіком прийому громадян.

Посадова особа, яка здійснює особистий прийом громадян, для забезпечення кваліфікованого розв`язання поставлених відвідувачем питань залучає до їх розгляду працівників відповідних структурних підрозділів МЗС.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що Міністр закордонних прав України, його перший заступник та заступники зобов`язані здійснювати особистий прийом громадян відповідно до попереднього запису, з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку Міністерства закордонних справ України та часу, визначеного графіком прийому громадян.

Водночас, як вбачається з доводів позивача та не заперечується представником відповідача, Міністром закордонних справ України не забезпечено здійснення особистого прийому позивача 30 жовтня 2017 року, 30 січня 2018 року та 24 квітня 2018 року.

При цьому, суд враховує, що правомірність допущеної бездіяльності в період до 30 січня 2018 року уже була предметом дослідження в межах інших адміністративних справ, зокрема і №826/6898/18.

Суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича щодо не здійснення особистого прийому ОСОБА_1 30 жовтня 2017 року та 30 січня 2018 року та зобов`язано Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича провести особистий прийом ОСОБА_1 у зручний для обох сторін час та день.

Також, судом встановлено, що Окружним адміністративним судом міста Києва 03 вересня 2018 року видано виконавчі листи в адміністративній справі №826/6898/18, а судове рішення набрало законної сили 26 липня 2018 року.

Відтак, суд приходить до висновку, що в межах даної адміністративної справи дослідженню підлягає бездіяльність щодо незабезпечення відповідачем особистого прийому 24 квітня 2018 року.

Так, 24 квітня 2018 року в Міністерстві закордонних справ України було заплановано проведення прийому громадян Міністром закордонних справ України Клімкіним П . А . , який мав відбутися за адресою: м . Київ , вул. Велика Житомирська, 2 , відповідно до Порядку № 289, однак Міністр Клімкін П.А. не зміг взяти участь у вказаному прийомі у зв`язку з виконанням своїх функціональних обов`язків.

Представник відповідача стосовно наведених обставин повідомив, що відповідно до наказу Міністерства закордонних справ України №170 від 18 квітня 2018 року «Про відрядження до м. Торонто (Канада)», наказу Міністерства закордонних справ України №184 від 23 квітня 2018 року «Про внесення змін до наказу №170 від 18 квітня 2018 року» та наказу Міністерства закордонних справ України №191 від 25 квітня 2018 року «Про відрядження до Туреччини», Міністр закордонних справ України Клімкін П.А. 20-22 квітня 2018 року перебував з робочим візитом у м. Торонто (Канада), 23-25 квітня 2018 року - ум. Рим (Італія), 25-26 квітня 2018 року - у Турецькій Республіці.

Додатково представник відповідача зазначив, що у зв`язку з зайнятістю Міністра та неможливістю бути особисто присутнім під час проведення вказаних прийомів, ОСОБА_1 було повідомлено про такі обставини, та зазначено, що з метою забезпечення реалізації прав громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», повноваження зі здійснення прийому громадян тимчасово делеговані уповноваженим посадовим особам МЗС відповідно до компетенції та суті питання порушеного позивачем.

В той же час суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства, зокрема відповідно нормами Закону №393/96-ВР та Порядку №289, виключно на Міністра закордонних прав України, його першого заступника та заступників покладені повноваження щодо здійснення особистого прийому та не передбачено можливості делегувати такі повноваження іншим особам.

Також, виключно позивач з метою реалізації наданого йому статтею 40 Конституції України права на особистий прийом наділений правом на власний розсуд обирати посадову особу, з числа визначених Законом №393/96-ВР та Порядком №289, для проведення особистого прийому.

Судом також не беруться до уваги посилання представника відповідача на те, що про результати проведеної роботи ОСОБА_1 проінформований листами №71/ВКЗ/19-500-2241 від 08 серпня 2017 року та №71/ВКЗ/19-091-5443 від 21 лютого 2018 року, оскільки копії таких листів не надано до суду, як і не надано доказів однорідності питань, які були предметом для вирішення на особистому прийомі. Крім того, норми чинного законодавства не обмежують право громадянина на неодноразове звернення до суб`єкта владних повноважень з метою особистого прийому за наявності правових підстав.

Разом з тим суд зазначає, що у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв`язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом. Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність - це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб`єкта владних повноважень будь-яких дій.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправною бездіяльності Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича щодо не здійснення особистого прийому ОСОБА_1 24 квітня 2018 року.

В частині вимоги про зобов`язання Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича провести особистий прийом з ОСОБА_1 у зручний для обох сторін час та день, суд зазначає, що матеріали справи містять докази прийняття відповідачем позивача на особистому прийомі 11 червня 2019 року з метою усунення спірних питань, які стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду, який відбувся в приміщенні прийому громадян МЗС за адресою: м . Київ, вул. велика Житомирська, 2.

Додатково представник Міністерства закордонних справ України повідомив, що особистий прийом проводився відповідачем 11 червня 2019 року з 16:20 по 16:40, за участю представників Департаменту стратегічних комунікацій, Управління генерального секретаріату та Департаменту консульської служби, в ході якого Міністр закордонних справ України Клімкін П.А. вислухав суть проблемних питань громадянина ОСОБА_1 у його відносинах з державними органами Республіки Португалія та бачення ОСОБА_1 ролі Консульства України у м. Порту у розв`язанні озвучених ним проблем. Зокрема, ОСОБА_1 були порушені питання щодо можливості повернення його особистих речей, вилучених компетентними органами Республіки Португалія під час його перебування в країні. Крім того, ОСОБА_1 повідомивши про те, що він представляє інтереси ОСОБА_6 , який мешкає за кордоном, порушив питання про призначення пенсії громадянину України ОСОБА_6 .

За підсумками зустрічі Міністром закордонних справ України Клімкіним П.А. було доручено відповідним структурним підрозділам апарату МЗС та Консульству України в м. Порту всебічно вивчити порушені ОСОБА_1 питання щодо захисту його прав й інтересів за кордоном та вжити необхідних заходів для їх відновлення, в тому числі, шляхом направлення запиту до Міністерства закордонних справ Республіки Португалія з порушених ОСОБА_1 питань.

З урахуванням того, що особистий прийом позивача відповідачем відбувся, судом не вбачається підстав для задоволення адміністративного позову в зазначеній частині.

Стосовно вимоги про відшкодування понесеної позивачем матеріальної шкоди у розмірі 956,20 грн. як витрат, пов`язаних із переїздом та винайманням житла, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вимогами статті 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою відшкодування заподіяних збитків та майнової шкоди є порушення прав особи внаслідок незаконних дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень та наявність реального збитку та шкоди.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 понесено витрати пов`язані з прибуттям на запланований особистий прийом 24 квітня 2018 року до Міністерства закордонних справ України, витрати у зв`язку із переїздом та проживанням, що підтверджено наступними документами: посадочним документом від 10 квітня 2018 року на 24 квітня 2018 року на суму 410,89 грн.; посадочним документом від 24 квітня 2018 року на 25 квітня 2018 року на суму 275,31 грн.; чеком від 24 квітня 2018 року на проживання в кімнатах відпочинку з 24 квітня 2018 року по 25 квітня 2018 року на суму 260,00 грн., актом здачі-прийому виконаних послуг №7636 від 24 квітня 2018 року, а також квитанцією на продаж засобів оплати проїзду КП «Київський метрополітен» вартістю 10 грн.

З огляду на встановлену протиправну бездіяльність відповідача, наявні докази понесених матеріальних витрат, суд приходить до висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_1 , понесеної матеріальної шкоди в розмірі 956,20 грн.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Шаренок проти України» від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Оскільки судове рішення у даній справі не містить зобов`язального характеру, судом не вбачається підстав для встановлення відповідачу строку для подання ним звіту про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича щодо не здійснення особистого прийому ОСОБА_1 24 квітня 2018 року .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства закордонних справ України (01018, місто Київ, Михайлівська площа, 1, код ЄДРПОУ 00026620) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, Банк отримувач ВФ КБ Приватбанк Вінницька філія МФО 305299, код 14360570, код отримувача НОМЕР_3 номер рахунку НОМЕР_1 ) понесену ним матеріальну шкоду в розмірі 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 20 копійок.

4. В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства закордонних справ України (01018, місто Київ, Михайлівська площа, 1, код ЄДРПОУ 00026620).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук