Рішення № 82895622, 27.06.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 р. Справа №480/1114/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В.,

за участі секретаря судового засідання - Іуткіної І.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1 - Мороз Н.В.,

представника відповідача-2 - Єфименка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/1114/19 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до відповідача-1 Фонду державного майна України (далі - відповідач-1, ФДМУ), відповідача-2 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (далі - відповідач-2, РВ ФДМУ по Сумській області) про:

- визнання протиправними дій відповідачів щодо своєчасного ненадання позивачу невикористаних в минулих роках та в поточному році зазначених в заяві від 06.03.2019 основних та додаткових відпусток;

- зобов`язання відповідачів надати позивачу з 21.03.2019 основні та додаткові відпустки, на які він має право відповідно до поданої 06.03.2019 заяви, з подальшим звільненням в останній день відпустки 31.03.2020;

- стягнути з відповідачів на користь позивача за вказаний в заяві від 06.03.2019 період відпусток заробітну плату в сумі 358 396, 80 грн., а саме: основна відпустка - 145 296, 00 грн., додаткова відпустка - 76 885, 80 грн., грошова допомога - 121 080, 00 грн., вихідна допомога - 15 135, 00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

1. Позиція позивача.

1.1. ОСОБА_1 проходив публічну службу на посаді заступника начальника РВ ФДМУ по Сумській області. Під час проходження служби, 13.03.2019 позивачу було вручено попередження про наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією та, як наслідок, скороченням штату.

1.2. У зв`язку з цим, беручи до уваги приписи частини 1 статті 3 Закону України «Про відпустки», ОСОБА_1 подана заява про надання з 21.03.2019 невикористаних протягом минулих років щорічних основних та додаткових відпусток з наступним звільненням в останній день відпустки - 03.05.2020.

1.3. Листом від 20.03.2019 відповідач-1 відмовив позивачу у наданні відпусток з тих підстав, що це питання не входить до його компетенції, а підлягає вирішенню РВ ФДМУ по Сумській області. Стосовно звільнення з посади, ФДМУ повідомило, що це питання може бути розглянуто після надання відпусток відповідачем-2, для чого необхідно буде подати відповідну заяву.

1.4. На думку ОСОБА_1 вказана відмова ФДМУ є протиправною, оскільки він не ініціював своє звільнення. Звільнення позивача з посади було ініційовано саме відповідачем-1, до повноважень якого належить вирішення таких питань.

1.5. РВ ФДМУ по Сумській області листом від 22.03.2019 також відмовило ОСОБА_1 у наданні відпусток, у зв`язку з тим, що, по-перше, графіком відпусток на 2019 рік передбачено надання позивачу відпустки з 27.05.2019 по 10.06.2019 та з 05.08.2019 по 03.09.2019; а по-друге, Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.10.2018 відкрито касаційне провадження по справі № 818/2883/14 за касаційної скаргою відповідача-2, у зв`язку з чим, питання надання відпусток за період з 25.12.2007 по 05.06.2014 буде вирішено після завершення судового розгляду вказаної скарги.

1.6. На переконання позивача, зазначена відмова у наданні відпусток є протиправною, оскільки право особи на відпустку у разі звільнення встановлено статтею 3 Закону України «Про відпустки» і у реалізації такого права роботодавець не може відмовити. При цьому, право ОСОБА_1 на відпустки (основні та додаткові) за період з 25.12.2007 по 05.06.2014 підтверджено Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 по справі № 818/2883/14, яке набрало законної сили 31.05.2018. Факт подання РВ ФДМУ по Сумській області касаційної скарги по згаданій справі не зупиняє дію рішення, тим більше, що у клопотаннях про його зупинення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду двічі було відмовлено.

1.7. З вищезазначених підстав, ОСОБА_1 вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

2. Заперечення відповідачів.

2.1. ФДМУ з позовними вимогами не погодився, у відзиві на позовну заяву (а.с. 54-58), зазначив, що ОСОБА_1 згідно з Наказом № 242-р від 24.12.2007 було звільнено з посади заступника начальника РВ ФДМУ по Сумській області, після чого, він протягом 2009-2014 років перебував у трудових відносинах з іншими установами, а також отримував допомогу по безробіттю.

2.2. В подальшому, на виконання Постанови Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 по справі № 2а-1870/1460/12, відповідно до Наказу № 67-р від 30.05.2014, позивача було поновлено на посаді заступника начальника РВ ФДМУ по Сумські області.

2.3. У зв`язку з реорганізацією регіональних відділень та скороченням штату, у березні 2019 року ОСОБА_1 попереджено про майбутнє звільнення. Втім, 11.03.2019 від нього надійшла заява про надання з 21.03.2019 по 03.05.2020 поточних та невикористаних у минулих роках щорічних відпусток, у відповідь на яку, листом від 20.03.2019 позивача повідомлено, що питання стосовно надання йому відпусток належить до компетенції керівника РВ ФДМУ по Сумській області, а заява про звільнення буде розглянута після надання відпусток цих.

2.4. Також, з метою з`ясування питання правомірності надання ОСОБА_1 зазначених у заяві від 06.03.2019 відпусток, відповідач-1 звернувся за роз`ясненнями до Міністерства соціальної політики України. Так, надаючи відповідь на порушені питання, останнє, у листі № 7425/0/2-19/52 від 12.04.2019 зазначило, що у разі, коли за весь час вимушеного прогулу судом призначена виплата середнього заробітку, у випадку надання працівникові після поновлення на роботі щорічних відпусток за періоди у яких він працював та перебував на обліку в центрі зайнятості, матиме місце подвійна оплата.

2.5. За наведених обставин, ФДМУ вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

2.6. РВ ФДМУ по Сумській області відзив на позовну заяву не подало у судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав заперечення відповідача-1.

3. Процесуальні дії у справі.

3.1. Ухвалою суду від 28.03.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/1114/19, підготовче засідання призначено на 14.05.2019 о 10 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

3.2. У підготовчому засіданні 14.05.2019 представник ФДМУ по Сумській області підтримав подане 16.04.2019 клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду справи № 818/2883/14 та просив суд його задовольнити. За результатами розгляду клопотання відповідача-2, Ухвалою суду від 14.05.2019 в його задоволенні було відмовлено.

3.3. Також, у підготовчому засіданні 14.05.2019, представник ФДМУ підтримав подане 22.04.2019 клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з відсутність документів, підтверджуючих сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі, та просив суд його задовольнити.

За результатами розгляду клопотання відповідача-1, Ухвалою суду від 14.05.2019 позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків в розмірі п`яти днів.

3.4. Після усунення недоліків, Ухвалою суду від 20.05.2019 розгляд справи № 480/1114/19 продовжено, підготовче засідання призначено на 29.05.2019 о 12 год. 00 хв.

3.5. В підготовчому засіданні 29.05.2019 ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, яка ухвалою суду, занесеною до протоколу, долучена до матеріалів справи, в підготовчому засіданні оголошена перерва до 11 год. 30 хв. 07.06.2019.

3.6. Ухвалою суду від 07.06.2019, занесеною до протоколу, підготовче провадження по справі № 480/1114/19 закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 27.06.2019 об 11 год. 30 хв.

3.7. В судовому засіданні 27.06.2019 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд в його задоволенні відмовити.

4. Обставини справи.

4.1. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 по справі № 2а-1870/1460/12 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника РВ ФДМУ по Сумській області та зобов`язано відповідача-2 виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.12.2007 по 03.09.2012.

4.2. На виконання вказаної постанови, Наказом Фонду державного майна України № 67-р від 30.05.2014 позивач поновлений на посаді з 25.12.2007, а згідно з Наказом РВ ФДМУ по Сумській області № 68-к від 05.06.2014, допущений до виконання обов`язків з 05.06.2014.

4.3. Під час проходження публічної служби, позивач 04.08.2014 звернувся до відповідача-2 із заявою про надання щорічних відпусток, починаючи з 2008 року, або надати щорічну відпустку за 2013 рік, а за інші роки виплатити компенсацію, за результатами розгляду якої, Наказом № 82 від 29.09.2014, ОСОБА_1 надано основну та додаткову відпустку за період роботи з 05.06.2014 по 04.06.2015.

4.4. Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив суд зобов`язати РВ ФДМУ по Сумській області надати йому щорічні відпустки за час вимушеного прогулу з 25.12.2007 по 05.06.2014 відповідно до заяви від 04.08.2014.

4.5. Так, Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 по справі № 818/2883/14 позовна заява ОСОБА_1 задоволена, відповідача-2 зобов`язано надати позивачу щорічні відпустки (основні та додаткові) за час незаконного звільнення з 25.12.2007 по 05.06.2014 відповідно до заяви від 04.08.2014 (а.с. 24-26). Це рішення набрало законної сили 31.05.2018, проте виконано не було.

4.6. Наказом Фонду державного майна України № 40 від 17.01.2019 (а.с. 11) утворено Регіональне відділення Фонду державного майна по Полтавській та Сумській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Полтава, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна по Полтавській області та Регіональне відділення Фонду державного майна по Сумській області.

4.7. У зв`язку з реорганізацією, а також беручи до уваги невиконання Рішення суду від 25.04.2018 по справі № 818/2883/14, ОСОБА_1 06.03.2019 подав ФДМУ та голові комісії з реорганізації РВ ФДМУ по Сумській області заяву у якій просив надати з 21.03.2019 невикористані щорічні основні та додаткові відпустки за період роботи з 07.06.2007 по 03.05.2020 з подальшим звільненням в останній день відпустки - 03.05.2020.

4.8. Розглянувши зазначену заяву, ФДМУ листом від 20.03.2019 (а.с. 21) повідомило позивача про те, що питання надання відпусток працівникам регіональних відділень належить до компетенції керівників цих відділень. Одночасно, у листі зазначалось, що після надання регіональним відділенням відпусток, належним чином оформлена заява про звільнення буде розглянута в установленому порядку.

4.9. РВ ФДМУ по Сумській області, у відповідь на згадану заяву ОСОБА_1 , листом від 20.03.2019 (а.с. 22), повідомило, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду розглядається касаційна скарга по справі № 818/2883/14, у зв`язку з чим, питання щодо надання відпустки за період з 25.12.2007 по 05.06.2014 буде вирішено після розгляду скарги. Також, відповідач-2 зауважив на тому, що Графіком відпусток на 2019 рік відпустка позивача передбачена з 27.05.2019 по 10.06.2019 та з 05.08.2019 по 03.09.2019.

4.10. Крім того, з метою отримання роз`яснень щодо права працівника на відпустку, листом від 03.04.2019 відповідач-1 звернувся до Міністерства соціальної політики України (а.с. 61). У відповідь на цей лист, останнє роз`яснило, що у разі, коли за весь час вимушеного прогулу судом призначена виплата середнього заробітку, у випадку надання працівникові після поновлення на роботі щорічних відпусток за періоди у яких він працював та перебував на обліку в центрі зайнятості, матиме місце подвійна оплата. Одночасно, Міністерство соціальної політики України повідомило, що його листи не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер (а.с. 63).

4.11. Наказом ФДМУ № 152-д від 16.05.2019, ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області з 17.05.2019 (а.с. 103), а відповідно до Наказу № 72-к від 17.05.2019 (а.с. 104), з урахуванням змін, внесених Наказом № 74-к від 23.05.2019 (а.с. 105), йому виплачена грошова компенсація за невикористані щорічні основні відпустки.

5. Норми права, які регулюють спірні правовідносини та їх застосування.

5.1. На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5.2. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

5.3. Відповідно до ст. 45 Конституції України, кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

5.4. Згідно зі статтею 57 Закону України «Про державну службу», державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

5.5. Статті 58 вказаного Закону, визначає, що за кожний рік державної служби після досягнення п`ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

5.6. При цьому, за змістом статті 59 Закону України «Про державну службу», щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.

5.7. Так, відповідно до частини 1 статті 75 Кодексу законів про працю України, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Аналогічна норма міститься і в частині 1 статті 6 Закону України "Про відпустки".

5.8. Пункт 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про відпустки" встановлює, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

5.9. У разі звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни), за бажанням працівника, йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки (частина 1 статті 3 Закону України «Про відпустки»).

5.10. Отже, системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, має зараховуватись, в тому числі, час вимушеного прогулу особи з моменту незаконного звільнення до дня фактичного поновлення на посаді. Якщо працівник, в тому числі і державний службовець, звільняється, зокрема, у зв`язку з реорганізацією та скороченням штату, роботодавець, за бажанням такого працівника, зобов`язаний надати йому невикористану відпустку без будь-яких обмежень чи умов.

6. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору.

6.1. Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на підставі Наказу ФДМУ від 17.01.2019 № 40 (а.с. 11) утворено Регіональне відділення Фонду державного майна по Полтавській та Сумській областях, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна по Полтавській області та Регіональне відділення Фонду державного майна по Сумській області.

6.2. Внаслідок цієї реорганізації, посада заступника начальника РВ ФДМУ по Сумській області, яку обіймав позивач, підлягала скороченню, а сам позивач - звільненню, про що він був попереджений (а.с. 14).

6.3. У зв`язку зі звільненням, користуючись своїм правом, встановленим частиною 1 статті 3 Закону України «Про відпустки», ОСОБА_1 подав заяву у якій просив надати невикористані щорічні основні та додаткові відпустки за період з 07.06.2007 по 03.05.2020 з подальшим звільненням в останній день відпустки, у задоволенні якої ФДМУ та РВ ФДМУ по Сумській області було відмовлено.

6.4. Стверджуючи про правомірність відмови у наданні відпусток позивачу, РВ ФДМУ по Сумській області зауважує на тому, що за період з 25.12.2007 по 05.06.2014 відпустки не можуть бути надані через розгляд Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду скарги по справі № 818/2883/14, а за період з 2018 по 2019 роки - у зв`язку з тим, що Графіком відпусток працівників відпустка позивача передбачена з 27.05.2019 по 10.06.2019 та з 03.09.2019 по 05.08.2019.

6.5. Втім, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача-2, з огляду на таке.

6.6. Право ОСОБА_1 на отримання невикористаних щорічних відпусток (основних і додаткових) за період з 25.12.2007 по 05.06.2014 підтверджено Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 по справі № 818/2883/14, яке набрало законної сили 31.05.2018 та підлягає виконанню РВ ФДМУ по Сумській області (а.с. 24-26). Факт подання відповідачем-2 касаційної скарги на Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 по цій справі, не зупиняє виконання згаданого рішення та не може бути підставою для ненадання позивачу відпусток.

6.7. На виконання частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

6.8. Отже, за наведених обставин, суд доходить висновку, що відмова РВ ФДМУ по Сумській області у наданні ОСОБА_1 на підставі заяви від 06.03.2019 невикористаних щорічних відпусток (основних і додаткових) за періоди роботи з 07.06.2001 по 06.06.2008, з 07.06.2008 по 06.06.2009, 07.06.2009 по 06.06.2010, з 07.06.2010 по 06.06.2011, з 07.06.2011 по 06.06.2011, з 07.06.2011 по 06.06.2012, з 07.06.2012 по 06.06.2013 та з 07.06.2013 по 06.06.2014, не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині визнання її протиправною є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

6.9. Також, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною відмови відповідача-2 у наданні невикористаних щорічних відпусток (основних та додаткових) за період роботи з 07.06.2018 по 06.06.2019, оскільки реалізація особою встановленого частиною 1 статті 3 Закону України «Про відпустки» права на отримання відпустки у зв`язку зі звільненням, не може ставитись у залежність від Графіка відпусток працівників.

6.10. В той же час, позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови РВ ФДМУ по Сумській області у наданні на підставі заяви від 06.03.2019 щорічної відпустки (основної та додаткової) за період роботи з 07.06.2019 по 06.06.2020, на переконання суду, є необґрунтованими, з тих підстав, що згідно з ч. 1 ст. 75 Кодексу законів про працю України та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки», відпустка надається працівникові за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору. Тобто, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не відпрацював свій робочий рік з 07.06.2019 по 06.06.2020, у нього відсутнє право на отримання відпусток за цей період.

У зв`язку з цим, в задоволенні позовних вимог у вказаній частині, суд вважає за необхідне відмовити.

6.11. Стосовно позовних вимог про зобов`язання РВ ФДМУ по Сумській області надати ОСОБА_1 на підставі заяви від 06.03.2019 невикористані щорічні відпустки (основні та додаткові), а також вимог про стягнення з відповідача-2 за вказаний в заяві від 06.03.2019 період відпусток заробітну плату в сумі 358 396, 80 грн., а саме: основна відпустка - 145 296, 00 грн., додаткова відпустка - 76 885, 80 грн., грошова допомога - 121 080, 00 грн., вихідна допомога - 15 135, 00 грн., суд зазначає наступне.

6.12. Під час розгляду справи, судом встановлено, що відповідно до Наказу № 152-д від 16.05.2019 (а.с. 103) позивач звільнений з посади заступника начальника РВ ФДМУ по Сумській області з 17 травня 2019 року, а згідно з Наказом № 72-к від 17.05.2019, з урахуванням змін, внесених Наказом № 74-к від 23.05.2019 (а.с. 104-105), йому виплачена грошова компенсація за невикористані відпустки.

6.13. За наведених обставин, беручи до уваги те, що відпустки можуть бути надані лише тим особам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами (установами, організаціями), суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача-2 надати ОСОБА_1 невикористані щорічні відпустки (основні та додаткові) та стягнення коштів в сумі 358 396, 80 грн.

6.14. Крім того, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, і позовні вимоги про визнання протиправними дій ФДМУ щодо ненадання ОСОБА_1 на підставі заяви від 06.03.2019 невикористаних щорічних відпусток (основних та додаткових), зобов`язання відповідача-1 надати на підставі вказаної заяви відпустки та стягнути з нього кошти в сумі 358 396, 80 грн., оскільки позивач проходив публічну службу у Регіональному відділенні Фонду державного майна по Сумській області, а відповідно до приписів статті 17 Закону України «Про державну службу», питання щодо надання відпусток працівникам цього відділення належить до компетенції його керівника.

6.15. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

6.16. Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області щодо ненадання ОСОБА_1 щорічних відпусток (основних і додаткових) за періоди роботи з: 07.06.2007 по 06.06.2008; 07.06.2008 по 06.06.2009; 07.06.2009 по 06.06.2010; 07.06.2010 по 06.06.2011; 07.06.2011 по 06.06.2012; 07.06.2012 по 06.06.2013; 07.06.2013 по 06.06.2014; 07.06.2018 по 06.06.2019 на підставі заяви від 06.03.2019.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення суду складено 08.07.2019.

Суддя С.В. Воловик