Ухвала суду № 82895529, 08.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2019 року м. Рівне№460/1594/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Рівненської митниці ДФС, про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Разом з тим, всупереч вимогам вказаних норм КАС України, позивач в позовній заяві не зазначив відповідних відомостей

Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частинами першою, другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами.

За приписами статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з вказаним позов подані письмові докази, викладені іноземною мовою без перекладу українською мовою.

В даному випадку, суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2008 від 22 квітня 2008 року зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Також, пунктом 1.2.3 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації №174 від 17 грудня 2013 року, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на вказане, суд вважає, що при поданні вказаного позову до суду позивачем не дотримано в повній мірі вимоги частини четвертої статті 161 КАС України, позаяк, копії письмових доказів, викладених іноземною мовою, що були додані до позовної заяви, не забезпеченні офіційним перекладом українською мовою.

Окрім того, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, останнім була додана до позовної заяви копія сертифіката суб`єкта оціночної діяльності.

Однак, копія вказаного вище письмового доказу є нечитабельного змісту.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Вказане узгоджується з положеннями частини п`ятої статті 161 КАС України, згідно з якими у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про, зокрема, витребування доказів.

За правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року установлений в розмірі 1921 грн.

Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання фізичною особою адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору, яка складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3674, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2018/01162 та рішення про коригування митної вартості товарів від 27 грудня 2019 року № UA20400/2018/001132/2.

Тобто, в позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від від 27 грудня 2019 року № UA20400/2018/001132/2) та одну вимогу немайнового характеру (визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2018/01162).

При цьому, суд зауважує, що згідно з рішенням від 27 грудня 2019 року № UA20400/2018/001132/2, митна вартість імпортованого товару збільшилась з 8900 EUR (що становило 278686,52 грн) до 14150 EUR (що становило 443080,25 грн).

Таким чином, суд вважає, що в основу розрахунку судового збору за майнову вимогу має братися сума в розмірі 164393,73 грн (443080,25 грн - 278686,52 грн = 164393,73 грн), оскільки погоджена позивачем сума митної вартості складає 278686,52 грн, а збільшена - 443080,52 грн, тому, відповідно, позивач оскаржує рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27 грудня 2019 року № UA20400/2018/001132/2 в частині збільшення митної вартості імпортованого товару на суму 164393,73 грн.

Таким чином, за подання вказаного позову до суду позивачу належало сплатити судовий збір в сумі 2128,66 грн. (164393,73 грн х 1 % + 768,40 грн = 2412,34 грн)

Разом з тим, до позовної заяви позивачем була додана квитанція від 24 червня 2019 року № 73 про сплату судового збору лише в сумі 768,40 грн.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

1) нової позовної заяви або окремої заяви в довільній формі із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

2) офіційних перекладів українською мовою доданих до позовної заяви письмових доказів, що викладені іноземною мовою;

3) якісної копії читабельного змісту свідоцтва суб`єкта оціночної діяльності;

4) документа про сплату судового збору в сумі 1643,94 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Комшелюк Т.О.