Рішення № 82895327, 08.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2785/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участю: секретаря Ягенської К.О., представників: позивача Сабурової Ю.С., відповідача Новоселової Н.Б., Лузан Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний” до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель від 10.04.2019р. №131, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (далі – ДП «МТП «Южний») до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в зв`язку з виявленням Державною аудиторською службою України ознак порушень законодавства ДП «МТП «Южний» у сфері публічних закупівель відповідно до інформації, оприлюдненій в електронній системі, відповідачем відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 20.03.2019 року №81 «Про початок моніторингу закупівель» проведено моніторинг закупівлі № UA-2019-01-10-001251-с, яка оголошена позивачем. На підставі проведеного моніторингу, 10.04.2019 року Державною аудиторською службою України в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати проведення моніторингу закупівлі № UA-2019-01-10-001251-с. Разом з тим, відповідно до зазначеного висновку позивачу за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону Державною аудиторською службою України встановлено порушення норм ч.3 ст.17 та п.2 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» та за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі». Не погоджуючись з зазначеним висновком відповідача та вважаючи його необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив та заперечення, які мотивовані тим що, Державною аудиторською службою України враховуючи положення Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII, Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII) та відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 20.03.2019 року №81 «Про початок моніторингу закупівель» правомірно проведено моніторинг закупівлі № UA-2019-01-10-001251-с, оголошеної ДП «МТП «Южний». На підставі зазначеного моніторингу та відповідно до вимог частини шостої, двадцятої статті 7-1 Закону № 922-VIII та Наказу від 23.04.2018 року №86 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2018 року за № 654/32106, відповідачем складено та оприлюднено в електронній системі закупівель висновок про результати проведення моніторингу закупівлі № UA-2019-01-10-001251-с від 10.04.2019 року №131 відповідно до якого вбачаються порушення позивачем норм Закону України «Про публічні закупівлі» та яким зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.

Ухвалою суду від 08.05.2019 року суддею Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.05.2019 року за вх.№18807/19 від представника ДП «МТП «Южний» через канцелярію суду надійшла заява про відвід судді Корой С.М.

29.05.2019 року ухвалою судді Корой С.М. задоволено заяву про відвід судді представника позивача та передано справу до канцелярії суду для її повторного автоматизованого розподілу між суддями Одеського окружного адміністративного суду.

30.05.2019 року відповідно до витягу протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею по справі №420/2785/19 визначено Іванова Е.А.

Ухвалою суду від 03.06.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу №420/2785/19 та вирішено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд приходить до висновку, про не обґрунтованість позову та відсутності підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державною аудиторською службою України, в порядку визначеному статтею 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015р. № 922-VIII на підставі виявлених ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель та на підставі наказу від 20.03.2019 року №81 "Про початок моніторингу закупівель" проведено моніторинг закупівлі, яку здійснило Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» за предметом закупівлі послуг сюрвейерських організацій з визначення вологості вантажів, участь у зважуванні вантажів та візуальна інспекція якості вантажів (код ДК 021:2015:63520000-0 – «Послуги транспортних агентств») очікуваною вартістю 17 808 000,00 грн. та оприлюднило відповідну інформацію в електронній системі закупівель 10.01.2019 року за № UA-2019-01-10-001251-с.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі № UA-2019-01-10-001251-с Держаудитслужба 10.04.2019 року склала та оприлюднила висновок в електронній системі закупівель (а.с.220-223), яким встановлено порушення ДП «МТП «Южний»:

- вимог п. 2 ч. 2 ст. 22 та ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме тендерна документація Замовника містить вимогу щодо надання переможцем торгів інформації в довільній формі про відсутність підстави, передбаченої п. 8 ч. 1 ст. 17 наведеного Закону, що міститься у відкритому Єдиному державному реєстрі, доступ до якого є вільним;

-вимог п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме під час розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначених у тендерній документації не відхилив та допустив до аукціону:

тендерну пропозицію учасника торгів іноземного підприємства «СЖС Україна», який не підтвердив документально реєстрацію платника податку на додану вартість, чим не дотримав вимог п. 21 додатка 1 до тендерної документації;

тендерну пропозицію учасників торгів ТОВ «Матеріали, Сертифікація, Інспекція» та ТОВ «Алекс Стюарт Інтернешнл Корпорейшн Лтд», які при наявності у Статуті обмежень щодо вчинення зазначених правочинів не надали свої фінансові звітності, чим не дотримали вимог п. 13 додатку 1 до тендерної документації.

У зв`язку із допущенням позивачем порушення законодавства у сфері закупівель Державна аудиторська служба України висновком від 10.04.2019 року зобов`язало ДП «МТП «Южний» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до ч. 8 ст. 7-1 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись з висновком від 10.04.2019 року про результати моніторингу закупівлі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача про протиправність спірного висновку, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань; за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року.

Держаудитслужба, відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення №43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до ч.1 ст.7-1 Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII Моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2 ст. 7-1 Закону № 922-VIII , а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаків порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Перелік автоматичних індикаторів ризиків, затверджений наказом Державної аудиторської служби України від 11.09.2018 року № 196.

За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено ч. 2 ст. 7-1 Закону №922-VIII , керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до ч. 3 ст. 7-1 Закону № 922-VIII таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч. 6 ст.7-1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог та інші.

Таким чином на Держаудитслужбу покладено обов`язок по здійсненню моніторингу за проведенням публічних закупівель та вжиття заходів по усуненню суб`єктами, що такі закупівлі здійснюють, виявлених порушень.

Щодо порушення позивачем вимог п. 2 ч. 2 ст. 22 та ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме щодо вимоги надання переможцем торгів інформації в довільній формі про відсутність підстави, передбаченої п. 8 ч. 1 ст. 17 наведеного Закону, що міститься у відкритому Єдиному державному реєстрі, доступ до якого є вільним, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 922-VIII Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:

1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;

8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Згідно ч. 3 ст. 17 наведеного Закону, замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Переможець торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, можливо дійти висновку, що замовник відповідно до приписів Закону № 922-VIII не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.01.2019 року № 3304-04/1983-06 Мінекономрозвитку як Уповноважений орган, який відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу.

З вищезазначеного листа вбачається, що Міністерство юстиції України надало інформацію щодо відкритих державних реєстрів листом від 19.12.2018 року 50858/23886-26-18/8.4.4.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 19.12.2018 року № 50858/23886-26-18/8.4.4 зазначено інформацію щодо відкриття відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження про банкрутство.

Так, Міністерство юстиції України відповідно до визначених повноважень, серед іншого здійснює ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Порядок ведення, формування та користування Реєстром підприємств та порядок надання відомостей з нього, визначено Положенням про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2011 року № 3018/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2011 року № 1106/19844.

У реєстрі підприємств міститься інформація про суб`єктів підприємницької діяльності, відносно яких триває або завершена процедура банкрутства, про стан провадження у справі про банкрутство та судову процедуру, в якій перебуває боржник, у тому числі стосовно визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього процедури ліквідації (відповідно до пункту 8 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні послуги» це є підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі) та інші дані.

З метою спрощення реалізації суб`єктами підприємницької діяльності права на участь у здійсненні державних закупівель та для інших цілей провадження господарської діяльності Міністерством юстиції реалізовано можливість безкоштовно та цілодобово отримувати інформацію з Реєстру підприємств в режимі онлайн на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції у кабінеті електронних сервісів за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/m/str_50640.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд доходить висновку, що відомості щодо того чи учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та чи відкрита стосовно нього ліквідаційна процедура містяться у відкритому Єдиному реєстрі підприємств, доступ до якого є вільним, що в свою чергу в розумінні приписів частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII позбавляє позивача (замовника) права вимагати документальне підтвердження зазначеної інформації, а отже такі дії позивача є порушенням наведених норм.

Щодо порушення позивачем вимог п. 13, п. 21 додатка 1 до тендерної документації, а саме не відхилення тендерної пропозиції учасника торгів іноземного підприємства «СЖС Україна», який не підтвердив документально реєстрацію платника податку на додану вартість та не відхилення тендерних пропозицій учасників торгів ТОВ «Матеріали, Сертифікація, Інспекція» та ТОВ «Алекс Стюарт Інтернешнл Корпорейшн Лтд», оскільки ними не надано своєї фінансової звітності, суд зазначає наступне.

Згідно Закону № 922-VIII тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Частиною 3 статтею 22 зазначеного Закону, зазначено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до пункту 21 додатку 1 переліку документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам замовника, позивачем включено необхідність надання інформації, а саме копію встановленого діючим законодавством документу, який підтверджує що учасника зареєстровано як платника податку на додану вартість (а.с.45).

Разом з тим, на виконання вимоги замовника Іноземним підприємством «СЖС Україна» надано копію свідоцтва від 06.01.2012 року №200016808 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Так, судом встановлено, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» з 01.01.2014 року було відмінено свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та забезпечено право платників ПДВ отримати витяги із реєстру платників ПДВ в контролюючих органах (зміни до пункту 183.9 статті 183 розділу V Податкового кодексу України). Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Підпунктом 2 пункту 2 наказу Міндоходів від 16.01.2014 року № 26 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.02.2014 року за № 232/25009, на перехідний період було встановлено, що свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ можуть застосовуватися як витяги з реєстру до внесення змін до такого реєстру чи отримання витягу з такого реєстру, а також виникнення змін у даних про платників податків ПДВ.

Зазначений наказ втратив чинність 19.11.2014 – у день набрання чинності наказом Мінфіну від 14 листопада 2014 року № 1130 «Про затвердження Положення про рееєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за № 1456/26233.

Разом з тим, відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 31.08.2015 року № 32216/7/99-99-11-01-01-17 до 19.11.2014 року як витяги реєстру могли застосовуватися свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. На сьогодні у випадках, коли законодавство передбачає надання особою витягу з реєстру чи його копії, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ чи іншого документального підтвердження факту реєстрації платником ПДВ, має надаватися чинний витяг реєстру.

З огляду на наведене та те, що іноземним підприємством «СЖС Україна» не було надано копію встановленого діючим законодавством документу, який підтверджує що учасника зареєстровано як платника податку на додану вартість, яким є витяг, а надана копія свідоцтва платника ПДВ діючим законодавством не передбачена, суд погоджується з позицією відповідача, що тендерна пропозиція іноземного підприємства «СЖС Україна» не відповідає вимогам пункту 21 додатка 1 до тендерної документації замовника ДП «МТП «Южний».

Відповідно до пункту 13 додатку 1 до тендерної документації замовником встановлено до учасника вимогу щодо надання довідки у довільній формі про відсутність Статутних обмежень щодо права підписання договору на суму наданої пропозиції. При наявності обмежень учасником процедури закупівлі надаються документи, що дають право підписання договорів на суму наданої пропозиції, за підписом уповноваженої особи учасника та печаткою (у разі використання), а саме: (виписка або витяг з протоколу) загальних зборів, наглядової ради або іншим документом, або рішення засновників, або довіреність, або доручення.

Крім того у примітках до п.13 Додатку 1 зазначено, що у випадку наявності у Статуті учасника обмежень щодо вчинення значних правочинів також обов`язково надається фінансова звітність учасника (а.с.44).

Як вбачається з матеріалів справи згідно даних, розміщених ДП «МТП «Южний» в електронній системі закупівель запланована сума закупівлі становить 17 808 000,00 грн. (сімнадцять мільйонів вісімсот вісім тисяч гривень).

Водночас, як встановлено судом, відповідно до наданих копій статутів учасниками ТОВ «Матеріали, Сертифікація, Інспекція» та ТОВ «Алекс Стюарт Інтернешнл Корпорейшн Лтд», у товариств наявні обмеження щодо вчинення значних правочинів, а саме:

- ТОВ «Матеріали, Сертифікація, Інспекція» відповідно до п.п. «е», п. 6.5 Статуту зазначено, що одноразово на суму, що перевищує суму, визначену положенням «Про Загальні збори учасників Товариства» (або її еквівалент і іноземній валюті за курсом НБУ), або декількох правочинів з одним і тим же контрагентом протягом 1 (одного) календарного місяця, що сумарно перевищують цю суму; рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників (а.с.95).

- ТОВ «Алекс Стюарт Інтернешнл Корпорейшн Лтд» відповідно до п. 18.9.5. Статуту зазначено обмеження затвердження угод, укладених на суму, що перевищує 10 000 000,00 грн. (десять мільйонів гривень) (а.с.80).

Отже, з зазначеного вбачається, що ТОВ «Матеріали, Сертифікація, Інспекція» та ТОВ «Алекс Стюарт Інтернешнл Корпорейшн Лтд» відповідно до Статутів мають обмеження щодо вчинення значних правочинів, в той же час зазначеними учасниками процедури закупівлі в порушення пункту 13 додатка 1 не надано разом з тендерною документацією своєї фінансової звітності, в зв`язку з чим суд доходить до висновку, що позивачем порушено вимоги пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII.

Суд відхиляє аргументи позивача, що так як учасниками були надані протоколи загальних зборів учасників ТОВ в яких ними надавалась згода на укладення угоди з МТП «Южний» на суму, що зазначена в закупці, то фінансова звітність учасників не потрібна, так як за умовами тендера не містилось винятків. що в цьому випадку її не слід надавати.

Також, позивачем зазначено, що процедура закупівлі «Послуги транспортних агентств» № UA-2019-01-10-001251-с на даний час вже вирішена, оскільки ще 11.03.2019 року, а саме до прийняття рішення про початок проведення моніторингу закупівлі, з переможцем ТОВ «Матеріали, Сертифікація, Інспекція» укладено договір № Т/ВРР-24/19. Разом з тим, відповідно до п. 3 р. III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106, передбачено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. Проте, в порушення зазначеного Порядку у оскаржуваному висновку Державна аудиторська служба України зобов`язує ДП «МТП «Южний» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень без зазначення встановленого законодавством порядку усунення порушень.

Аудиторська служба не зобов`язана вказувати об`єкту контролю шляхи та способи усунення порушень законодавства.

Керівник об`єкта контролю чи інша посадова особа зобов`язані усунути порушення самостійно, оскільки несуть безпосередню відповідальність за діяльність об`єкта контролю, дотримання фінансово-господарської дисципліни та вимог закону.

Заявляючи вимогу об`єкту контролю усунути виявлені порушення в установленому законодавством порядку, Аудиторська служба України жодним чином не порушує його прав та інтересів та навпаки надає йому можливість самостійно та добровільно, у разі погодження із виявленими порушеннями, усунути їх, обравши такий дієвий спосіб, який максимально б захищав його інтереси.

Додатково позивач зазначив, що оскільки договір № Т/ВРР-24/19 вже укладено, діючим законодавством не передбачено можливості усунення виявлених відповідачем порушень, тому зобов`язання у оскаржуваному висновку щодо усунення порушення є формальним, а висновок таким що не можливо виконати.

Щодо вищенаведеного суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі – це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з частиною першою статті 7-1 наведеного Закону, моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його виконання.

З врахуванням того, що на день прийняття рішення про початок моніторингу закупівель – 20.03.2019 року та його оприлюднення 21.03.2019 року в електронній системі закупівель були відсутні відомості щодо виконання договору про закупівлю або документи, що підтверджують фактичне виконання сторонами договору про закупівлю узятих обов`язків, суд доходить висновку, що у відповідача були наявні всі законні підстави для прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі, проведеної ДП «МТП «Южний», оскільки повноваження органу державного фінансового контролю щодо моніторингу закупівель полягають не лише в запобіганні порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а також у повноцінному аналізі усіх стадій закупівлі, проведеної замовником, з метою запобігання порушення замовником, що зі свого боку, повною мірою відображає повноваження Держаудитслужби в частині забезпечення і реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно склав висновок про результати моніторингу закупівлі від 10.04.2019 року №131, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 132, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний” до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель від 10.04.2019р. №131 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення виготовлений 08.07.2019 року.

Суддя Е.А.Іванов

.