Рішення № 82895204, 27.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002078

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Купини І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби України № UA209000/2019/000101/2 від 16.02.2019 року про коригування митної вартості товару;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне. 12 січня 2019 року позивач придбала у литовської фірми UAB «Vitedis» ir Ko (Kaunas, Balbierisko, g.9) транспортний засіб марки Opel модель Vectra, VIN-код НОМЕР_1 за ціною 1100 євро. На підтвердження факту купівлі-продажу продавцем видано акт прийому-передачі транспортного засобу від 12.01.2019 року № 33-16. 31 січня 2019 року декларантом Tadeusz Holicki (P.H. «HOLTED» 37-700 ul. Jasinskiego, 58, Przemysl, PL) на території Республіки Польща була оформлена експортна митна декларація на вивезення з Європейського Союзу транспортного засобу марки Opel модель Vectra, VIN-код НОМЕР_1 , а саме: (MRN) № 19PL402010E0108170 у якій відображено, що вартість експортованого автомобіля марки Opel модель Vectra, VIN-код НОМЕР_1 становить 4 713 польських злотих, що по курсу становить 1 100 євро. 01 лютого 2019 року ОСОБА_3 , на підставі довіреності, вище зазначений транспортний засіб було ввезено на митну територію України. 11 лютого 2019 року декларантом подано митну декларацію №UA209190/2019019329 на товар «легковий автомобіль бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марки Opel модель Vectra рік випуску 2005, модельний рік – 2006, дата введення в експлуатацію 28.10.2005 року, № кузова НОМЕР_1 , номер двигуна: не визначений, двигун дизель, об`єм 1910 см3 потужність 88 KW, колір сірий, кузов седан, колісна форма 4Ч2, місць, включаючи водія 5, дверей 4. Країна виробництва Німеччина». Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості від 16.02.2019 року № UA209000/2019/000101/2, яким визначено вартість імпортованого автомобіля 2 921 євро за 6 (резервним) методом митної вартості. Підставою такого коригування стало стали сумніви митного органу у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована системою АСУР ДФС. Враховуючи, що позивачем було подано всі документи, які посвідчують факт купівлі автомобіля, який вже відчужувався, жодних підстав для застосування резервного методу цінової інформації із системи АСАУР ДФС у митного органу не було.

Позивач вважає, що митним органом в жодній мірі не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого автомобіля та про протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки ним порушено права позивача на розмитнення придбаного ним автомобіля у порядку встановленому Митним кодексом України. Просив позов задоволити.

Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 03 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

20 травня 2019 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, де зазначив наступне. Для митного оформлення автомобіля, задекларованого за митною декларацією № UA209190/2019/019329 від 11.02.2019 року позивачем було подано фактуру від 12.01.2019 року № 33-16 на суму 1 100 євро, на підставі якого митну вартість товару було визначено за основним методом у розмірі 1 100 євро. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 2 921 євро. Відповідно до пункту 9 вимог Тимчасового порядку рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортних засобів приймається органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Якщо заявлена фактурна вартість оцінюваного транспортного засобу є меншою від встановленого індикатора ризику для такого транспортного засобу, проводиться перевірка достовірності заявленої фактурної вартості такого транспортного засобу. Системою управління ризиків встановлено індикатор ризику для транспортного засобу марки Opel модель Vectra 2006 № кузова НОМЕР_1 на рівні 2 921 євро. При перевірці поданої митної декларації №UA209190/2019/019329 від 11.02.2019 року та документів, долучених до декларації, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб. Позивачем до митного органу не подано прихідного касового ордера, касового чека, платіжного (або банківського) документа, що підтверджує факт оплати за транспортний засіб чи інший документ про прийняття визначеної суми готівки від громадянина. У поданому декларантом висновку експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу № 10005 від 09.02.2019 року йдеться про те, що вартість на кордоні України – без врахування митних платежів та зборів, нерозмитненого і незареєстрованого в Україні автомобіля марки Opel Vectra становить 2 921 євро. Дана сума збігається з індикатором ризику для транспортного засобу Opel Vectra встановлена системою управління ризиків (2 921 євро), що значного перевищує заявлену фактурну вартість (1 100 євро), поданій у фактурі № 33-16 від 12.01.2019 року. Також, вказаний продавець в фактурі та власник, вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) є різними особами, що викликає сумнів щодо вказаних і задекларованих усіх витрат, понесених за даний транспортний засіб.

За результатами здійснення митного контролю Львівська митниця ДФС повідомила декларантові про можливість доведення достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу шляхом подання додаткових документів. Додаткових документів декларантом подано не було. Проведено консультації згідно ст. 57 Митного кодексу України. Вартість транспортного засобу була визначена Львівської митницею ДФС самостійно та було прийнято рішення про коригування митної вартості № 209000/2019/000101/2 від 16.02.2019 року. Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 16.02.2019 року № UA209000/2019/000101/2 використано рівень ціни, за який транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначений за результатами опрацювання АСАУР – 2 921 євро. Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, яким вони обґрунтовуються, встановив наступне.

12 січня 2019 року позивач придбала у литовської фірми UAB «Vitedis» ir Ko (Kaunas, Balbierisko, g.9) транспортний засіб марки Opel модель Vectra, VIN-код НОМЕР_1 за ціною 1100 євро. На підтвердження факту купівлі-продажу продавцем видано акт прийому-передачі транспортного засобу від 12.01.2019 року № 33-16.

31 січня 2019 року декларантом Tadeusz Holicki (P.H. «HOLTED» 37-700 ul. Jasinskiego, 58, Przemysl, PL) на території Республіки Польща була оформлена експортна митна декларація на вивезення з Європейського Союзу транспортного засобу марки Opel модель Vectra, VIN-код НОМЕР_1 , а саме: (MRN) № 19PL402010E0108170 у якій відображено, що вартість експортованого автомобіля марки Opel модель Vectra, VIN-код НОМЕР_1 становить 4 713 польських злотих, що по курсу становить 1 100 євро.

01 лютого 2019 року ОСОБА_3 , на підставі довіреності, зазначений вище транспортний засіб було ввезено на митну територію України.

З метою здійснення митного оформлення зазначеного автомобіля 11 лютого 2019 року декларантом подано митну декларацію № UA209190/2019019329 на товар «легковий автомобіль бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марки Opel модель Vectra рік випуску 2005, модельний рік – 2006, дата введення в експлуатацію 28.10.2005 року, № кузова НОМЕР_1 , номер двигуна: не визначений, двигун дизель, об`єм 1910 см3 потужність 88 KW, колір сірий, кузов седан, колісна форма 4Ч2, місць, включаючи водія 5, дверей 4. Країна виробництва Німеччина», в якій митна вартість була визначена в розмірі 1 100 євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:

- рахунок-фактуру (інвойс) № 33-16 від 12.01.2019 року;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду), що здійснюється при виконанні № UA209030/2019/09291 від 01.02.2019 року;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 0300991994 від 19.10.2018 року;

- договір про надання послуг митного брокера № б/н від 11.02.2019 року;

- довіреність;

- заява на посвідчення;

- копія митної декларації країни відправлення;

- паспортний документ;

Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості від 16.02.2019 року № UA209000/2019/000101/2. В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив наступне. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.05.2015 року № 689 та постанови Кабінету Міністрів України № 1077 від 12.12.2018 року у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 2 921,00 EUR. Проведено консультації з декларантом згідно статті 57 Митного кодексу України. Не можливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вище зазначеного митна вартість товару становитиме 2 921,00 EUR. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано середню ціну за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.

На підставі рішення про коригування Львівською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00340 з наступних причин:

- неможливість завершення митного оформлення по причині необхідності внесення змін у графу 12, 45 митної декларації (у зв`язку із коригуванням митної вартості товару № 1 після прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2019/000101/2). Декларантом порушено умови декларування передбачені пунктом 1, 8 статті 257 Митного кодексу України № 4495-IV від 13.03.2012 та наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 № 651) невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12,45 ВМД, Митного кодексу України № 4495-IV від 13.03.2012 р. ст 54 п. 6 пп. 1;

- роз`яснено право позивача на подання ВМД із вірно заповненими графами 12 та 45 ВМД (відповідно до рішення про визначення митної вартості № UA209000/2019/000101/2 від 16.02.2019)

На виконання вимог рішення про коригування митної вартості декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № UA209000/2019/024996, 20 лютого 2019 року вона була прийнята Львівською митницею ДФС.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваного рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України, Митним кодексом України, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з вимогами частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 статті 53 Митного кодексу України визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до вимог підпунктів 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Згідно з вимогами підпунктів 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку №631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Крім того, частиною 1 статті 54 Митного кодексу України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Крім того, частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частиною 1 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з вимогами частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Крім того, пунктом 10 статті 58 Митного кодексу України визначається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як встановлено судом, органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000101/2 від 16.02.2019.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, митна вартість, визначена згідно з положеннями 64 статті Кодексу (резервного методу), повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами за методами митних вартостях, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні методів 1-5. Наприклад, вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами може бути "гнучко застосована", аби дозволити митному органу використати вартість операції ввізних товарів того самого "класу або виду" та/або виготовлених в різних країнах походження.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю про те, що заявлена декларантом митна вартість товару нижча від митної вартості аналогічних товарів.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки при застосувавши методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст.59 Митного кодексу України). При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) - у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст.60 Митного кодексу України).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат).

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 5) - не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов`язаних із ввезенням цих товарів в Україну).

Частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Частиною 1 статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Відповідно до вимог п. 9 Тимчасового порядку, для перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу орган доходів і зборів використовує індикатор ризику, значення якого для кожного транспортного засобу встановлюється окремо на рівні нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів.

Відповідно до вимог Тимчасового порядку, якщо заявлена фактурна вартість оцінюваного транспортного засобу є меншою від встановленого індикатора ризику для такого транспортного засобу, проводиться перевірка достовірності заявленої фактурної вартості такого транспортного засобу.

Відповідач у відзиві вказує на те, що у поданому декларантом висновку експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу №10005 від 09.02.2019 йдеться, що вартість на кордоні України – без врахування митних платежів та зборів, нерозмитненого та незареєстрованого в Україні автомобіля марки OPEL VECTRA становить 2921 євро. Дана сума збігається з індикатором ризику для транспортного засобу марки OPEL VECTRA, встановлена системою управління ризиків (2921 євро), що значно перевищує заявлену фактурну вартість (1100 євро), поданій у фактурі №33-16 від 12.01.2019 року. Також вказаний продавець у фактурі та власник, вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) є різними особами, що і містить сумнів щодо вказаних і задекларованих усіх витрат, понесених на даний транспортний засіб. Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

З метою забезпечення повноти оподаткування митним органом проведено аналіз баз даних системи АСАУР ДФС, за допомогою якого встановлено, що вартість колісного транспортного засобу, що оцінюється є більшою та становить 2 921 євро.

Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до рівня 2921 євро.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України Львівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2019/000101/2 від 16.02.2019.

Частиною другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які і вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідно п.2.1 Правилі заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості № UА209000/2019/000101/2 від 16.02.2019 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: систему АСАУР ДФС.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення.

За результатами судового розгляду судом встановлено, що у спірному рішенні про коригування митної вартості UА209000/2019/000101/2 від 16.02.2019 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; також визначено джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю про те, що заявлена декларантом митна вартість товару нижча від митної вартості ідентичних товарів та наведено конкретну суму митної вартості ТЗ, митне оформлення якого завершено.

Крім того, суд бере до уваги наявний в матеріалах справи висновок експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу № 1005 від 09.02.2019 року, що виконаний судовим експертом-товарознавцем ОСОБА_4 . Оцінювачем була здійснена оцінка вартості автомобіля, яка становить 2 921,00 євро та співпадає згідно даних митного органу. Як вказав відповідач, такий ним отриманий від декларанта. Як вказано у висновку №10005 від 09.02.2019 експертного товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу, такий здійснений за заявою позивача.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення.

Враховуючи вищевикладені обставини та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України, Львівською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209190/2019/00340 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановлені Львівською митницею ДФС суперечності та неповнота документів свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем відповідно до вимог Митного кодексу України прийнято рішення, яким запропоновано декларанту подати митну декларацію з вірно заповненими графами 12 та 45, а тому з урахуванням ненадання декларантом усіх необхідних належних для підтвердження митної вартості додаткових документів, прийнято обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом.

На підставі встановлених фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірного рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2019/000101/2 від 16.08.2019 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Тому заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 39420875) про визнання протиправним і скасування рішення – відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.07.2019 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна