Рішення № 82895157, 08.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"08" липня 2019 р. № 520/5860/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 .) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 88% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2016 року, протиправними.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 88% грошового забезпечення з 01.01.2016 року, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 року з урахуванням виплачених сум.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 768.40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром. З під`їзд, 2 поверх, код СДРПОУ 14099344).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач в супереч вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" протиправно зменшив розмір його пенсії, шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках з 88% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає зазначені дії протиправними та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, на виконання ухвали суду від 12.06.2019 року про відкриття спрощеного провадження, 27.06.2019 року подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону №166 від 27.03.2014 року, що діє на час проведення перерахунку) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні взаємовідносини, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років, призначеної з 18.11.1998 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, основний розмір пенсії позивача складав 88% грошового забезпечення (вислуга 31 рік).

Пенсію у зазначених процентних розмірах залежно від вислуги років військової служби позивачу було призначено на підставі пункту "а" частини 1 статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції Закону № 103/96-ВР від 25.03.1996, чинній на момент призначення пенсії - 01.01.2001 p.), яким було передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я -55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Суд зазначає, що факт обчислення та виплати позивачу до 01 січня 2019 року основного розміру пенсії з розрахунку 88 % відповідних сум грошового забезпечення підтверджуються довідкою, виданою на ім`я ОСОБА_1 . Харківським обласним військовим комісаріатом 04.06.2019 № 2682.

З 01.01.2016 року пенсію позивача перераховано відповідно до 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категорія осіб" та від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі довідки виданої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківської області, під час перерахунку пенсії позивача було зменшено розмір призначеної позивачу пенсії з 88 до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

На відповідь на заяву позивача Головне управління пенсійного фонду України в Харківської області листом від 22.01.2018 року повідомило, що перерахунок та виплату перерахованої пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням довідки про грошове забезпечення, наданої ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківської області, буде проведено без витребування додаткової заяви після надходження коштів з Державного бюджету України.

Позивач, вбачаючи у зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом у судовому порядку.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011 р., та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014 р., до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 88% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміна максимального розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2016 року.

Внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак, як Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" так і Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення станом на 01.01.2019, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13, та Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 № 686/12623/17.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії протиправно зменшив розмір пенсії за вислугу років з 88 % на 70% грошового забезпечення, а тому, позовні вимоги щодо визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 88% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2016 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 88% грошового забезпечення з 01.01.2016 року, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 року з урахуванням виплачених сум підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 257, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 .) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 88% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 88% грошового забезпечення з 01.01.2016 року, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 768.40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром. З під`їзд, 2 поверх, код СДРПОУ 14099344).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.