Рішення № 82894924, 03.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2019 року м. Рівне №460/1239/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Воробйова О.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2019 №0003374000, №0003384000 та рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 23.04.2018 №0003394000. Позов обґрунтований тим, що висновки акту фактичної перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані рішення, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки такий акт не містить підстави, за наявності якої може проводитись фактична перевірка, що, на її думку, свідчить про неоднозначний підхід фіскального органу до підстав перевірки та зловживання повноваженнями посадовими особами ДФС при здійсненні своїх посадових обов`язків, адже позивачу не було пред`явлено жодного документа на перевірку. Крім того, постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23.04.2019 у справі № 565/695/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на підставі того ж акту фактичної перевірки, з врахуванням п.2 ч.1 ст.278 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення за ст. 155-1 КУпАП повернуто ГУ ДФС у Рівненській області. Суд дійшов висновку, що інкриміноване ФОП ОСОБА_2 порушення та звинувачення у його вчиненні є некоректними та необґрунтованими. Вважає, що оспорювані рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства України та підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема вказав, що працівниками ГУ ДФС у Рівненській області відповідно до наказу від 19.03.2019 №804 та на підставі направлень від 19.03.2019 № 113 та № 114, проведено фактичну перевірку додержання ФОП ОСОБА_2 вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у господарській одиниці, яка належить позивачу. В ході проведення даної перевірки встановлено факт реалізації кальяну (тютюн для куріння кальяну зі смаком малини та чорної смородини) на воді за ціною 150грн та роздрібної торгівлі тютюновими виробами здійснювалася без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на які також не представлено товарно-супровідні документи, що про продаж тютюнових виробів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки у позивача відсутні всі належні документи для роздрібної торгівлі алкогольними напоями. В результаті чого, спірним рішенням від 23.04.2018 № 0003394000 до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 17000,00грн. Крім того, в ході проведення такої перевірки було встановлено факт розрахункової операції на повну суму покупки без друку та видачі розрахункового документу, тобто без застосування РРО та відсутності по місцю реалізації та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів супровідних документів на тютюн для куріння кальяну зі смаком малини та чорної смородини, що перебував в реалізації, чим порушено вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вважає, що оспорювані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач повністю підтримала позицію, викладену в позовній заяві.

Заперечень на відповідь на відзив відповідач не подав.

Ухвалою суду від 29.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 03.07.2019.

У судовому засіданні 03.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позицію викладену у адміністративному позові та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача підтримала позицію викладену у відзиві та просила у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши учасників справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, судом встановлено наступне.

27.03.2019 працівниками ГУ ДФС у Рівненській області, відповідно до наказу від 19.03.2019 № 804 (а. с. 48), на підставі направлень від 19.03.2019 №113 та №114 (а. с. 49-50), проведено фактичну перевірку додержання ФОП ОСОБА_2 вимог законодавства України сфері обігу підакцизних товарів у господарській одиниці - кафе-бар, який належить позивачу та розташований по АДРЕСА_1 , за наслідками якої складено акт (довідку) за реєстраційним від 27.03.2019 № 206/17-00-40-01/2674508507 (а. с. 41-42).

З вказаного акту (довідки) вбачається, що в ході проведення перевірки вказаної господарської одиниці встановлений факт реалізації кальяну (тютюн для куріння кальяну зі смаком малини та чорної смородини) на воді за ціною 150 грн. Бармен розрахункову операцію провів на повну суму покупки, не роздрукував та не видав розрахунковий документ, тобто без застосування РРО. Роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснювалася без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на які також не представлено товарно-супровідні документи, що про продаж тютюнових виробів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку. Крім того, на момент перевірки по місцю реалізації та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів були відсутні супровідні документи на тютюн для куріння кальяну зі смаком малини та чорної смородини, що перебував в реалізації. Наведеним, як стверджує відповідач, порушено вимоги:

1) ч. 14 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР);

2) пп.1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР);

3) Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 218, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.08.2002 за № 679/6967 (далі - Правила №218).

На підставі акту (довідки) перевірки за реєстраційним № 206/17-00-40-01/2674508507 від 27.03.2019ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «С» від 23.04.2019 №0003374000 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1,00грн (а. с. 43), від 23.04.2019 № 0003384000 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 300,00грн (а. с. 44) та рішення від 23.04.2019 № 0003394000 про застосування фінансових санкцій в сумі 17000,00грн. (а. с. 45).

Не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу, ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів визначені Законом № 481/95-ВР.

Відповідно до ст.16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» визначено, що органом, який здійснює ліцензування виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами є Державна фіскальна служба.

Положенням про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, передбачено, що Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, та здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» від 06.08.2014 №311, територіальним органом ДФС на території Рівненської області є ГУ ДФС у Рівненській області.

Стаття 19-1 Податкового кодексу України визначає функції контролюючих органів, до яких, зокрема, відноситься: ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом; заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої; визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до положень ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки, яким вважаються перевірки, що здійснюються за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1).

Згідно з положеннями ст.80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), та може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.5 п.80.2).

Відповідно до п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, наказ «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 » від 19.03.2019 № 804, виданий ГУ ДФС у Рівненській області на підставі пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України та ст.16 Закону № 481/95-ВР (а. с. 48), перевірка проведена працівниками ГУ ДФС у Рівненській області на підставі направлень від 19.03.2019 №113 та №114 у строк, визначений в них (10 робочих днів), та які 27.03.2019 пред`явлені під розписки позивачу, про що свідчать її підписи (а. с. 49-50).

Акт (довідка) перевірки за реєстраційним від 27.03.2019 № 206/17-00-40-01/2674508507 складено у двох примірниках, один з яких отримано позивачем, зауважень до такого акта у позивача не було, про що свідчить її підпис із дописом «немає» в графі «Зауваження до акта перевірки» (а. с. 41-42).

Таким чином, службові особи ГУ ДФС у Рівненській області, проводячи фактичну перевірку позивача та складаючи акт (довідку) за результатами такої перевірки, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, до вказаного акту (довідки) перевірки додано пояснення ФОП ОСОБА_2 від 27.03.2019 (написані власноруч) (а. с. 51), які підтверджують факт реалізації нею кальяну у вигляді тютюну для куріння кальяну зі смаком малини та чорної смородини на воді за ціною 150 грн; проведення розрахунку на повну суму без застосування РРО.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що відповідач повинен доводити правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності. Водночас, позивач не позбавлений обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Тобто обов`язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб`єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень.

У даному випадку обов`язок доказування правомірності спірних рішень належить відповідачу, в той час як позивач зобов`язаний підтвердити належними та допустимими доказами спростування обставин, які стали підставою для прийняття контролюючим органом таких рішень, а також підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Враховуючи викладене, посилання представника позивача на те, що позивач з направленнями не ознайомлена, акт не підписувала та пояснень не писала, судом не беруться до уваги, оскільки підпис позивача на вказаних документах візуально ідентичний підпису на позовній заяві та відповіді на відзив, який здійснено ОСОБА_2 особисто. Доказів того, що підписи нею не здійснювалися позивачем не надано, а тому у суду відсутні сумніви щодо їх автентичності.

Відповідно до абз. 5 пп.14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування.

Згідно з п.215.1 ст.215 Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належить, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (пп.14.1.252 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та ст.1 Закону №481/95-ВР).

Відповідно до ч.20 ст.15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно з ч.28 ст.15 Закону № 481/95-ВР, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

Порядок роздрібної торгівлі сигаретами, цигарками, сигарами, сигарилами, тютюном люльковим, нюхальним, смоктальним, жувальним та іншими виробами з тютюну і його замінниками (далі - тютюнові вироби), визначаються Правилами №218, згідно з п.2 яких, роздрібна торгівля тютюновими виробами - діяльність з продажу тютюнових виробів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Правила поширюються на всіх суб`єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності, які пройшли реєстрацію в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, одержану в порядку, визначеному законодавством України (п.4 Правил №218).

Таким чином, роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється суб`єктом господарювання виключно за наявності відповідної ліцензії.

У поясненнях від 27.03.2019 (а. с. 51) позивачем зазначено: «Про те, що потрібна ліцензія на право продажу тютюнових виробів не знала. Супровідних документів на тютюн для кальяну зі смаком малини та чорної смородини не має.».

Відсутність у позивача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, її представником у судовому засіданні не заперечувалося.

Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За змістом абз.5 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, рішення про застосування фінансових санкцій від 23.04.2018 №0003394000, прийняте відповідачем в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно.

Що стосується позовної вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2019 № 0003374000 та № 0003384000, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом № 265/95-ВР.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону № 265/95-ВР, контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Так, в ході проведення працівниками ГУ ДФС у Рівненській області фактичної перевірки було також встановлено відсутність документів на тютюн для кальяну зі смаком малини та чорної смородини, що не заперечується позивачем у поясненнях долучених до акта (довідки) перевірки від 27.03.2019 (а. с. 51).

Частиною 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2); вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (п.12).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

В силу вимог ст. 20 Закону № 265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (а. с. 19), сума штрафних санкцій становить:

1) 300,00грн (150*200%) - за ведення з порушенням порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів місцем їх реалізації та зберігання;

2) 1,00грн - за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи - вчинене вперше.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення форми «С» від 23.04.2019 № 0003384000 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 300,00грн та від 23.04.2019 № 0003374000 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1,00грн, прийняті відповідачем в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність прийнятих рішень підтверджено належними та допустимими доказами.

Водночас, посилання позивача на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23.042019 у справі №565/695/19 (а. с. 22), як на обставину протиправності спірних рішень та на підставу відсутності складу правопорушення зі сторони позивача, суд не бере до уваги, оскільки вказаним судовим рішенням не встановлено таких обставин, а лише встановлено порушення порядку заповнення протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, відсутність дати та часу його складання (вчинення правопорушення), який вказаним судовим рішенням було повернуто ГУ ДФС у Рівненській області. Тобто питання щодо притягнення позивача до відповідальності за порушення, встановлені в акті фактичної перевірки від 27.03.2019 № 206/17-00-40-01/2674508507, судом в межах справи № 565/695/19 не розглядалося. Відтак, такі обставини не є обов`язковими для іншого суду відповідно до ч.6 ст.78 КАС України.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.

Підстави для застосування положень ст.139 КАС України щодо розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 квітня 2019 року №№ 0003374000, 0003384000, рішення про застосування фінансових санкцій від 23 квітня 2019 року № 0003394000, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Головне управління ДФС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ 39394217).

Повний текст рішення складений 08 липня 2019 року.

Суддя Комшелюк Т.О.