Рішення № 82894816, 03.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1419/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - адвоката Семенка Б.М.,

представника третьої особи за довіреністю - Муравйова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1419/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач, Міноборони) , в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , як інваліду II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, викладеного в пункті 11 протоколу №94 засідання Комісії від 21.09.2018 №94;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги як інваліду 2 групи з 21.04.2015 внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що довідкою до акта огляду МСЕК від 28.04.2015 серії АВ №0482159 йому встановлено ІІ групу інвалідності через захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії, у зв`язку з чим він претендує на отримання одноразової грошової допомоги. Проте, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, в порушення вимог чинного законодавства, відмовив у призначенні такої допомоги помилково вважаючи, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової військової служби, у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

28.05.2019 до суду від відповідача засобами електронного зв`язку (поштою 29.05.2019) надійшов відзив на позов, в якому той вказує, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки на день первинного встановлення йому ІІ групи інвалідності (24.04.2012, що і є днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності) законодавство України не передбачало виплату одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби. Зауважував, що до пакету документів необхідних для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не надав довідки МСЕК про встановлення відсотка втрати працездатності. Крім того, з моменту первинного встановлення інвалідності минуло більше трьох років, тому відповідно до норм пункту 4 ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється (а.с. 43-51, 59-63).

Ухвалою судді від 29.05.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Полтавський обласний військовий комісаріат (надалі - третя особа, Полтавський ОВК), справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.06.2019.

03.06.2019 від третьої особи надійшли пояснення на адміністративний позов, за змістом яких, з часу звільнення ОСОБА_1 минуло понад три місяці, що виключає право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Крім того, стверджує, що позивач звернувся із заявою про призначення допомоги з перевищенням зазначеного в частині восьмій статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" трирічного строку, а тому втратив право на отримання такої допомоги (а.с. 74-75).

11.06.2019 від представника ОСОБА_1 - адвоката Семенка Б.М. надійшла відповідь на відзив, за змістом якої, законодавець не пов`язує право на отримання одноразової грошової допомоги лише з довідкою МСЕК виданою особі при первинному огляді і не позбавляє особу можливості реалізувати своє право на підставі довідки МСЕК, виданої при повторному огляді. Вважає, що станом на момент отримання ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності законодавством не передбачалося обмеження тримісячним строком настання інвалідності від дати звільнення зі служби для виплати одноразової грошової допомоги. Крім того, постановою Київського районного суду м. Полтави від 10.01.2018, яка набрала законної сили, встановлено факт наявності права у позивача на отримання одноразової грошової допомоги (а.с. 91-97).

За клопотанням представника позивача від 19.06.2019 розгляд справи відкладено на 03.07.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 03.07.2019 позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив. про причини неявки суд не повідомив. При цьому, повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позову також заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у письмових поясненнях.

Суд, здійснивши розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 у період з 13.04.1987 по 25.05.1989 проходив військову службу в Радянській армії, в тому числі з 26.08.1987 по 11.08.1988 в республіці Афганістан, що підтверджується військовим квитком № НОМЕР_1 від 25.03.1987 (а.с. 81-82), довідкою Лохвицького районного військового комісаріату від 18.12.2015 №67 (а.с. 18) та не заперечується сторонами.

Як свідчить витяг з Протоколу №433 від 14.03.2012 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв (надалі - ЦВЛК) захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 19867 року народження: Хронічний криптогенний гепатит вираженої активності з вираженим астено-вегетативним диспептичним, абдомінальним, больовим, артралгічним, міалгічним синдромами. Хронічний рецидивуючий панкреатит. Хронічний безкаменний холецистит, фаза загострення. Хронічний гастродуоденіт, фаза загострення. Хронічний ентероколіт. ІХС: кардіосклероз атеросклеротичний. Гіперотнічна хвороба ІІ ст. Хронічна дисциркуляторна енцефалопатія змішаного генезу переважно в ВББ з вираженим вестибулоатактичним синдромом, лівобічною недостатністю з лікворо-венозною дистензією, що підтверджується військово-обліковими та медичними документами, - "захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" (а.с. 80).

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 7-66 ТЕ №0098899 від 28.05.2012 ОСОБА_1 з 24.04.2012 встановлена друга група інвалідності по причині захворювань, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, до 01.05.2015 (а.с. 78).

За наслідками повторного огляду 28.04.2015 згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0482159 від 28.04.2015 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 21.04.2015 по причині захворювань, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, до 01.05.2018 (а.с. 37).

Востаннє позивачу встановлено другу групу інвалідності з 17.04.2018 за наслідками повторного огляду відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0564875 від 25.04.2018 у зв`язку із захворюваннями пов`язаними із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, безстроково (а.с. 79).

Позивач звертався до Лохвицького районного військового комісаріату за призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням військової служби. Проте останнім повідомлено про відсутність законодавчих підстав для призначення одноразової грошової допомоги.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач оскаржував його до суду.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 10.01.2018 по справі №554/5525/17, яке набрало законної сили 10.01.2018, позов ОСОБА_1 до Лохвицького районного військового комісаріату, Полтавського ОВК про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Лохвицького районного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою КМУ №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві". Зобов`язано Полтавський ОВК подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі ( смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

На виконання рішення суду Полтавський ОВК подав розпорядникові бюджетних коштів (Міноборони) висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 21.05.2018 за вих №12/1070 разом з пакетом необхідних документів (а.с. 76-83).

Розглянувши подані позивачем документи, комісія Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у пункті 11 протоколу №94 від 21.09.2018 виклала висновок про відсутність у ОСОБА_1 права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції, яка діяла на час встановлення інвалідності в 2012 році, а також підпунктом 4 пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. ОСОБА_1 інвалідність встановлено понад 3-місячний термін. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 справа №750/5074/17 (адміністративне провадження №К/9901/44751/18) (а.с. 71).

Листом від 22.10.2018 №12/2523 військовий комісар Полтавського ОВК Губський Д.А. повідомив позивача про факт прийняття відповідачем спірного рішення (а.с. 73).

Не погодившись з відмовою відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з частиною дев`ятою статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, що діяла у травні 2018 року) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 162 та пункту 9 статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975).

При цьому, пунктом 2 вказаної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією Постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 №284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 №1331;

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги (15.05.2018) діяло правило, відповідно до якого моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу ІІ інвалідності - 24.04.2012, а саме - Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" №328 від 03.11.2006, яка діяла з 01.01.2007 до 01.01.2014, (надалі - Закон №2011-ХІІ), Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (надалі - Порядок №499).

Так, частинами другою та шостою статті 16 Закону №2011-XII, в редакції чинній з 01.01.2007 до 01.01.2014, було передбачено наступне:

"У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.".

Важливою умовою для правильного тлумачення наведених норм статті 16 Закону №2011-XII в редакції, чинній з 01.01.2007 до 01.01.2014, є розуміння видів військової служби, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 цього ж Закону (в редакції до 01.01.2014) існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.

В контексті спірних правовідносин саме частина шоста статті 16 Закону № 2011-XII є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема:

- особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби;

- визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби;

- відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.

Аналогічне правило закріплено й Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499.

Так, відповідно до підпункту 4 пункту 2 вказаного Порядку, військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Частиною шостою статті 16 Закону № 2011-XII (в редакції чинній з 01.01.2007 до 01.01.2014) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ст.16 Закону №2011-ХІІ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №750/5074/17 у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (ЄДРСР № 74992487).

Оскільки, позивачу вперше встановлена інвалідність більше ніж через 20 років після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону №2011-ХІІ у позивача відсутнє.

Доводи позивача про те, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає редакція ст. 16 Закону №2011-ХІІ станом на 21.04.2015 (встановлення другої групи інвалідності повторно), яка не передбачала будь-яких виключень щодо військовослужбовців строкової служби та вимоги щодо строку (трьох місяців) встановлення інвалідності після звільнення зі служби, є безпідставними, оскільки друга група інвалідності первинно була встановлена позивачу ще з 24.04.2012. Саме з цієї дати, як означено судом вище, визначається законодавство (його редакція), яке підлягає застосуванню у спірних правовідносинах щодо наявності у особи права на отримання одноразової грошової допомоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, гарантованого вищевказаною нормою Закону.

За таких обставин відмова комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладена у пункті 11 протоколу №94 від 21.09.2018 відповідає критерію правомірності, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 суд визнає необґрунтованими та відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Полтавський обласний військовий комісаріат (вул. Шевченка, 78-А, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 07851296) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 08.07.2019.

Суддя Є.Б. Супрун