
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
01 липня 2019 року м. Київ № 320/2180/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ у Київській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у неперерахунку та невиплаті йому пенсійного забезпечення у розмірі 100% відповідно до тарифної сітки, розрядів, коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, що встановлені постановою КМУ №704 від 30.08.2017 р. та зобов`язання здійснити таке нарахування та виплату призначених до отримання сум.
Ухвалою суду від 03.05.2019 р. подана позовна заява була залишена без руху, заявникові встановлено строк та спосіб для усунення її недоліків шляхом подання у десятиденний строк з моменту одержання ухвали позовної заяви, оформленої із дотримання положень ст.ст. 160, 167 КАСУ із викладенням обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та доказів, якими підтверджується заявлені обставини, зокрема, але не виключно доказу про одержання ним пенсійних виплат із зазначенням їх загального розміру та наданням документів, які підтверджують вказану обставину; довідку про розмір грошового забезпечення із військового комісаріату відпрацьовану згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р., оскільки сума доплати пенсії по перерахунку визначається як різниці між розрахунковим розміром пенсії та попереднім розміром пенсії у відсотках на відповідний рік; обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача із розкриттям їх змісту; зазначення поважності причин пропуску звернення до суду із даними позовом з наданням документів, що підтверджують ці обставини.
24.06.2019 р., в порядку виконання вимог ухвали суду позивачем були надані адміністративний позов змісту аналогічного тому, який визнано судом невідповідними процесуальному законодавству, заява про причини пропущення процесуального строку, ксерокопія виписки по картковому рахунку позивача у непридатному для читання вигляді.
Дослідивши зміст поданих документів, суд констатує часткове виконання вимог ухвали від 03.05.2019 р.
Так, позивачем залишені поза увагою вимоги ухвали щодо надання доказу одержання ним пенсійних виплат із зазначенням їх загального розміру та наданням документів, що підтверджують вказану обставину. У своїй заяві ОСОБА_1 просить здійснити нарахування та виплату пенсійного забезпечення з 01.01.2018 р., натомість із того, що вдалось прочитати шляхом припущень виписки із картки по особовому рахунку відомості надані лише з 04.04.2019 р. Крім того, позивачем проігноровані вимоги суду в частині надання довідки про розмір грошового забезпечення із військового комісаріату, опрацьовану згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р., оскільки сума доплати пенсії по перерахунку визначається як різниці між розрахунковим розміром пенсії та попереднім розміром пенсії у відсотках на відповідний рік. Також не виконані вимоги в частині зазначення поважності причин пропуску звернення до суду із даними позовом з наданням документів, що підтверджують ці обставини.
У поданій заяві про причини пропуску процесуального строку заявник вказує, що "не відслідковує зміни у законодавстві" та зазначає, що довідку про перерахунок пенсії він одержав 18.04.2018 р. та проконсультувався з юристом, однак до суду звернувся лише 02.05.2019 р., тобто з пропуском встановленого КАСУ строку звернення до суду, з огляду на що, суд зазначає:
згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача та небажання усвідомлення факту порушення прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, саме лише посилання позивача про обізнаність порушення його права, коли та усвідомлення з його боку не мало будь-яких дій, спрямованих на їх захист, свідчить про відсутність у Решетняка інтересу у цьому питанні.
Таким чином, суд вважає, що у позивача була наявна можливість звернутися до суду за захистом свого права та інтересу, проте останній свідомо на навмисно це не зробив, відтак відсутні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ураховуючи, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви, до позову слід застосувати наслідки, встановлені п.1 ч.4 ст.169 КАСУ.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код 22933548, м. Київ, вул. Ярославська, 40) про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії , - повернути позивачеві.
2. Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.
Судове рішення № 82894322, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 01.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/2180/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: